
- •1. Елементи групи 1в
- •1.1. Фізичні характеристики елементів
- •1.2. Прості речовини
- •1.3. Бінарні сполуки
- •1.3.1. Сполуки з воднем
- •1.3.2. Галогеніди
- •1.3.3. Оксиди
- •1.3.4. Сполуки з іншими елементами
- •1.4. Гідроксиди та їх похідні
- •Лабораторна робота
- •2. Елемент групи іі в
- •2.1. Фізичні характеристики елементів
- •2.2. Прості речовини
- •Реакції з простими речовинами
- •Реакції з найважливішими реагентами:
- •2.3. Бінарні сполуки
- •2.3.1. Сполуки з воднем
- •2.3.2. Галогеніди
- •2.3.3. Оксиди
- •2.3.4. Сполуки з іншими елементами
- •2.3.5. Гідроксиди та їх похідні
- •Лабораторна робота
- •3. Елементи групи viв
- •3.1. Фізичні характеристики елементів
- •3.2. Прості речовини
- •Реакції з простими речовинами:
- •Реакції з найважливішими реагентами:
- •3.3. Бінарні сполуки
- •3.3.1. Сполуки з воднем
- •3.3.2. Галогеніди
- •3.3.3. Оксиди
- •3.3.4. Сполуки з іншими елементами
- •3.4. Гідроксиди та їх похідні
- •Лабораторна робота
- •4. Елементи групи vіі в
- •4.1. Фізичні характеристики елементів.
- •4.2. Прості речовини
- •Реакції з простими речовинами:
- •Реакції з найважливішими реагентами:
- •4.3. Бінарні сполуки
- •4.3.1. Сполуки з воднем
- •4.3.2. Галогеніди
- •4.3.3. Оксиди
- •4.3.4. Сполуки з іншими елементами
- •4.4. Гідроксиди та їх похідні
- •Лабораторна робота
- •6. Елементи групи vііів
- •6.1. Родина заліза
- •6.1.1. Фізичні характеристики елементів
- •6.1.2. Прості речовини
- •6.1.3.3. Оксиди
- •6.1.3.4. Сполуки з іншими елементами
- •6.1.4. Гідроксиди та їх похідні
- •6.2. Платинові метали
- •6.2.1. Фізичні характеристики елементів
- •6.2.2. Прості речовини
- •Реакції з простими речовинами
- •Реакції з найважливішими реагентами
- •6.2.3. Бінарні сполуки
- •6.2.3.1. Сполуки з воднем
- •6.2.3.2. Галогеніди
- •6.2.3.3. Оксиди
- •6.2.3.4. Сполуки з іншими елементами
- •6.2.4. Гідроксиди та їх похідні
- •Лабораторна робота
- •Рекомендована література
1.2. Прості речовини
Чорнову мідь ( 95 – 98 % Сu) одержують із природних руд, використовуючи пірометалургійний та гідрометалургійний методи. Основним є пірометалургійний, який схематично можна записати рівнянням:
2СuFeS2 + 5O2 + 2SiO2 → 2Cu + 2FeSiO3 + 4SO2.
За гідрометалургійним методом руду розчиняють у розбавлених розчинах H2SO4, NH3 чи Fe2(SO4)3, наприклад, за схемою:
Cu2S + 2Fe2(SO4)3 → 4FeSO4 + 2CuSO4 + S.
Із одержаного розчину металічну мідь витісняють залізом або виділяють електролізом. Високочисту мідь одержують електролітично з чорнової. Срібло одержують в результаті комплексної переробки поліметалічних руд. Для видобування золота із золотоносних порід застосовують ціанідний метод, який базується на розчиненні золота у розчині NaCN:
4Au + 8NaCN + O2 + 2H2O → 4Na[Au(CN)2] + 4NaOH
з подальшим витісненням золота цинком:
2Na[Au(CN)2] + Zn → Na2[Zn(CN)4] + 2Au
або промиванням водою та розчиненням золота у ртуті з подальшою перегонкою амальгами.
Хімічна активність Сu, Ag, Au незначна і в ряду Cu – Au зменшується. Найлегше ці метали взаємодіють з галогенами:
Сu + Г2 → СuГ2 (Г = F, Cl, Br);
2Cu + I2 → 2CuI;
2Ag + Г2 → 2AgГ ( Г = Cl, Br, I);
Ag + F2 → AgF2;
2Au + 3Г2 → 2AuГ3 (Г = F, Cl, Br);
2Au + I2 → 2AuI.
Мідь і срібло взаємодіють з сіркою:
2Ag + S
Ag2S;
Cu + S CuS.
З киснем при нагріванні взаємодіє тільки мідь:
2Сu + O2
2CuO;
4Сu
+ O2
2Cu2O.
