Найпоширеніші кількісні методи прогнозування:

а) екстраполяція часового ряду – поширення на майбутнє тенденцій, ви­явлених в минулому шляхом проекції часового ряду на майбутні періоди часу;

б) прогнозування на базі ковзної середньої – в основі методу лежить роз­рахунок середнього значення прогнозованої величини за фіксовану кількість періодів;

в) експотенційно знижена середня – метод базується на послідовності вагових коефіцієнтів, що спадають з часом за експотенційним законом (ваги значень ряду спадають за мірою віддалення в минуле);

г) метод подвійного згладжування Брауна - використовується для прогнозування нестаціонарних рядів у випадку лінійно-адитивного тренду з використанням подвійного експотенційно зваженого середнього значення;

д) метод адаптивного згладжування Брауна – з найбільшою увагою до інформації останніх періодів застосовується регресійний аналіз (на базі зваже­ної регресії);

е) метод Муіра – будується лінійно-мультиплікативна модель тренда в припущенні, що зміна середньої залежить від часу нелінійно, а пропорційно самому значенню середньої, тобто лінійно в логарифмічній формі;

ж) сезонно-декомпозиційна модель – метод базується на застосуванні експотенційної зваженої середньої для сезонних рядів;

з) економіко–математичне моделювання – побудова моделі у вигляді деякої функціональної залежності досліджуваного явища від чинників, які його визначають (в вигляді одно- чи багатофакторних рівнянь);

и) прогноз на основі індикаторів – оцінка розвитку процесу за одним чи декількома відомими індикаторами (показниками);

к) аналітичні моделі – побудова функцій, які відображають залежність явища від комплексу чинників, які на нього впливають;

л) кореляційно-регресійний аналіз – визначає напрямок і сили зв’язку між незалежними змінними і залежною змінною. За результатами будуються однофакторні і багатофакторні регресійні моделі.

4.3. Особливості та структура інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи

Інформаційне забезпечення — це сукупність форм документів, норма­тивної бази і реалізованих рішень щодо обсягу, розміщення і форм організації інформації, яка циркулює в системі автоматизованого оброблення економічної інформації чи в інформаційній системі [5,6].

Призначення - підвищення якості управління господарською діяльністю на основі здобуття вірогідних і своєчасних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень [2,4].

Основною функцією інформаційного забезпечення є надійне збереження на машинних носіях необхідних даних для розв’язання задач користувачів і зручний доступ до цих даних [2,4].

Основними принципами створення інформаційного забезпечення є: ціліс­ність; достовірність; контроль; захист від несанкціонованого доступу; єдність і гнучкість; стандартизація та уніфікація; адаптивність; мiнiмiзація помилок вве­дення-виведення інформації.

Розроблення інформаційного забезпечення — одна з найважливіших складових розроблення інформаційної системи, яка повинна забезпечити:

• єдність і зберігання інформації, необхідної для розв’язання задач;

• єдність інформаційних масивів для всіх задач інформаційних систем;

• однократність уведення інформації та її багатоцільове використання;

• різні методи доступу до даних;

• низьку вартість витрат на зберігання та використання даних, а також на внесення змін.

Інформаційне забезпечення АІС поділяється на позамашинне та внутрі­машинне (рис.4.1). Це зумовлено тим, що первинна інформація зароджується у позамашинній сфері та характеризує процеси, явища, об’єкти. Як правило, пер­винна інформація фіксується в первинних документах, що містять як нормати­вно-довідкову (НДІ), так і оперативну, облікову інформацію.

Ядром інформаційного забезпечення АІС є інформаційна база (ІБ) - сукупність впорядкованої інформації, що використовується при функціонуванні АІС. За складом, змістом вона має відповідати вимогам тих задач, які розв’язуються на її основі. За сферою функціонування виділяють позамашинну і внутрішньомашинну ІБ.

Позамашинна ІБ. До неї належить частина ІБ - сукупність повідомлень, сигналів і документів, що використовуються при функціонуванні АІС, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. Це сукупність усіх документованих даних (відомостей). Основним носієм інфор­мації у позамашинному середовищі є документи. За ознакою інформації, що мі­ститься, і своїм призначенням (подальшим використанням) документи поділя­ють на первинні (вхідні) та похідні (вихідні).

Вхідні документи містять первинну необроблену інформацію. Вони поді­ляються на нормативно-довідкові й оперативні. Перші належать до категорії умовно-сталої інформації і містять різні регламентуючі норми та нормативи, характеристики різних об’єктів, ціни, тарифи, які тривалий час використову­ються в розрахунках без зміни. До нормативно-довідкових документів належать конструкторські та технологічні документи, довідники,класифікатори, номенклатури-цінники, договори й ін.

Оперативні документи містять інформацію, що відображає поточний стан об’єкта управління. Ця інформація змінюється за кожної її фіксації. Інформація первинних оперативних документів служить для введення оперативної інфор­мації в ЕОМ. На їх основі формуються оперативні файли. До оперативних до­кументів належать облікові прибутково-витратні документи на товари і матері­али, накладні, платіжні документи та ін.

Похідні (вихідні) документи формуються в процесі автоматизованого об­роблення і видаються як результат. Вони формуються на основі інформації оперативних файлів і файлів НДІ, містять інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління об’єктом.

До засобів організації та ведення позамашинної ІБ належать:

• системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації, що міститься в документах;

• уніфікована система документації (УСД), які містять уніфіковані ти­пові форми документів (формуляри-зразки), рекомендовані для використання в АІС;

• методичні й інструктивні матеріали для ведення документів.

Внутрішньомашинна ІБ. Разом із засобами введення вона складає внутрішньомашинне інформаційне забезпечення. До внутрішньомашинної на­лежить та частина ІБ, яка фіксується на машинних носіях. Основним її завдан­ням є адекватне відображення об’єкта управління в пам’яті ЕОМ і забезпечення інформаційних потреб для задач управління, що розв’язуються в АІС. Напри­клад, внутрішньомашинна ІБ АІС промислового підприємства має містити ві­домості про продукцію, предмети та засоби праці, технологію виробництва, персонал і т.д.

Внутрімашньомашинна ІБ є сукупністю взаємозв’язаних масивів інфор­мації і становить інформаційний фонд (ІФ) АІС.

Метою організації і підтримки ІФ є інформаційно-довідкове обслугову­вання управлінського персоналу, тобто задоволення всіх видів інформаційних потреб. Інформаційний фонд відображає стан об’єкта управління і є машинною пам’яттю системи.