Тема суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку.

План:

1. Поняття про суспільство і його типи.

2. Соціальна структура суспільства.

3. Соціальна стратифікація суспільства.

4. Соціальні зміни і масова поведінка суспільства.

1. Поняття про суспільство і його типи

Протягом усього історичного період}' формування і розвитку соціологічного знання багато видатних • і: соціальних мислителів намагалися знайти відповіді на ті фундаментальні питання, що їх хвилювали, а сам; —: о ~ і собою людське суспільство? Як воно існує⁹ Яка його структура? Які механізми забезпечу геть у суспільств - - значений порядок. усупереч величезному розмаїттю інтересів індивідів і різних соціальних груп?

Передусім відзначимо, що в соціологічній науці термін "суспільство " розглядається в широкому і ву : г. значеннях.

У самому широкому значенні— це су купність відносин і зв'язків між людьми, що історично розвнваютьсж і складаються в процесі їхньої спільної життєдіяльності.

У виню-му сенсі — це історично конкретний тип (рід. вид, підвид) того чи іншого суспільства (наприклад буржуазне суспільство) і навіть окремого регіону чи країни (українське суспільство), визначені форми соціальних відносин і зв'язків, що відображають всебічну залежність індивідів одне від одного.

Тим часом людське суспільство постійне змінюється. На початку людської історії виникло суспільство первісних мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, потім феодальне і, нарешті, капіталістичне суспільство. Людське су спільство розвивається від простого до складного

Суспільство — це соціальна організація даної країни. Суспііьство - сукупність усіх засобів взаємодії та форми об'єднання людей, що склалися історично, мають спііьну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми.

Людей у суспільство об’єднують головним чином три ознаки:

спільна культура, що передається з покоління в покоління, дає їм спільні цінності, норми, “зразки життя”;

спільна територія, яку вони вважають своєю, дає їм спільний простір, місце, де вони можуть на практиці реалізувати свої культурні взірці;

спільна ідентичність, тобто усвідомлення своєї приналежності до певної спільноти, виникає в наслідок відчуття людиною своєї причетності до носіїв певної культури,

Соціологи розуміють суспільство цілком конкретно і виділяють певні ознаки, за якими усе мислиме і реальне різноманіття суспільств, що існували раніше і існують тепер, можна розподілити на визначені типи.

У соціологічній науці прийнято виділяти декілька типологій - (виділення певних типів суспільств за певними подібними ознаками).

По-перше, якщо за головну ознаку обирається наявність писемності: дописемні, і писемні,.

По-друге, існує й така типологія, що поділяє всі суспільства на два типи — прості і складні. У простих суспільствах немає керівників і підлеглих, багатих і бідних, низький рівень розподілу' праці, розвитку техніки. Такі первісні племена. які ще подекуди збереглися й дотепер. У складних сусптьствах декілька рівнів управління, декілька соціальних прошарків населення, зосередження людей у містах, розвиток торгівлі, передусім зовнішньої.

По-третє, відповідно до класифікації суспільств, наприклад у термінах мови: французьке, німецьке, англійсь­ке. польське, українське, у термінах релігій —мусульманське, християнське, буддистське, іудейське,за політичним режимом : демократичне, авторитарне, тоталітарне.

Цілісність суспільства тримається завдяки дії звичаїв, традицій, законів тощо. Суспільству притаманна низка ознак які відокремлюють його, характеризують сутність.

Саме за допомогою цих отак, соиіологія роїг.іядає суспільство як иічком конкретне поняття, а не абстракцію. ФОсновною важливою ознакою суспільства є територія (спільність тетериторії проживання на якій утворюються соціальні зв’язки. Спільна територія, яка становить основну соціального простору , дає можливість

гі -у

З

проживати, взаємодіяти, формувати і розвивати між собою взаємозв'язки членам су спільства Ь-і знчай вона збігається з державними кордонами.

Наступною ознакою суспільства є загальноприйнята система норм і цінностей. си.те.ча >с,.іьтги. шо є основою зв'язків між людьми. Завдяки цьому суспільство має велику інтегруючу сит Вено ложну

людину. кожне покоління людей, підпорядковуючи їхню поведінку чинним нормам і включаючи и лс лглльної системи зв'язків.

+Не менш важливою ознакою суспільства є здатність підтримувати й постійно віоноьлюблти інтенсивність внутрішніх взаємозв’язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень. Коле: - лл; исть. наявність загальної волі, що стоїть на переппеоді людському⁷ егоїзму є основою стійкості і єдності суспільства.

Ф Наступна ознака це автономність саморегуляція , саморозвиток, що забезпечується тими інститу тами та на підставі тих норм, принципів, традицій і цінностей, які виникають у самому суспільстві .Суспільство їла тне без втручання зовнішніх сил створювати для людей такі форми організації та умови їх життя які неосілі дні для задоволення їхніх потреб, їхнього самоутвердження й саморегуляції.

У сучасній соціології використовують модель типологій суспільств американського соціолога Деніслла Бслла Він запропонував поділити усю історію людства на три стадії: доііиус г ріальну, індустріальну і нос і індустріальну.

