
- •Тема 4 програмне та інформаційне забезпечення нових інформаційних технологій
- •4.1. Типи забезпечуючих підсистем
- •4.2. Методи прогнозування економічних процесів (якісні і кількісні)
- •Найпоширеніші кількісні методи прогнозування:
- •4.3. Особливості та структура інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Корпоративні інформаційні системи
- •5.1. Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •5.2. Локальні, середні та великі інтегровані інформаційні системи
- •5.2.1. Системи планування матеріальних ресурсів mrp
- •5.2.2. Системи планування виробничих ресурсів mrpii
- •5.2.3. Системи планування ресурсів підприємства erp
- •5.2.4. Розвинені системи планування aps
- •5.2.5. Системи планування ресурсів, синхронізованого з покупцем csrp
- •5.3. Інформаційна підтримка планування та реалізації виробничої програми
- •5.4. Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем
- •5.5. Автоматизація документообігу
- •5.6. Забезпечення колективної роботи
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Інтелектуалізація новітніх інформаційних технологій та систем
- •6.1. Інтелектуальні інформаційні системи
- •6.2. Класифікація інтелектуальних систем
- •6.3. Використання технологій штучного інтелекту в управлінні організацією
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Системи підтримки прийняття рішень
- •7.1. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень (сппр)
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.2. Суть і компоненти сппр
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Експертні системи та їх характеристики
- •8.1. Призначення й основні властивості експертних систем
- •8.2. Ресурсні компоненти експертних систем
- •8.3. Області застосування ес
- •8.4. Способи застосування ес
- •8.5. Експертно-навчаючі системи
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Локальні та регіональні інформаційні системи в сучасних організаціях
- •9.1. Функціональні задачі органу управління та їх інтерпретація в системі інформаційно-аналітичного забезпечення
- •9.2. Системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •9.3. Інформаційно-аналітична служба як складова вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій
- •Контрольні питання
5.4. Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем
Нині всіх підприємств відчувають нагальну потребу в розширенні аналітичних робіт, що з переходом до ринків, розробкою розвитку, комплексної оцінки ефективності застосування різних форм господарювання, своєчасним виробленням оперативних управлінські рішення. У зв’язку з цим автоматизація фінансового аналізу за допомогою інформаційних технологій стає об’єктивної необхідністю.
Фінансовий аналіз супроводжується виконанням великого об’єму різноманітних обчислень: абсолютних і відносних відхилень, середніх величин, дисперсій, відсоткових величин та інших, потребують. На підставі даних, виконуються різні види оцінок, угруповань, порівнянь. Результати аналізу вимагають графічного чи табличного уявлення. Усе це розмаїття видів аналітичної обробки економічної інформації потребує.
Методика фінансового аналізу, орієнтована на використання інформаційних технологій, має відповідати вимогам системності, комплексності, оперативності, точності, прогресивності, динамічності.
Застосування інформаційних технологій піднімає фінансовий аналіз на якісно новий щабель. і дозволяють перевести дані про роботу підприємства з пасивної в активну форму, перетворити в нові знання, в джерело нових підходів і рішень, матеріалізуючи інформацію в підвищення ефективності виробництва [9].
Окремі робочі місця, з’єднані на єдину обчислювальну мережу, надають можливість перейти до комплексної комп’ютеризації фінансового аналізу.
Комплексна комп’ютеризація аналізу забезпечує:
- по-перше, збереження цілісності (системності) аналізу за умови децентралізованою обробки інформації;
- по-друге, інформаційні технології забезпечують з’єднання процесу обробки інформації з процесом прийняття рішення;
- по-третє, інформаційні технології забезпечують підвищення оперативності і дієвості аналізу.
Найефективнішою організаційної формою використання інформаційних технологій є створення на їхній базі автоматизованих робочих місць бухгалтерів, економістів, планувальників тощо.
Автоматизоване робоче місце аналітика з урахуванням інформаційних технологій є техніко-технологічним засобом освоєння стратегічних інформаційних ресурсів підприємства, що обумовлюють його спроможність до успішного розвитку. Автоматизоване робоче місце аналітика дозволяє перевести дані про роботу підприємства з пасивної в активну форму, перетворити в нові знання, в джерело нових підходів і рішень, матеріалізуючи інформацію в підвищення ефективності виробництва.
У межах автоматизованого робочого місця аналітика весь інформаційний фонд підприємства функціонує у вигляді бази даних, бази знань і програмних засобів. Бази даних є фактографічні дані про господарську діяльність. Інтелектуальним оболонкою їх корисного прочитання є бази знань - методи лікування й методика аналізу. Програмні засоби утворюють інструмент автоматизованого виконання аналітичних завдань для інформаційного обслуговування господарської діяльності [9].
Програмне забезпечення аналізу господарську діяльність є сукупність програм обробки аналітичних таблиць по методиці комплексного аналізу господарську діяльність підприємства. Завдання аналізу згруповані за десять розділів:
1. Комплексний огляд узагальнюючих показників господарської діяльності.
2. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та якості продукції.
3. Аналіз обсягу продукції.
4. Аналіз використання основних фондів й досвід роботи обладнання.
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
6. Аналіз використання праці та заробітної плати.
7. Аналіз собівартості продукції.
8. Аналіз прибутків і рентабельності.
9. Аналіз фінансового стану.
10. Комплексна оцінка господарської діяльності.
При цьому користувач має можливість легко переходити від одного розділу методики до іншого й від одного завдання аналізу до іншого завдання всередині розділу. Для полегшення вибору кожного завдання аналізу складена коротка характеристика про мету та призначення, періодичність рішення, джерела інформації та др.
Користувач має можливість звернутися до цієї інформації перед рішенням задачі.
Експлуатація комплексу передбачає досягнення наступних цілей:
зниження трудомісткості і вартості аналітичного процесу; . скорочення термінів обробки аналітичних даних, . підвищення його якості і вірогідності;
створення умов початку безпаперової технології обробки аналітичних даних;
забезпечення директивних термінів уявлення встановлених результатів аналіза;
підвищення гнучкості і управління аналітичним процесом;
вдосконалення організації праці аналітичних робітників.