5.4. Навчальний тренінг

5.4.1. Афоризми

Виберіть афоризм, в якому найповніше розкрито сутність теми.

"Хто думає, що втамує свої бажання, задовільнивши їх, той схожий на божевільного, який намагається гасити пожежу соломою".

Персидське прислів'я

"Гроші судять! Гроші — критерій будь-якого таланту і будь-якої бездарності; лакмусовий папірець усіх явищ".

Л. Соболів

"Ніколи не проб'ється нагору той, хто не робить того, що йому кажуть, і той, хто робить не більше того, що йому кажуть".

Е. Карнегі

"Усе, що несправедливо, ображає нас, якщо не приносить безпосередньої вигоди".

Л. де Вовенарг

"Чим наполегливіше я працюю, тим стаю щасливішим".

Дж. Тербер

"Є тільки один спосіб примусити кого-небудь щось зробити. Лише один. Потрібно змусити людину захотіти зробити це. Запам'ятайте, інших способів немає".

Д. Карнегі

"Для того щоб генерал міг підтримувати свою репутацію, він має щедро платити і зразково карати, адже якщо він не платить солдатам вчасно, то не може карати їх відповідним чином, коли вони того заслуговують".

Н. Макіавеллі

"Відкладене покарання ми завжди можемо виконати, але вже виконане ніяк не можна забрати назад".

Сенека

"Якщо винних немає, їх призначують".

О. Лебедь

"Якщо нам є чим себе дорікати, ми завжди знайдемо винних".

X. Ягодзиньский

"Якщо догана не допомогає, спробуйте оголосити подяку".

І. Гамазкова

"Суб'єктивізм — звичайна справа у процесі вишукування об'єктивних причин".

Л. Кумор

"Найглибшою властивістю людей є жагуче прагнення бути оціненим по заслузі".

У. Джеймс

"Три повчання дорівнюють образі".

О. Фюстенберг

"Я завжди радий навчатися, але мені не завжди до душі, коли мене повчають".

В. Черчілль

"Похвала, як вино, розкріпачує наші сили, але не п'янить".

П. Буаст

"Хвалити людину варто в письмовому вигляді, а гостро кри¬тикувати потрібно по телефону".

Ч. Вічем

"Немала частина успіху — бажання його досягти".

Сенека

"Хто хоче, той і може".

М.Ф. Квінтілліон

"Краще, щоб гравці були одружені та в боргах. Тоді в них з'являється мотивація".

Е. Банкс

5.4.2. Тест

Виберіть правильний варіант відповіді.

1.Мотивація — це:

1. процес спонукання, стимулювання себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або мети організації;

2. готовність людей докласти максимальних зусиль, щоб досягти організаційних цілей, що зумовлено здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу;

3. відповіді 1) і 2) правильні;

4. відповіді 1), 2) і 3) неправильні.

2.У чому полягає сутність поняття "потреба":

1. усе те, що пропонує працівникові організація за виконан¬ня службових обов'язків;

2. усвідомлене відчуття нестачі, необхідність у чомусь, яке має визначений напрям або шлях до вирішення;

3. усе те, що людина вважає цінним, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти;

4. фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі в чомусь або комусь, переконання в тому, що чогось чи когось бракує?

3.Згідно із законом результату:

1. людина прагне повторити ту поведінку, що спричинила задоволення потреби й асоціюється з досягненням результату, і навпаки;

2. повна компенсація за витрачені зусилля, має відобража¬ти реальний внесок працівника в кінцеві результати діяльності організації;

3. робітник повинен мати бажання виконувати роботу, вмі¬ти її виконувати і мати для цього відповідні матеріали й облад¬нання;

4. коли людина усвідомлює потребу, це зумовлює стан ці-леспрямованої поведінки, орієнтованої на досягнення конкрет¬ного результату.

