Тестові завдання для перевірки знань

1. Вкажіть сільськогосподарську культуру, яка входить до групи просовидні хліба:

а) кукурудза;

б) озима пшениця;

в) овес;

г) льон;

ґ) соняшник.

2. Вкажіть основний технологічний прийом обробітку ґрунту:

а) культивація;

б) коткування;

в) лущення;

г) оранка;

ґ) боронування.

3. Який спосіб сівби застосовують при вирощуванні проса, гречки, столових буряків, цибулі, моркви?

а) пунктирний;

б) стрічковий;

в) гніздовий.

4. Який спосіб сівби застосовують при вирощуванні кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, картоплі?

а) пунктирний;

б) стрічковий;

в) гніздовий.

5. Вкажіть культури, які найбільш трудомісткі в рослинництві:

а) цукрові й кормові буряки;

б) кукурудза;

в) пшениця;

г) горох;

ґ) лікарські рослини.

6. При вирощуванні яких культур витрати на одиницю продукції найменші?

а) картоплі;

б) кормових трав;

в) соняшнику;

г) сої;

ґ) гречки.

7. Вапнування і гіпсування ґрунтів використовуються з метою:

а) підвищення їх кислотності;

б) зниження їх кислотності.

8. Вкажіть зернову культуру, яка характеризується найкращою зимостійкістю:

а) озима пшениця;

б) озимий овес;

в) озимий ячмінь;

г) озиме жито;

ґ) озиме тритикале.

9. Вкажіть, які хлібні культури мають більшу врожайність при оптимальних умовах вирощування:

а) ярі;

б) озимі;

в) урожайність ярих і озимих культур однакова.

10. Вкажіть найпоширенішу причину загибелі посівів озимих зернових культур:

а) вимерзання;

б) вимокання;

в) льодяні кірки;

г) випрівання;

ґ) грибні захворювання.

11. Яку технологію збирання врожаю економічно доцільно застосувати при зріджених низькорослих посівах озимої пшениці у фазі воскової стиглості зерна?

а) однофазний спосіб (пряме комбайнування);

б) двофазний спосіб (роздільне комбайнування);

в) доцільно застосовувати два вищевказані способи;

г) недоцільно застосовувати два вищевказані способи.

12. При вирощуванні кукурудзи на зерно з урожайністю 70 ц/га у структурі собівартості найбільшу частку займають витрати на:

а) амортизаційні відрахування;

б) мінеральні добрива;

в) паливно-мастильні матеріали;

г) засоби захисту рослин;

ґ) заробітну плату;

д) насіння.

13. Вкажіть зернові культури, які містять максимальну кількість білка:

а) зернові бобові;

б) зернові круп’яні;

в) зернові озимі;

г) зернові ярі.

14. Вкажіть найкращий попередник для ярого ячменю:

а) соняшник;

б) кукурудза;

в) цукрові буряки.

15. У системі технології вирощування якої культури посівну площу поділяють на карти та чеки?

а) сорго;

б) гречки;

в) рису;

г) гороху;

ґ) пайзи;

д) сої.

16. Вкажіть єдину незлакову сільськогосподарську рослину в групі зернових культур:

а) озима пшениця;

б) овес;

в) просо;

г) сорго;

ґ) гречка;

д) рис.

17. Яка технічна культура забезпечує найбільший прибуток на гектар посіву?

а) картопля;

б) кукурудза;

в) цукровий буряк;

г) соняшник;

ґ) льон;

д) коноплі.

18. У структурі собівартості вирощування цукрового буряку найбільшу частку займають витрати на:

а) насіння;

б) добрива;

в) утримання основних засобів;

г) заробітну плату;

ґ) паливно-мастильні матеріали.

19. Вкажіть оптимальну вологість насіння соняшнику, що закладається на зберігання:

а) 6-7 %;

б) 8-11 %;

в) 12-14 %;

г) 15-18 %.

20. Через скільки років у сівозміні льон можна повернути на попереднє поле з метою недопущення льоновтоми і зниження врожайності?

а) не раніш як через 2-3 роки;

б) не раніш як через 4-5 років;

в) не раніш як через 6-7 років;

г) не раніш як через 8-9 років.

