Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичні рекомендації до ПЗ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
582 Кб
Скачать

Севастопольский інститут банківської справи

Української академії банківської справи

Національного банку України

Кафедра обліку та аудиту

Методичні вказівки до практичних занять із дисципліни «Система технологій (АПК України)»

Для напряму підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030509 «Облік і аудит», 6.030502 «Економічна кібернетика»,

6.030503 «Міжнародна економіка»

Севастополь – 2012

Вступ

Агропромисловий комплекс (АПК) – один з найбільших і найважливіших секторів національної економіки України. Від рівня його розвитку, стабільності функціонування, особливо сільського господарства, залежить стан еко­номіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, рівень життя населення. Зараз в АПК виробляється понад 30% валового продукту, працює близько 25% населення, зайнятого у національній економіці.

АПК України виробляє 95% продовольчих ресурсів, за рахунок його продукції формується понад 2/3 фонду споживання. Продукція АПК в експортному потенціалі країни становить 26%, в тому числі сільського господарства – 14%, харчової і переробної промисловості – 12%.

У світовому масштабі Україна виділяється виробництвом зернових культур, цукро­вих буряків, соняшнику, картоплі. Протягом останніх років в Україні відбуваються великі політичні, соціальні й економічні перетворення, реформу­ються відносини власності, створюються нові форми господа­рювання на селі та незалежні товаровиробники. Проте трансформація суспільства в ринкові відносини супровод­жується кризовими процесами в усіх галузях національної економіки, спадом виробництва різноманітних видів продукції АПК.

Без перебільшення можна сказати, що криза в АПК України – це насамперед криза менеджменту, тому що, виробництво функціонує так, як ним управляють. Сучасний професійний керівник і спеціаліст має забезпечувати найефективніше вико­ристання обмежених матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, здійснювати постійний пошук сучасних енергозберігаючих технологій, орієнтова­них на випуск продукції, яка може бути реалізована за вигідними цінами, з найменшими витратами і найкращими фінансовими результатами. Перехід до нових форм власності та господарювання, які б максимально відповідали ринковим умовам, потребує високої підготовки випускників вузів усіх спеціальностей, особливо економічного профілю.

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил сіль­ського господарства велике значення у підвищенні його економічної ефективності та збільшенні виробництва про­дукції землеробства і тваринництва надається менеджменту, макси­мальному використанню досягнень науково-технічного прогресу, розробці і впровадженню високоефективних та екологічно надійних і науково обґрунтованих систем ведення сільського госпо­дарства. Важливе значення має правильне розміщення галузей і сільськогосподарських культур, доцільне їх поєднання у природно-економічних зонах, спеціалізації господарств на тих видах продукції, для яких вони мають найкращі умови.

Зміцнення матеріально-технічної бази, комплексна механізація, автоматизація і комп’ютеризація виробни­цтва, підвищення ефективності використання основних і оборотних фондів, широка інтенсифікація виробництва, впровадження новітніх техно­логій, докорінне поліпшення земель та заходи щодо за­безпечення раціонального використання ресурсів також сприятимуть підвищенню ефективності функціону­вання агропромислового комплексу та нарощуванню ви­робництва його продукції.

Перед агропромисловим комплексом ставиться два завдан­ня: перше – забезпечити внутрішні потреби країни в екологіч­но чистих продуктах харчування на рівні рекомендованих фізіо­логічних норм, а промисловість – в необхідній сировині; друге – створення умов для розширення експорту продукції АПК.

Важливими заходами, спрямованими на поліпшення економічних умов господарювання і забезпечення високої результативності та економічної ефективності технології виробни­цтва є вдосконалення системи кредитування банками підприємств АПК.

Дисципліна «Система технологій» відноситься до вибіркових дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки у складі навчального плану підготовки студентів ОКР «Бакалавр» за напрямом підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка».

Мета даної дисципліни – формування у студентів економіко-технологічного світогляду, отримання комплексу теоретичних знань і практичних навичок з із систем технологій та економічних основ технологічного розвитку агропромислового комплексу, аналізу технологічних процесів виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, необхідних для прийняття правильних рішень і здійснення виробничої та фінансово-кредитної діяльності в ринкових умовах та умовах світової організації торгівлі.