У вологому повітрі мідь повільно покривається плівкою зеленого (СuOH)2CО3:
2Cu + H2O + CO2 → (СuOH)2CО3.
У присутності H2S срібло на повітрі покривається плівкою чорного Ag2S:
4Ag + O2 + 2H2S → 2Ag2S + 2H2O.
Cu та Ag реагують з концентрованою сірчаною кислотою:
Сu + 2H2SO4(конц) СuSO4 + SO2 + 2H2O,
та з азотною кислотою:
Cu + 4HNO3(конц.) Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O;
3Cu + 8HNO3(розб.) 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O;
Ag + 2HNO3(конц.) AgNO3 + NO2 + H2O.
Найкращим розчинником для золота є насичений хлором розчин НСl та “царська горілка” (HNO3(конц.) + 3HCl(конц.)):
2Au + 3Cl2 + 2HCl → 2H[AuCl4];
Au + HNO3 + 4HCl → H[AuCl4] + NO + 2H2O.
Au розчиняється також у концентрованій H2SeO4 за температури вище 130ºС:
2Au + 7H2SeO4 → 2H[Au(SeO4)2] + 3SeO2 + 6H2O.
По відношенню до лугів за відсутності окисників Cu, Ag, Au стійкі.
Для них характерні реакції комплексоутворення:
4Cu + 8NaCN + O2 + 2H2O → 4Na[Cu(CN)2] + 4NaOH;
4Ag + 8NaCN + O2 + 2H2O → 4Na[Ag(CN)2] + 4NaOH;
2Cu + 8NH3 + O2 + 2H2O → 2[Cu(NH3)4](OH)2.
Cu та Ag проявляють високу каталітичну активність.
1.3. Бінарні сполуки
В бінарних сполуках елементи 1В групи проявляють ступені окиснення +1, +2, +3. Сполуки вищих ступенів окиснення забарвлені.
1.3.1. Сполуки з воднем
Відомий гідрид міді ( I ) CuH – кристалічна речовина червоно-бурого кольору, яку одержують дією алюмогідриду літію на CuI в ефірному розчині:
4CuI + LiAlH4 → 4CuH + LiI + AlI3.
Гідрид міді (I) нестійкий:
2CuH 2Cu + H2;
4CuH + 3О2 4CuO + 2H2O.
1.3.2. Галогеніди
Відомі такі галогеніди елементів 1В групи:
CuГ ( Г = F, Cl, Br, I ): CuF2, CuCl2, CuBr2, CuF3;
AgГ ( Г = F, Cl, Br, I ): AgF2, AgF3;
AuCl, AuBr, AuI, AuГ3 ( Г = F, Cl, Br, I).
Всі галогеніди за звичайних умов тверді, кристалічні речовини, погано розчиняються у воді (крім AgF, CuF2, AuF3 та AuI3). CuГ2 (крім CuI2) більш стійкі, ніж CuГ. CuI2 розкладається при утворенні у водних розчинах:
2CuSO4 + 4KI → CuI↓ +I2 + 2K2SO4.
Термічно нестійкими є галогеніди Аu, фториди Cu (III) та Ag (III).
Більшість галогенідів схильна до комплексоутворення з галогеноводневими кислотами, галогенідами, а деякі галогеніди Е (I) – також і з іонами S2O3²ˉ та CN‾ :
CuГ + HГ(конц.) Н[CuГ2], ( Г = F, Cl, Br, I ),
CuCl + 2NH3 → [Cu(NH3)2]Cl;
CuГ2 + 2NaГ(конц.) → Na2[CuГ4];
CuCl2 + 4NH3 → [Cu(NH3)4]Cl2;
AgГ + 2NH3 → [Ag(NH3)2]Г, крім АgI;
AgГ + 2Na2S2O3 → Na3[Ag(S2O3)2] + NaГ;
AuCl + 2NH3(p) → [Au(NH3)2]Cl;
AuBr + NaBr(конц.) Na[AuBr2];
AuCl3 + HCl → H[AuCl4].
Особлива схильність AuCl3 до утворення аніонного комплексу проявляється і при взаємодії з водою з утворенням розчину гідроксотрихлорозолотої (III) кислоти:
AuCl3 + H2O → H[AuCl3(OH)].
H[AuCl4] – сильний окисник. Реакцію:
H[AuCl4] + 3FeSO4 → Au + Fe2(SO4)3 + FeCl3 + HCl
застосовують в аналітичній хімії.
Комплекс
[AuCl2]
– нестійкий, він диспропорціонує на
Au0 та
Au+3:
3AuCl + KCl → 2Au + K[AuCl4].
Галогеніди Cu(I) та Au(I) з легкістю окиснюються киснем повітря:
4CuCl + O2 + 4HCl → 4CuCl2 + 2H2O.
Галогеніди Ag(I) чутливі до дії світла:
2AgBr
2Ag +Br2.