21. При якій фазі стиглості льону вихід високоякісного волокна максимальний?

а) зеленій;

б) ранньої жовтої;

в) жовтої;

г) повної.

22. Вкажіть норму висіву однодомних конопель, що забезпечує їх максимальну врожайність:

а) 40-50 кг/га;

б) 60-70 кг/га;

в) 80-90 кг/га;

г) 100-115 кг/га.

23. Картопля є найкращим попередником у сівозміні для:

а) озимих культур;

б) ранніх ярих культур;

в) цукрового буряка;

г) соняшнику.

24. Вкажіть температуру, при якій найкраще зберігаються кавуни:

а) 0°С;

б) +1-3°С;

в) +4-5°С;

г) +6-7°С;

ґ) +8-9°С.

25. Який термін в оптимальних умовах можуть зберігатись достиглі плоди гарбузів?

а) до 1 місяця;

б) 1-2 місяці;

в) 3-4 місяці;

г) 5-6 місяців.

Завдання № 1.

Розрахунок планових площ посівів сільськогосподарських культур та потреби у насінні.

Вихідні дані: 1) потреба продукції рослинництва для продажу, на корм тваринам, видачі натуроплати, орендної плати та інші цілі; 2) запланована урожайність культур.

Методика виконання. Загальна площа посівів культур у господарстві (без урахування площі повторних посівів) складаєть­ся з площі оброблюваної землі за мінусом площі чистого пару (якщо він є). Розмір площі посіву окремих культур встановлюють двома способами. Відповідно розраховують і обсяг виробництва продукції.

Перший спосіб застосовують за повної освоєності сіво­змін. Культури розміщують у полях сівозмін відповідно до прийнятої схеми чергування, а також на позаоборотних площах ріллі (у міжряддях плодових насаджень і т.д.). Потім з урахуванням розмірів полів і ділянок розміщення культур у кожній сівозміні й поза сівозміною визначають площу посіву кожної культури в ці­лому по господарству. Помноживши ці площі на заплановану урожайність культур, одержують обсяг виробництва рослинни­цької продукції. Цей спосіб простий, але не враховує можливих змін у потребі продукції окремих культур (кормів). У таких ви­падках коригують площі культур і розміщення їх у сівозмінах та перераховують обсяги виробництва продукції.

Другий спосіб розрахунків є оберненим першому. Спочат­ку визначають повну потребу в продукції рослинництва різних видів (план продажу, на фуражні цілі, продаж (видача) працівни­кам, орендна плата, основний і страховий фонд насіння, міжгос­подарські фонди, фонди громадського харчування, допомоги та ін.). Потім загальну потребу в продукції по культурах ділять на заплановану їх урожайність або на вихід готової продукції (си­лос, сінаж) з 1 га площі та одержують площу посіву кожної куль­тури в господарстві. Якщо розрахована таким чином загальна площа посівів культур перевищує площу оброблюваної землі, її площу необхідно відкоригувати за рахунок можливого збільшення площ повторних, проміжних та ущільнених посівів культур, заходів щодо підвищен­ня урожайності. Після чого знову проводять перерахунок обсягів виробництва продукції рослинництва, які мають задовольняти не­обхідну потребу.

Розраховані площі культур розміщують в полях сівозмін відповідно до схем чергування в них і в інших придатних для по­сіву ділянках. У зв'язку з розходженням у розмірах полів сіво­змін можливе відхилення від розрахункових площ культур, яке не повинно перевищувати 3-5 %. Остаточно встановлені посівні площі культур записують у відповідну таблицю плану економіч­ного та соціального розвитку підприємства. У ній також розрахо­вують обсяг виробництва продукції та її вартість у порівнянних цінах. По продукції, що після збирання доробляється (очищення зерна і т.п.), крім спочатку оприбуткованої ваги вказується вага продукції після доробки. Остаточну вагу продукції визначають з урахуванням середнього фактичного відходу при доробці за по­передні 3 роки (близько 6-8 %). При плануванні обсягу виробництва продукції необхідно враховувати забезпечення потреби в ній після її доробки.

