Тема 1. Апк як галузь національної економіки

ПЗ-01. Особливості агропромислового комплексу як галузі економіки

План заняття

1. Структура, сфери та підкомплекси АПК України.

2. Стан агропромислового виробництва.

3. Матеріально-технічна база АПК.

4. Види підприємств та їх об’єднань в АПК.

5. Основні та оборотні фонди сільського господарства.

6. Земельні ресурси та економічна ефективність їх використання.

7. Економічні основи технологічного розвитку АПК.

8. Технологічні особливості виробництва сільськогосподарської продукції.

9. Основні економічні показники виробничої діяльності підприємств АПК. Види і елементи витрат в АПК.

10. Ринок продукції АПК та його формування.

11. Економічні основи виробничої діяльності підприємств АПК.

Ресурсний потенціал аграрного підприємства

Для успішного розвитку сільського господарства необхідно забезпечити його відповідними ресурсами і створити умови для їх раціонального використання на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Сільськогосподарські підприємства сьогодні не повністю використовують свої можливості для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і поліпшення її якості. При цьому виробничі ресурси в багатьох господарствах використовуються не досить ефективно.

Отже, можливості сільськогосподарських підприємств щодо збільшення виробництва продукції тісно пов'язані з наявністю в них відповідних виробничих ресурсів. У зв'язку з цим забезпеченість господарства виробничими ресурсами характеризує його ресурсний потенціал.

Важливим питанням є визначення складу виробничих ресурсів і структури ресурсного потенціалу сільського господарства.

У сільському господарстві земля є головним засобом виробництва і важливим чинником його розвитку. Земельні ресурси є матеріальною основою сільськогосподарського виробництва, базою для органічного поєднання інших ресурсів у виробничому процесі. Тому важливою складовою ресурсного потенціалу сільського господарства є земельні ресурси, що представлені площею сільськогосподарських угідь.

При цьому необхідно відзначити, що ресурсний потенціал сільського господарства залежить не тільки від площі і структури сільськогосподарських угідь, а також від рівня їхньої економічної родючості. Якість земельних ресурсів зумовлює умови і рівень господарювання, а також ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів.

Процес виробництва сільськогосподарської продукції можливий тільки за наявності і органічній єдності таких елементів продуктивних сил, як засоби і предмети праці та трудові ресурси. У зв'язку з цим важливими складовими ресурсного потенціалу сільського господарства є матеріальні і трудові ресурси. В процесі сільськогосподарського виробництва трудові ресурси поєднують матеріальні і земельні ресурси, а також забезпечують їх раціональне використання.

Ресурсний потенціал сільського господарства включає сільськогосподарські угіддя, матеріальні і трудові ресурси. Матеріальні ресурси поділяються на основні та оборотні фонди. Сукупність цих ресурсів є основою сільськогосподарського виробництва і визначає його ресурсний потенціал.

Ресурсний потенціал сільського господарства - це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовують в сільськогосподарському виробництві.

Склад і структура ресурсного потенціалу, а також співвідношення окремих видів виробничих ресурсів залежить від характеру і особливостей відповідних галузей сільського господарства. Так, у рослинництві основними виробничими ресурсами є земля, машинно-тракторний парк, насіння, добрива, трудові ресурси та ін.

Ресурсний потенціал тваринництва включає такі важливі матеріальні ресурси, як поголів'я продуктивної і робочої худоби, спеціалізовані виробничі приміщення ферм та їхнє обладнання, корми, лікарські препарати, трудові ресурси та ін.

Ресурсний потенціал сільського господарства є матеріально-речовою основою виробничого потенціалу, що характеризує можливості підприємства виробляти певний обсяг сільськогосподарської продукції. Як економічна категорія виробничий потенціал відображає не фактично одержані результати виробництва сільськогосподарського підприємства, а його потенціальні можливості в досягненні цих результатів. Тому виробничий потенціал характеризується можливим рівнем сільськогосподарської продукції при раціональному використанні сукупних ресурсів.

