Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
д-елементи.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.01.2020
Размер:
652.8 Кб
Скачать

1.2. Прості речовини

Чорнову мідь ( 95 – 98 % Сu) одержують із природних руд, використовуючи пірометалургійний та гідрометалургійний методи. Основним є пірометалургійний, який схематично можна записати рівнянням:

2СuFeS2 + 5O2 + 2SiO2 → 2Cu + 2FeSiO3 + 4SO2.

За гідрометалургійним методом руду розчиняють у розбавлених розчинах H2SO4, NH3 чи Fe2(SO4)3, наприклад, за схемою:

Cu2S + 2Fe2(SO4)3 → 4FeSO4 + 2CuSO4 + S.

Із одержаного розчину металічну мідь витісняють залізом або виділяють електролізом. Високочисту мідь одержують електролітично з чорнової. Срібло одержують в результаті комплексної переробки поліметалічних руд. Для видобування золота із золотоносних порід застосовують ціанідний метод, який базується на розчиненні золота у розчині NaCN:

4Au + 8NaCN + O2 + 2H2O → 4Na[Au(CN)2] + 4NaOH

з подальшим витісненням золота цинком:

2Na[Au(CN)2] + Zn → Na2[Zn(CN)4] + 2Au

або промиванням водою та розчиненням золота у ртуті з подальшою перегонкою амальгами.

Хімічна активність Сu, Ag, Au незначна і в ряду Cu – Au зменшується. Найлегше ці метали взаємодіють з галогенами:

Сu + Г2 → СuГ2 (Г = F, Cl, Br);

2Cu + I2 → 2CuI;

2Ag + Г2 → 2AgГ ( Г = Cl, Br, I);

Ag + F2 → AgF2;

2Au + 3Г2 → 2AuГ3 (Г = F, Cl, Br);

2Au + I2 → 2AuI.

Мідь і срібло взаємодіють з сіркою:

2Ag + S Ag2S;

Cu + S CuS.

З киснем при нагріванні взаємодіє тільки мідь:

2Сu + O2 2CuO;

4Сu + O2 2Cu2O.

У вологому повітрі мідь повільно покривається плівкою зеленого (СuOH)23:

2Cu + H2O + CO2 → (СuOH)23.

У присутності H2S срібло на повітрі покривається плівкою чорного Ag2S:

4Ag + O2 + 2H2S → 2Ag2S + 2H2O.

Cu та Ag реагують з концентрованою сірчаною кислотою:

Сu + 2H2SO4(конц) СuSO4 + SO2 + 2H2O,

та з азотною кислотою:

Cu + 4HNO3(конц.) Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O;

3Cu + 8HNO3(розб.) 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O;

Ag + 2HNO3(конц.) AgNO3 + NO2 + H2O.

Найкращим розчинником для золота є насичений хлором розчин НСl та “царська горілка” (HNO3(конц.) + 3HCl(конц.)):

2Au + 3Cl2 + 2HCl → 2H[AuCl4];

Au + HNO3 + 4HCl → H[AuCl4] + NO + 2H2O.

Au розчиняється також у концентрованій H2SeO4 за температури вище 130ºС:

2Au + 7H2SeO4 → 2H[Au(SeO4)2] + 3SeO2 + 6H2O.

По відношенню до лугів за відсутності окисників Cu, Ag, Au стійкі.

Для них характерні реакції комплексоутворення:

4Cu + 8NaCN + O2 + 2H2O → 4Na[Cu(CN)2] + 4NaOH;

4Ag + 8NaCN + O2 + 2H2O → 4Na[Ag(CN)2] + 4NaOH;

2Cu + 8NH3 + O2 + 2H2O → 2[Cu(NH3)4](OH)2.

Cu та Ag проявляють високу каталітичну активність.

1.3. Бінарні сполуки

В бінарних сполуках елементи 1В групи проявляють ступені окиснення +1, +2, +3. Сполуки вищих ступенів окиснення забарвлені.

1.3.1. Сполуки з воднем

Відомий гідрид міді ( I ) CuH – кристалічна речовина червоно-бурого кольору, яку одержують дією алюмогідриду літію на CuI в ефірному розчині:

4CuI + LiAlH4 → 4CuH + LiI + AlI3.

Гідрид міді (I) нестійкий:

2CuH 2Cu + H2;

4CuH + 3О2 4CuO + 2H2O.

1.3.2. Галогеніди

Відомі такі галогеніди елементів 1В групи:

CuГ ( Г = F, Cl, Br, I ): CuF2, CuCl2, CuBr2, CuF3;

AgГ ( Г = F, Cl, Br, I ): AgF2, AgF3;

AuCl, AuBr, AuI, AuГ3 ( Г = F, Cl, Br, I).

Всі галогеніди за звичайних умов тверді, кристалічні речовини, погано розчиняються у воді (крім AgF, CuF2, AuF3 та AuI3). CuГ2 (крім CuI2) більш стійкі, ніж CuГ. CuI2 розкладається при утворенні у водних розчинах:

2CuSO4 + 4KI → CuI↓ +I2 + 2K2SO4.

Термічно нестійкими є галогеніди Аu, фториди Cu (III) та Ag (III).

Більшість галогенідів схильна до комплексоутворення з галогеноводневими кислотами, галогенідами, а деякі галогеніди Е (I) – також і з іонами S2O3²ˉ та CN :

CuГ + HГ(конц.) Н[CuГ2], ( Г = F, Cl, Br, I ),

CuCl + 2NH3 → [Cu(NH3)2]Cl;

CuГ2 + 2NaГ(конц.) → Na2[CuГ4];

CuCl2 + 4NH3 → [Cu(NH3)4]Cl2;

AgГ + 2NH3 → [Ag(NH3)2]Г, крім АgI;

AgГ + 2Na2S2O3 → Na3[Ag(S2O3)2] + NaГ;

AuCl + 2NH3(p) → [Au(NH3)2]Cl;

AuBr + NaBr(конц.) Na[AuBr2];

AuCl3 + HCl → H[AuCl4].

Особлива схильність AuCl3 до утворення аніонного комплексу проявляється і при взаємодії з водою з утворенням розчину гідроксотрихлорозолотої (III) кислоти:

AuCl3 + H2O → H[AuCl3(OH)].

H[AuCl4] – сильний окисник. Реакцію:

H[AuCl4] + 3FeSO4 → Au + Fe2(SO4)3 + FeCl3 + HCl

застосовують в аналітичній хімії.

Комплекс [AuCl2] – нестійкий, він диспропорціонує на Au0 та Au+3:

3AuCl + KCl → 2Au + K[AuCl4].

Галогеніди Cu(I) та Au(I) з легкістю окиснюються киснем повітря:

4CuCl + O2 + 4HCl → 4CuCl2 + 2H2O.

Галогеніди Ag(I) чутливі до дії світла:

2AgBr 2Ag +Br2.