Перелік рекомендованих джерел

1. Чиликин М.Г., Сандлер А.С. Общий курс электро-привода. – М: Энергия, 1981. – 431 с.

2. . Зимин Е.Н , Преображенский В.И. и др. Электро-оборудование промышленных предприятий и установок в машиностроении. – М.: Энергия, 1981. – 551 с.

3. . Соколов М.М. Автоматизированный электропривод общепромышленных механизмов. – М.: Энергия, 1988.

– 488 с.

4. . Сандлер А.С. Элекропривод и автоматизация метал-лорежущих станков. – М.: Высшая школа, 1982. – 440 с.

5. . Капунцов М.Ю., Елисеев В.А. и др. Электрообо-рудование и электропривод общепромышленных установок. – М.: Высшая школа, 1979. – 357 с.

6. . Соколов В.Г., Елисеев В.А. Расчеты по автомати-зированному электроприводу металлорежущих станков. – М.: Высшая школа, 1980. – 294 с.

7. . Есаков В.П. Электрооборудование и электропривод промышленных установок. – Киев, Высшая школа, 1981. –

248 с.

8. . Справочник по проектированию электропривода, си-ловых и осветительных установок / Под редакцией Большама Я.М., Круповича В.Н., Самовера М.Л. – М.: Энергия, 1975. – 727 с.

9. . Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний про-екти. Вимоги до змісту та оформлення. СТП 02070855 –03 –9. – Івано – Франківськ: Факел, 1999. – 72 с.

10. . Семенцова А.О. Автоматизований електропривід в нафтогазовій промисловості. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Факел, 2001. – 174 с.

11. . Семенцова А.О. Практикум з курсу “Автоматизова-ний електропривід нафтогазової промисловості” та “Основи електроприводу”. – Івано-Франківськ: Факел, 2003. – 80 с.

12. . Галущак І.Д. Основи електроприводу. Конспект лек-цій з курсу. – Івано-Франківськ: Факел, 2001. – 85 с.

Вступ

Перед енергетиками України стоять великі завдання в галузі автоматизованого електроприводу, реалізація яких пов’язана з розробкою і освоєнням нових енергоощадних систем, що мають більш високі ККД, менші питомі витрати кольорових металів, менші втрати електроенергії під час їх експлуатації.

Розвиток відомих технічних досягнень електроприводів загальнопромислових механізмів, таких як піднімальні крани, екскаватори, механізми безперервного транспорту, механізми бурових установок, насоси, вентилятори, металообробні верстати і ін., неможливий без інтенсифікації виробництва, яка пов”язана із втіленням прогресивних видів автомати-зованого електропроиводу, що використовують більш доско-налу елементну базу і мікропроцесорну техніку.

Технічно грамотна і економічна експлуатація електро-приводів потребує від електротехнічного персоналу глибоких теоретичних і практичних знань з теорії електропривода. Майбутній фахівець повинен знати механічне обладнання і технологію процесу, механічні характеристики двигунів, вміти вирішувати питання про способи регулювання швидкості електродвигунів, розраховувати перехідні процеси під час пуску і гальмування електроприводу, правильно вибирати потужність електродвигуна.

Організація і виконання курсової роботи, як завершаль-ного етапу теоретичної і практичної підготовки студентів, є важливим у вивченні дисципліни “Основи електроприводу”, що є основою у підготовці висококваліфікованих фахівців з електротехнічних систем електроспоживання.