Отже, виробничий потенціал сільського господарства - це об 'єктивно зумовлений рівень господарських результатів, що забезпечується раціональним використанням виробничих ресурсів. При цьому виробничий потенціал господарства визначається можливим обсягом виробництва валової продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.

Ефективність використання ресурсного потенціалу залежить від комплексу взаємопов'язаних чинників, які формують його рівень і структуру, а також визначають тенденції розвитку. При оцінці економічної ефективності використання ресурсного потенціалу сільського господарства необхідно правильно визначити систему показників, які повинні об'єктивно відображувати її рівень. В умовах ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків. Для одержання порівнянних величин витрат ресурсів і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують результати сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції, валовий і чистий дохід та прибуток господарства.

Показники ефективності використання ресурсного потенціалу сільського господарства повинні насамперед характеризувати ефективність використання окремих видів виробничих ресурсів.

Таблиця 1 – Система показників ефективності діяльності аграрного підприємства

Узагальнюючі показники	Показники ефективності використання
	земельних ресурсів	трудових ресурсів	виробничих фондів	фінансових коштів
Рівень задоволення потреб ринку	Вартість валової продукції на 1 га сільхозугідь	Темпи зростання продуктивності праці	Загальна фондо­віддача (за обся­гом продукції)	Оборотність обо­ротних коштів
Виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів	Вартість товарної продукції на 1 га сільхозугідь	Частка приросту продукції за рахунок зростання про­дуктивності праці	Фондовіддача активної частини основних фондів	Рентабельність оборотних коштів
Прибуток на одиницю загальних витрат	урожайність культур, ц/га	Відносне вивільнення працівників	Рентабельність основних фондів	Відносне вивіль­нення оборотних коштів
Рентабельність виробництва	Виробництво молока, м’яса на 100 га с/г угідь	Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу	Фондомісткість одиниці продукції	Питомі капітальні вкладення (на одиницю при­росту потужності або продукції)
Витрати на одиницю товарної продукції
			Матеріаломісткість одиниці продукції
Частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва	Виробництво м’яса птиці , яєць на 1 га зернових культур	Трудомісткість одиниці продукції
		Зарплатомісткість одиниці продукції	Коефіцієнт ви­користання най­важливіших видів сировини і матеріалів	Рентабельність інвестицій
Народногосподарський ефект використання одиниці продукції	Прибуток в розрахунку на 1 га с/г угідь			Строк окупності вкладених інвестицій

Для визначення економічної ефективності сукупного ресурсного потенціалу сільського господарства використовують такі показники: вартість валової продукції, валового і чистого доходу та прибутку з розрахунку на 1000 грн сукупного ресурсного потенціалу. Ці показники є узагальненими і в цілому характеризують ефективність використання ресурсного потенціалу господарства.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від структури ресурсного потенціалу. В господарствах з високим рівнем ефективності виробництва структура ресурсного потенціалу відзначається порівняно більшою часткою основних і оборотних виробничих фондів та меншою - земельних ресурсів. При однаковій якості землі в господарствах вища питома вага виробничих фондів у складі ресурсного потенціалу зумовлює збільшення виробництва валової продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь і на 1000 грн сукупного потенціалу.

Рішення задач

Задача 1. Проаналізувати зміни врожайності зернових культур, що відбулися за рахунок змін посівних площ та валового збору.

	За планом	Фактично
Посівна площа, га: озимих ярових	500 1000	400 1150
Валовий збір, ц: озимих ярових	20 000 30 000	15 600 36 800

Задача 2. Проаналізувати урожайність сільськогосподарських культур підприємства за наступними показниками.