Коли одна стадія приходить на зміну іншій, змінюються технологія, спосіб виробництва. Фор.' соціальні інститути, політичний режим, культура, спосіб життя, чисельність населення, а відповідно і структура суспільства.

И Доіндустріальнс (традиційне) суспільство - це най триваліший із трьох стадій. її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії суспільство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, головним виробником є не людина, а природа, переважає натуральне господарство абсолютна більшість населення ( понад 90%) зайнята у сільському господарстві, застосовуються прості технології, а відтак - поділ прані є нескладним. Цьому суспільству характерне низьке сприйняття нововведень. Традиційне суспільство це первіснообщинне, рабовласницьке, феодальне суспільство.

Я Індустріальне суспільство - аграрну цивілізацію 200 років тому починаючи з XVIII ст внаслідок промислової революції) змінила машинна індустрія (промисловість). Це період переходу від ручного способу виробництва до машинного, від мануфактури до фабрики. Освоюються нові джерела енергії: якшо раніше людство використову вало в основному⁷ енергію м’язів, рідше - води і вітру, тог з початком промислової революції починають використову вати енергію пари, а пізніше - дизельні двигуни. Тепер всього - на - всього 5-10% людей, зайнятих у сільському господарстві, виробляють проду кті в достатньо для всього суспільства. Індустріалізація приводить до посиленного зростання міст, розвивається освіта. Зникають статусні перегородки уже не благородне походження чи сімейні зв'язки є підставою для визначення місця людини в суспільстві, а її особисті дії. У традиційному су спільстві дворянин, який збіднів, залишався дворянином, а багатий купець все одно був особою ‘неблагородною". В індустріальному суспільстві кожен отримує свій статус особистими заслугами - капіталіст, який збанкрутував, капіталістом уже не є. а вчорашній чистильник черевиків може стати власником великої фірми і зайняти високе становище в суспільстві.

Я Досі індустріальне суспільство (інформаційне) — характеризується зростанням ваги інформації, нау ка перетворюється на безпосередню виробничу силу суспільства - зростаючу частину доходів передові країни отримують не від продажу промислової продукції, а від торгівлі новими технологіями і наукоемкою та інформаційною продукцією. Якщо індустріальне суспільство наголос ставили на економічних перетвореннях, то поспндустріатьне наголос ставить на систему культури, зростає роль “ людського фактора”. Інформаційне су спільство характеризу ється переду сім розвитком виробництва інформаційних, а не матеріальних цінностей.

■ Соціальні зміни	До індустріаіьшіїі	Індустріальний період	Постіндустріальний період
Принцип, що керує суспільним розвитком	Традиції	Економічне зростання	Освіта, знання
Головний сектор виробництва	Заготівля сировини	Обробка сировини	Послуги
Головний контингент робочої сили	Селянин зайнятий освоєнням природного	Робітник, зайнятий переробкою матеріалів	Службовець, що працює з інформацією
Г оловна виробнича одиниця	Родина	Завод, фабрика, підприємство	Дослідницький інститут, офіс
Технологія	Ручна праця	Механізована технологія	Інтелектуальна технологія
Стратегічний ресурс	Продукти харчу ваши, сировина	Реальний капітал, гроші	Освіта, розумовий капітал
Рушійна сила прогресу	Природні ресурси. ‘ ііігтчші си:ш	Створена енергія	Інформація, обробка знань
Управлінська група	Господар, володар, ха ;яш	Професійний керівник, підприємець	Дослідник, спеціаліст, провідний адміністратор
Су б'єкти взаємодії	.	Людина - машина	Людина - людина
Перспектива час)	Спрямованість у минуле	Адаптація до сучасності	Спрямованість у майбутнє, прогнозування соціальних процесів
Вищий рівень потреб	Основні побутові потреби	Соціальні потреби	Потреби у знаннях, самореалізації, самопізнанні
Методи, які створюють прогрес	Здоровий глузд, «метод спроб і помадок», досвід	Дослідження	Прийняття рішень

У другій половині XX ст. у найрозвинутіших країнах світу, таких, як: СІЛА, країни Західної Європи, Японія різко зростає значення знання та інформації. На думку багатьох фахівців, у 70-і роки XX століття на зміну індустріальному приходить постіндустріальне суспільство, щоправда, не скрізь, а лише в самих розвинутих країнах.

Значення інформації досягло такого рівня, що у XXI ст, неписьменними вважатимуться не ті. хто не вміє читати і писати, а ті. які не вміють вчитися, забували непотрібне, і вчитимуться знову.

Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства визначається такими характерними чинниками:

• зміною економіки:

Ф перехід від економіки, орієнтованої на товаровиробтщтво до економіки, що орієнтується на сферу послуг та інформації;

' розвиток і загапьна доступність банківських послуг;

Ф розвиток та доступність інформації;

- загапьна доступність охорони здоров ’я;

^;; загальна доступність освіти;

Ф загапьна доступність соціальної опіки.

• зміна в соціальній структурі суспільства:

¹ поділ за професійною ознакою приходить на зміну класовому поділу; зникає клас капіталістів, а його місце займає нова правляча еліта, яка володіє високим рівнем освіти і знань.