Для розрахунку посівних площ у більшості сільськогоспо­дарських підприємств використовують другий спосіб. Необхідну кількість продукції по культурах визначають на підставі таких да­них: план продажу, потреба в кормах від урожаю пла­нового до урожаю наступного року, по­треба в насінні та ін. Площу культур на зелений корм розраховують при упорядкуванні зеленого конвеєра.

Загальна кількість насіння визначається потребою в ньо­му для посіву (садіння) визначеної площі культур, а насіння ярих культур, крім того, - необхідністю створення страхового фонду у розмірі 15-20 % основної потреби. Основна потреба в насінні може бути обчислена за розмірами площі посівів культур і норм висіву насіння на 1 га або за даними необхідного обсягу продук­ції, її урожайності та норми висіву за формулами:

1. К=П*Н,

2. К=О*Н:В,

де: К - кількість насіння, ц;

П - площа посіву (садіння) культури, га;

Н - норма висіву (садіння) насіння на 1 га, ц;

О -необхідний обсяг виробництва продукції, ц;

В - урожайність культури, ц/га.

Приклад, площа посіву пшениці становить 500 га, урожайність - 40 ц/га, обсяг виробництва зерна - 20000 ц, норма висіву насіння - 2 ц/га. Звідси необхідна кількість насіння пшениці становитиме 500 га • 2 ц/га = 1000 ц або [(20000 ц • 2 ц/га) : 40ц/га]= 1000 ц.

У групі зернових культур забезпечують виробництво на­сіння не тільки для посіву цих культур на зерно, а й для вирощу­вання їх на сіно (вико-овес), зелений корм, силос та ін. Тому по­требу в насінні для цих цілей включають в обсяг насіннєвого фонду відповідних зернових культур, що збільшує їх площу на насіннєві посіви. У зв'язку з цим розрахунок площ посівів по групі кормових культур і потреби в їх насінні здійснюють рані­ше, ніж по групі зернових і зернобобових.

Для розрахунку потреби в насінні наводимо норми висіву їх на 1 га, ц:

• озимої пшениці і жита - 1,8-2,0;

• кукурудзи при ква­дратно-гніздовому посіві на зерно і силос - 0,25-0,3, при пунктирному рядковому посіві - 0,5, суцільному рядковому посіві на зелений корм - 1,0-1,2;

• ячменю - 1,8; вівса - 1,6;

• проса - 0,2 ;

• гречки при широкорядному посіві - 0,6, суцільному - 1,2;

• горо­ху - 2,8-3,5;

• вики - 1,8-2,0;

• люпину - 1,5-1,7;

• сої - 0,5-0,6;

• сор­го - 0,2;

• цукрових буряків одноростковим насінням - 0,12-0,16; багаторостковими - 0,25-0,3;

• соняшнику - 0,12-0,15;

• льону-довгунцю - 1,3-1,5;

• картоплі - 25-30;

• буряків кормового - 0,2;

• моркви - 0,1;

• вико-вівса на сіно і зелену масу - 1,7-1,8;

• багаторі­чних трав на сіно і зелену масу - 0,16-0,2.

Норми потреби в насінні на 1 га такі, кг:

• тома­тів розсадою - 0,4, насінням - 1,5-2;

• капусти розсадою - 0,4, насін­ням - 2-3;

• огірків розсадою - 2, насінням - 6;

• буряків столових -20;

• моркви - 6;

• редису - 15-20;

• цибулі на ріпку - 8, на сіянку - 60;

• часнику зубками - 500-800.

Кількість розсади на 1 га розрахову­ють, виходячи зі схеми посадки овочевих культур. Наприклад, при посадці розсади томатів 50 х 50 см площа живлення рослин стано­вить 0,25 м². У такому випадку на 1 га (10000 м²) потрібно 40 тис. шт. розсади. Таким же способом розраховують потребу в саджан­цях плодових і ягідних культур на 1 га. Загальна кількість розсади і саджанців включає потребу в них для садіння овочевих і плодових культур у господарстві, ремонту плодових насаджень, страховий фонд (15-20 %) і потребу для підсобних господарств населення.

Вартість насіння і садивного матеріалу визначають зале­жно від джерел їх надходження. При власному виробництві їх оцінюють за собівартістю, а при купівлі - за ціною придбання з урахуванням витрат на доставку в господарство.