Усередині кожного і укрупнених класів виділяють ще й проміжні класи.

1. Вищий-виший клас складають представники впливових і багатих династій, що володіють дуже значними ресурсами влади, багатства і престижу в масштабах держави. їхнє положення настільки міцне, що практично не залежить від конкуренції, па тінь курсу цінних паперів та інших соціально-економічних змін у суспільстві. Дуже часто представники цього класу навіть не знають точно розмірів своїх "імперій".

^в 9

2. Нижчий-вищий клас складають банкіри, відомі політики, власники великих фірм, що досягай вищих статусів у ході конкурентної боротьби чи завдяки різним особистим якостям. Вони не можуть бути прийняті у внпшй- вищий клас, тому що або вважаються вискочками (з погляд}⁷ представників вищого-вишого класу), або не мають достатнього впливу в усіх сферах діяльності даного суспільства. Представники цього класу, як правило, ведуть жорстку' конкурентну боротьбу і залежать від політичної й економічної ситу ації у суспільстві.

3. Вищий-середній клас включає процвітаючих бізнесменів, найманих керуючих фірмами, видатних юристів, лікарів, спортсменів і наукову еліту. Представники цього класу не претендують на вплив у масштабах держави, однак у вузьких сферах діяльності їх положення достатньо міцне і стійке. У своїх сферах діяльності вони користуються високим престижем. Про представників даного класу зазвичай говорять як про багатство нації.

4. Нижчий-середній клас складають наймані робітники — інженери, середні і дрібні чиновники, викладачі, науковці, керівники підрозділів на підприємствах, висококваліфіковані робітники і т.д. В даний час цей клас у роз­винутих західних країнах найбільш чисельний. Основні його устремління — це підвищення статусу в рамках даного класу, успіх і кар'єра. У зв'язку з цим для представників даного класу' дуже важливим моментом є економічна, со­ціальна і політична стабільність у суспільстві. Виступаючи за стабільність, представники цього класу є основним джерелом підтримки існуючої влади.

5. Вищий-нижчий клас складають в основному наймані робітники, що створюють прибавочну вартість у даному суспільстві. Будучи в багатьох відношеннях залежним від вищих класів стосовно одержання засобів для існування цей клас протягом усього періоду свого існування боровся за поліпшення умов життя. У ті моменти, коли його представники усвідомлювали свої інтереси і згуртовувалися для досягнення цілей, умови їхнього існування значно поліпшувалися.

6. Нижчий-нижчий клас складають злиденні, безробітні, бездомні, іноземні робочі й інші представники маргінальних груп населення.

Для складання загального уявлення про соціальну структуру суспільства є достатнім поділити громадян будь - якого суспільства відповідно до виділених критеріїв.

Доход — це кількість грошових надходжень індивіда чи родини за визначений період часу (місяць, рік). Доходом називають суму грошей, отриману у вигляді зарплати, пенсій, допомоги, аліментів, гонорарів, відрахувань від прибутку. Доходи головним чином витрачаються людьми на підтримку власного життя, але якщо вони дуже високі, то накопичуються і перетворюються в багатство.

Багатство — це накопичені доходи, тобто кількість наявних чи опре-дмечених грошей. В другому випадку вони називаються рухомими (автомобіль, яхта, цінні папери і т.п.), або нерухомим (будинок, твори мистецтва, скарб) майном. Звичайне багатство передається в спадщин}'. Спадщину можуть одержувати як працюючі, так і непрацюючі, а доход—тільки працюючі. Крім цього, доход є у пенсіонерів і безробітних, але його немає у жебраків. Багаті можуть працювати і не працювати. У тому чи іншому випадку вони є власниками, оскільки мають багатство. Головне надбання вищого класу — не доход, а накопичене майно. Частка зарплати невелика. У середнього і нижчого класів головним джерелом існування виступає доход, тому⁷ що у першого якщо і є багатство, то воно незначне, а в другого його немає зовсім. Багатство дозволяє не трудитися, а його відсутність змушує працювати заради зарплати.

Освіта вимірюється кількістюі якістю років навчання. Скажімо, початкова школа означає 4 роки, неповна середня - 9 років, повна 11 (12), коледж - 4 роки, університет - 5 років, аспірантура - 3 роки. Отже, професор має за спиною більше 20 років формального навчання. Інша ж людина може не мати і неповної середньої освіти.

Влада - вимірюється кількістю людей, на яких розповсюджується прийняте вами рішення. Влада - можтивісгь нав'язувати свою волю або ріння іншим людям незалежно від їх волі.