4. Методи управління персоналом.

Процес управління поведінкою персоналу передбачає, з одного боку, формування принципів, норм поведінки людей у організації, з другого є впливом на конкретного члена організації. Результат впливу відбивається у змінах поведінки людини, на яку спрямовано вплив, її настанов, намірів, уявлень, оцінок під час взаємодії з нею. Відрізняють спрямований і не спрямований вплив. Спрямований вплив передбачає попереднє з'ясування сутності організаційної поведінки об'єкту впливу та визначення методів досягнення бажаного результату.

Наука і практика виробили три групи методів управління поведінкою персоналу: адміністративні, економічні та соціально-психологічні.

Адміністративні методи зорієнтовані на такі мотиви поведінки, як усвідомлена необхідність дисципліни праці, відчуття обов'язку, прагнення людини трудитися у певній організації, культура трудової діяльності. Ці методи відрізняє прямий характер впливу: будь-який адміністративний акт, що регламентує діяльність організації та її членів, підлягає обов'язковому виконанню. Для адміністративних методів характерна їх відповідність нормам, що діють на певному рівні управління, а також актам та розпорядженням вищих органів управління.

Економічні методи ґрунтуються на матеріальному стимулюванні колективів та окремих працівників, на використанні економічного механізму управління. Вони здійснюють непрямий, побічний вплив на працюючих, тому не можна розраховувати на їх автоматичну дію, неможливо визначити силу їх впливу та кінцевий ефект.

Соціально-психологічні методи управління поведінкою персоналу ґрунтуються на використанні соціального механізму управління (система взаємовідносин у колективі, соціальні потреби тощо). Специфіка цих методів полягає у значній долі використання неформальних факторів, інтересів особистості, групи, колективу у процесі управління персоналом. Вони, як і економічні методи мають побічний характер. За масштабами та засобами впливу ці методи можна розподілити на дві групи: соціологічні методи та психологічні методи.

Соціологічні методи відіграють важливу роль в управлінні персоналом. Вони спрямовані на групи людей та їх взаємодію у організації (зовнішній світ людини). Використання соціологічних методів дозволяє встановити призначення та місце співробітників у колективі, виявити лідерів та забезпечити їх підтримку, зв'язати мотивацію людей з кінцевими результатами виробництва, забезпечити ефективні комунікації та розв'язання конфліктів.

Психологічні методи спрямовані на конкретну особу робочого або службовця і, як правило, суворо персоніфіковані та індивідуальні. Головною їх особливістю є звертання до внутрішнього світу людини, його особистості, інтелекту, відчуттів і поведінки з тим, щоб спрямувати внутрішній потенціал людини на вирішення конкретних задач організації.

Усі види методів, що використовуються у регулюванні трудових відносин, знаходяться у взаємозв'язку. їх вплив спрямовується на різні види інтересів і покликаний забезпечити досягнення основних цілей суб'єктів трудових відносин.