Основні завдання дисципліни:

  • теоретична та практична підготовка студентів із систем технологій та економічних основ технологічного розвитку агропромислового комплексу;

  • ознайомлення студентів з галузевими особливостями систем технологій матеріальної і нематеріальної сфер виробництва та економіко-технологічними показниками агропромислового комплексу;

  • вивчення різних систем технологій виробництва і переробки продукції рослинництва та тваринництва;

  • вивчення загальних закономірностей розвитку і взаємодії в різних системах технологій АПК;

  • систематизація і розширення знань про впровадження новітніх систем технологій АПК;

  • аналіз та оцінка техніко-економічної й екологічної ефективності систем технологій агропромислового комплексу, якості технологічних рішень на підприємстві;

  • вивчення економічної ефективності різних технологічних систем виробництва продукції АПК та шляхів її підвищення;

  • визначення доцільності кредитування і фінансування підприємств АПК фінансово-кредитними установами.

Предметом вивчення даної навчальної дисципліни є сучасні технологічні системи агропромислового комплексу як економічні об’єкти, галузеві особливості та економічні основи технологічного розвитку сільського господарства і переробних галузей агропромислового комплексу.

Міжпредметні зв’язки. Дисципліна «Система технологій» є інтегрованою наукою, має теоретичні та прикладні аспекти і являє собою міждисциплінарну систему знання, яка базується, крім біологічних, на економічних, технічних та соціальних науках.

Дисципліна «Система технологій» вивчається після дисциплін «Основи економічної теорії», «Статистика», «Макроекономіка», «Дослідження операцій», «Безпека життєдіяльності»; передує вивченню дисциплін «Економіка підприємства», «Основи менеджменту».

В результаті вивчення і засвоєння програми дисципліни «Система технологій» студент повинен знати:

  • основні поняття курсу: технології, системи технології, системи технологій сільськогосподарського виробництва тощо;

  • предмет, об’єкт, методи, склад та завдання дисципліни;

  • показники економічної ефективності сільського господарства та переробних галузей АПК;

  • земельні ресурси та економічну оцінку земель;

  • сучасні системи технологій та методи інтенсифікації сільського господарства;

  • економіко-технологічні основи виробництва продукції рослинництва і тваринництва;

  • економіко-технологічні основи переробки продукції сільського господарства;

  • досвід сучасних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки та практики у виробництві конкурентноспроможної продукції АПК;

  • методи впровадження новітніх систем технологій АПК у виробництво та їх економічну ефективність;

  • сучасні методи управління розвитком АПК.

На основі отриманих знань студент повинен вміти:

  • дати обґрунтовану економічну оцінку різних типів і систем технологічного розвитку АПК;

  • визначати економічну оцінку ґрунту в умовах природної, штучної та економічної родючості, систем ведення сільського господарства;

  • аналізувати сучасний стан розвитку сільського господарства та переробних галузей АПК;

  • прогнозувати параметри технологічного розвитку провідних галузей АПК;

  • оптимізувати виробництво сільськогосподарської продукції в господарстві певної спеціалізації;

  • визначати економічну ефективність виробництва рослинницької і тваринницької продукції, переробних галузей АПК;

  • дати економічну оцінку реформуванню відносин в АПК, уміти визначити вибір найбільш ефективної системи технології;

  • уміти визначати доцільність кредитування і фінансування при виборі ефективних технологій АПК;

  • здійснювати розрахунки економічної ефективності окремих складових впровадження технологій АПК;

  • програмувати виробництво провідної продукції сільського господарства;

  • вміти володіти економічними розрахунками при обґрунтуванні різних систем технологій АПК.

Форма проведення занять – лекції, практичні (семінарські) заняття та самостійна робота студентів.

Для оцінки рівня знань студентів використовується поточний контроль та підсумковий контроль у формі поточного модульного контролю (ПМК).