4.1.4. Рельєфоутворювальна роль тектонічних рухів і порушень

Без перебільшення можна сказати, що вигляд будови земної поверхні в усі геологічні епохи був підпорядкований характеру проявлення вертикальних і горизонтальних тектонічних рухів. Саме під впливом вертикальних тектонічних рухів створені майже всі великі нерівності земної поверхні – від материкових виступів, океанічних западин до окремих знижень річкових долин.

Вертикальні тектонічні рухи найвищого порядку, які охоплюють значні площі земної кори були першопричиною формування планетарних і мегаформ рельєфу.

Вертикальні рухи нижчого порядку, які відбувалися в межах планетарних форм призводили до утворення макро- і мезорельєфу, а рухи ще нижчого порядку визначали характер будови мікроформ морфоструктурного рельєфу.

Як приклад можна навести Східноєвропейську рівнину, яка належить до мегаформ і є результатом повільного опускання її території впродовж всього фанерозою. На території України геоморфологічними елементами цієї рівнини є Придніпровська височина і Придніпровська низовина. Перша сформувалася внаслідок тривалого піднімання території Українського щита, а друга – під впливом тривалого опускання розташованої на схід від щита Руської плити. Східніше від Придніпровської низовини знаходиться Середньоруська височина, яка є результатом піднімання Воронезької антеклізи.

Горизонтальні рухи сприяють переміщенню рівновеликих літосферних плин. Внаслідок розсування таких плит в кайнозойську еру сформувалися Атлантичний та Індійський океани. За таких причин утворилося озеро Байкал і Червоне море, а при зіткненні плит утворюються крайові материкові гірські країни, окраїнні моря, глибоководні жолоба, острівні дуги тощо. Як приклад можна навести східне узбережжя Євразії з гірською системою Сіхоте-Аліня, Охотсько-Чукотського хребта, Охотського, Японського, Жовтого та інших окраїнних морів, Курильських, Філіппінських та інших островів, Маріанським глибоководним жолобом тощо.

Відображенням специфіки проявлення тектонічних рухів, як це зазначалось вище, є тектонічні плікативні порушення, виражені через антикліналі, синкліналі, антеклізи та синеклізи. Зазвичай ці види порушень безпосередньо відображаються у рельєфі, або їхній структурний план успадковує інверсійний рельєф (рис. 4.18). Незначні за розмірами і прості за будовою складки відображаються у рельєфі як невисокі компактні хребти, а більші та складніші за внутрішньою будовою складчасті споруди, такі як антиклінорії та синклінорії, представлені в рельєфі великими гірськими хребтами і зниженнями, що їх розділяють. Мегантиклінорії і мегсинклінорії зазвичай формують вигляд гірських країн, що складаються з декількох хребтів (анктикліноріїв), западин і між гірських улоговин (синклінорії).

Рис. 4.18. Відображення антиклінальних і синклінальних складок у рельєфі

Диз’юнктивні (розривні) порушення також безпосередньо або опосередковано проявляються у рельєфі. Скиди або насуви зазвичай утворюють уступи висота яких може характеризувати амплітуду вертикального зміщення. У випадку наявності серії скидів або насувів, якщо блоки зміщені в одному напрямі, може сформуватися ступінчатий рельєф (рис. 4.19), а якщо блоки зміщені в різних напрямках виникають горсти, які у рельєфі виражаються як височини, грабени, що успадковуються западинами, або утворюється складний гірський рельєф (рис. 4.20).

Рис. 4.19. Уступи рельєфу, утворені розривними порушеннями А – скид; б – система скидів; в – насув

Прикладом горста – височини може слугувати Український щит геоморфологічним аналогом якого є Придніпровська височина, а грабена – западини Дніпросько- Донецьку западину. Залежно від характеру первинного залягання гірських порід окремі блоки яких зазнали переміщення по розломах мож-

ливе формування столово-брилевих і складчасто-брилевих гір. Перші виникають в районах з горизонтальним і субгоризонтальним заляганням порід, другі – на місці поширення давніх складчастих структур. Їх прикладом можуть слугувати гори забайкалля, Великого Басейну Північної Америки, гірські масиви Гарц, Шварвальд, Тюрінгенський Ліс та інші в Альпах.

Зони тектонічних розломів складені роздробленими гірськими породами, які легко піддаються водній ерозії, карстуванню та впливу інших екзогенних процесів і зазвичай стають місцями закладення та розвитку річкових долин та інших лінійних ерозійних мікроформ рельєфу і, як наслідок, долини всіх великих рік приурочені до зон

Рис. 4.20. Відображення в рельєфі грабенів і горстів

(горст – виступ, грабен - западина)

глибинних розломів. Прикладом таких рік можуть слугувати Дніпро, долина якого контролює серію розломів, що розмежовують Український щит і Дніпрово-Донецьку западину, Південний Буг, більша частина долини якого приурочена до розломів північно-західного простягання, які обмежовують Український щит з південного заходу, Інгулець, який протікає в зоні Криворізько-Кременчуцького глибинного розлому та інші.