Культура	У середньому за 5 років	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення (+; –)
			за планом	фактично	від плану	від минулого року	від середнього рівня
Озима пшениця	24,5	25	27	26,5
Озиме жито	23,7	24,5	25	27
Ячмінь	35,3	36,3	38	35
Овес	17,0	19,7	20,6	18,7
Картопля	170	179,6	185	174,3

Задача 3. Оцінити ефективність використання основних фондів сільськогосподарського підприємства

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Зміни за рік
			абсолютні	%
Вартість валової сільськогосподарської продукції у порів­няльних цінах, тис. грн	9500	10 870
Середньорічна вартість виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн	24 000	22 000
Площа рілля, га	2540	2485
Середньорічна кількість робітників, чел	256	245
Із них – робітники, зайняті у основному виробництві, %	89	86
Фондовіддача на одиницю вартості основних засобів, коп.
Фондомісткість продукції, грн
Фондозабезпеченість виробництва на 1 га ріллі, тис. грн
Фондоозброєність одного працівника, тис. грн

Задача 4. Проаналізувати виконання виробничої програми рослинництва. Дати оцінку досягнутого рівня і виконання плану врожайності культур.

Культури	Посівна площа, га		Урожайність, ц/га		Валовий збір, ц		Відхилення (+, –) від плану по валовому збору продукції
	За планом	Фактично	За планом	Фактично	За планом	Фактично	ц	Ціна 1 ц, грн.	На суму, грн.
Озима пшениця	264	325			7128	8320		20,00
Озиме жито	396	338			9900	9240		17,12
Ячмінь	528	455			20054	19110		10,86
Овес	132	182			2508	4450		10,76
Картопля	250	250			50000	53900		25,27
Кормові культури, ц к.од.	960	925			34560	30525		10,76
Разом	-	-	-	-				-

Навчальні завдання:

1. Що являє собою продовольча проблема (продовольча безпека) і чи спроможне сільське господарство самотужки її вирішити? Чому виникла необхідність поєднання зусиль аграрного сектору і промисловості для задоволення потреб суспільства у продовольстві? Вказати причини і фактори, що зумовлюють необхідність інтеграції сільського господарства і промисловості.

2. Викласти власне розуміння суті технологічного процесу одержання кінцевої продукції агропромислового виробництва, необхідності його розмежування на складові ланки та дотримання механізму зворотного зв’язку.

3. Обґрунтувати необхідність і механізм реалізації міжгалузевих зв’язків відповідно до ланок технологічного процесу. Можна обійтись якимсь одним видом зв’язків чи потрібна їх система? Які показники можуть характеризувати ступінь розвитку та імплементації міжгалузевих зв’язків?

4. Чому виникає необхідність інтеграції промисловості і сільського господарства; що цьому сприяє, а що стримує цей процес?

5. Що слід уважати логічним завершенням, продуктом агропромислової інтеграції? Чим характеризується агропромислове виробництво і в чому полягають його особливості?

6. Форми інтеграції: горизонтальна і вертикальна. Що вони собою являють, які їхні спільні риси і принципові відмінності?

7. У межах певної території є такі виробничі структури:

Сільськогосподарська ланка	Післясільськогосподарська ланка
Садівництво Лікарські культури Скотарство Свинарство Вівчарство Птахівництво	Молокозавод Сирзавод Забійний цех Крупорушка Млин Холодильні камери Цех обробки шкір Цех утилізації побічної продукції

Сформувати відповідні агропереробні тандеми продуктового спрямування.

8. У практиці склалися такі форми агропромислової інтеграції:

• укладання договорів;

• створення власних чи кооперативних пунктів промислової переробки сировини і реалізації кінцевої продукції;

• придбання аграрними підприємствами акцій сервісних і переробних підприємств;

• створення агропромислових формувань.

Яка із цих форм є найбільш ефективною і які умови потрібні для її застосування?

9. Агропромислова інтеграція забезпечує відповідний соціально-економічний ефект. Серед економічних переваг слід особливо виділити вирівнювання економічних умов усіх підприємств-учасників, а також зниження податкового навантаження на 1 грн продукції і на одного працівника. Які ще економічні переваги Ви можете визначити. У чому полягають переваги соціального характеру, які забезпечує агропромислова інтеграція?