
- •Конспект лекцій з нормативного курсу ”Математичний аналіз”
- •Леонардо да Вінчі
- •1.Вступ
- •1.1. Предмет математики
- •Число. Раціональні, ірраціональні та дійсні числа.
- •Абсолютна вартість числа.
- •1.4. Сталі і змінні величини.
- •1.5. Функціональна залежність.
- •1.6. Класифікація функцій одного аргументу.
- •1.7. Поняття зложеної (складеної) функції.
- •2.Границя функції
- •3. Числові послідовності. Границя послідовності
- •4.Числові ряди. Сума ряду. Умови збіжності рядів.
- •5. Степеневий ряд. Радіус збіжності степеневого ряду
- •Похідна функції. Її геометричний та фізичний зміст. Диференціал функції. Правила диференціювання
- •7. Правило Лопіталя. Похідні вищих порядків
- •8.Формула Тейлора.
- •9. Дослідження функції на екстемум. Асимптоти графіка функцій
- •10. Функція двох змінних. Частинні похідні. Градієнт функції.
- •11. Екстремум функції двох змінних. Метод найменших квадратів.
- •12. Невизначений інтеграл
- •12.1. Первісна і невизначений інтеграл
- •12.2. Найважливіші властивості невизначеного інтегралу
- •12.3.Таблиця основних невизначених інтегралів
- •12.4. Основні методи інтегрування функцій
- •12.5. Визначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца. Невласні інтеграли. Ряд Фур’є
- •Завдання для самостійної роботи
10. Функція двох змінних. Частинні похідні. Градієнт функції.
Нехай
задано закон
,
за яким кожній впорядкованій парі
незалежних змінних
ставиться у відповідність хоча б єдине
число z.
Число z
називають значенням функції f
у
точці
.
Приклад
1.
Розглянемо функцію двох змінних
.
Область визначення цієї функції - це
множина усіх точок, які задовольняють
нерівність
(рівняння кола радіусом 1 з центром у
початку координат). Множиною значень
даної функції є відрізок
.
Нехай
функція
визначена у деякому околі точки
.
Тоді частинна похідна цієї функції за
змінною x
(або
y)
визначається як звичайна похідна функції
однієї змінної x
(або
y)
за фіксованого значення змінної y
(або
x)
і позначається так (частинна
похідна першого порядку):
.
Приклад
2.
Знайти частинні похідні першого порядку
від функції
.
.
Приклад
3.
Знайти частинні похідні другого порядку
від функції
.
Для цього знайдемо спочатку частинні похідні першого порядку:
.
Далі отримуємо:
.
Зауваження.
Похідні
і
називаються мішаними
частинними
похідними.
Для
характеристики швидкості зміни функції
в точці
у напрямку деякого одиничного вектора
зручно ввести поняття похідної за
напрямком:
.
(19)
Приклад
4.
Обчислити похідну функції
у точці
за напрямком вектора
,
де А
- точка з координатами
.
Спочатку
знайдемо координати одиничного вектора
,
який задає напрямок
:
.
Далі обчислимо частинні похідні функції
z
у точці
:
.
За
формулою (19)
маємо:
.
Градієнтом функції називається вектор, який у декартовій системі координат визначається за формулою:
.
(20)
Зауваження.
У просторі градієнт функції
визначається за такою формулою:
.
З урахуванням виразу (20) формулу (19) можна переписати так
,
де
- кут між векторами
і
.
Звідси випливає, що похідна функції за
напрямком має найбільшу величину при
,
тобто коли напрямок вектора
збігається з напрямком вектора
.
Отже, градієнт функції у точці характеризує напрямок і величину максимальної швидкості зростання цієї функції в даній точці.
11. Екстремум функції двох змінних. Метод найменших квадратів.
Нехай
функція
визначена у деякому околі точки
.
Якщо
має в точці
екстремум і, крім того, має в точці
частинні похідні першого порядку, тоді
в цій точці вони дорівнюють нулю
(необхідна
умова екстремуму):
(21)
Нехай у точці можливого екстремуму і у деякому її околі функція має неперервні частинні похідні другого порядку. Побудуємо такий визначник:
Тоді (достатня умова екстремуму):
1).
якщо
,
тоді в точці
функція має екстремум, причому при
- локальний
мінімум,
а при
- локальний
максимум;
2).
якщо
,
тоді в точці
функція не має екстремуму;
3).
якщо
,
тоді в точці
функція може мати, а може і не мати
екстремуму (потрібні додаткові
дослідження).
Приклад
1.
Дослідити на екстремум функцію
Знаходимо точку можливого екстремуму:
Далі
обчислюємо визначник (22):
.
Оскільки
,
тоді в точці
дана функція має локальний мінімум.
Приклад
2.
Дослідити на екстремум функцію
.
Маємо:
.
У
точці
і
.
Отже, в цій точці екстремум може бути,
а може і не бути. У даному випадку
екстремум існує, оскільки
у всіх точках за винятком точки
(функція зростає ліворуч і праворуч від
точки
)
і
у
точці
,
тобто дана функція в цій точці має
локальний мінімум.
Приклад
3.
По розташованим на координатній площині
п
експериментальним точкам встановити
вигляд функції
,
яка б добре описувала ці експериментальні
значення (задача
інтерполяції).
Розглянемо,
наприклад, лінійну інтерполяцію:
.
Зрозуміло, що ця формула є наближеною.
Тому, підставляючи значення координат
експериментальних точок
у цей вираз, отримуємо такі рівності
де
- деякі похибки (відхилення). Отже, задача
полягає у тому, що необхідно підібрати
такі коефіцієнти k
і
b,
щоб похибки були якнайменшими за
абсолютною величиною. Для цього
використаємо метод
найменших квадратів.
Розглянемо суму квадратів похибок:
.
Таким
чином, наша задача зводиться до знаходження
таких коефіцієнтів
і
,
за яких функція
має мінімум:
Отримана
система (23)
називається нормальною системою методу
найменших квадратів. З цієї системи
знаходимо коефіцієнти
і
та відповідно шукане рівняння прямої
.
Нарешті,
легко показати, що функція
має локальний мінімум у точці
.
Дійсно,
і
.