4.Який вигляд має модель мотивації поведінки через потреби:

1. потреби — спонукання (мотиви) — дія — мета — можливий результат — потреби;

2. потреби — мета — спонукання (мотиви) — можливий результат — дія — потреби;

3. потреби — спонукання (мотиви) — можливий результат — мета — дія — потреби;

4. потреби — можливий результат — спонукання (мотиви) — мета — дія — потреби?

5.До вчених, які розвинули змістові теорії мотивації, належать:

1. Маслоу, Лоулер, Врум;

2. Герцберг, Портер, Алдерфер;

3. Маслоу, Мак-Клелланд, Врум;

4. Герцберг, Алдерфер, Мак-Клелланд.

6.Найвідоміша модифікація теорії потреб А. Маслоу — це:

1. теорія трьох потреб Д. Мак-Клелланда;

2. теорія очікування В. Врума;

3. теорія ЖВЗ К. Алдерфера;

4. двофакторна теорія Ф. Герцберга.

7.Теорія справедливості стверджує, що:

1. зростання рівнів потреб не відбувається по вертикалі вго¬ру, можливо задоволення кожної окремої потреби незалежно від інших;

2. люди суб'єктивно визначають відношення отриманої ви¬нагороди до витрачених зусиль і зіставляють його з винагоро¬дою інших людей, які виконували аналогічну роботу;

3. потреби вищих рівнів не мотивують людину взагалі або мотивують частково доти, доки не задовольняться потреби ниж¬чих рівнів;

4. якщо значення будь-якого з критично важливих для ви¬значення мотивації чинників буде малим, то і мотивація буде слабкою, і результати праці низькими.

8.Хто з учених стверджував, що задоволення потреб має

відбуватися за висхідною відповідно до ієрархії:

1. Ф. Герцберг;

2. В. Врум;

3. Д. Мак-Клелланд;

4. А. Маслоу?

9. У чому полягає сутність суми потреб конкретного праців¬ника:

1. сукупність первинних потреб, що впливають на поведін¬ку людини, яка займає певну посаду або відповідальна за вико¬нання обов'язків у визначений термін;

2. комплекс первинних потреб і вторинних потреб, що впли¬вають на поведінку людини, яка займає певну посаду чи від¬повідальна за виконання обов'язків у визначений час;

3. сукупність вторинних потреб, що впливають на поведін¬ку людини, яка займає певну посаду або відповідальна за вико¬нання обов'язків у визначений термін;

4. комплекс первинних і вторинних потреб, що впливають на поведінку колективу?

10. Хто розробив комплексну процесуальну теорію мотивації:

1. Л. Портер і Е. Лоулер;

2. К. Алдерфер;

3. А. Маслоу, Е. Лоулер, В. Врум;

4. В. Врум і Ф. Герцберг?

11.Мотивація — це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлено здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу:

1. так;

2. ні.

12.Змістові теорії мотивації ґрунтуються на поведінці люди-

ни і враховують її сприйняття та набутий досвід:

1. так;

2. ні.

13.Потреби поділяються на первинні та вторинні:

1. так;

2. ні.

14.Винагороди — усвідомлене відчуття нестачі, потреби в

чомусь, яке має визначений напрям або шлях до вирішення:

1. так;

2. ні.

15.Змістові теорії намагаються визначити потреби, що спонукають людей до дії. У них аналізуються людські потреби,вони допомагають керівникам зрозуміти, які винагороди запрацю люди цінуватимуть, а які — ні:

1. так;

2. ні.

16.А. Маслоу запропонував власну теорію трьох потреб:

1. так;

2. ні.

17.Ф. Герцберг і група його послідовників розробили модель мотивації, засновану на потребах двофакторної теорії:

1. так;

2. ні.

18.Є три основні процесуальні теорії мотивації: теорія очікування, теорія справедливості й об'єднана модель мотивації Портера — Лоулера:

1. так;

2. ні.

19.Валентність — це очікування певних винагород або заохочень у відповідь на досягнутий рівень результатів:

1. так;

2. ні.

20. Сума потреб конкретного працівника — увесь комплекс первинних і вторинних потреб, що впливають на поведінку лю¬дини, яка займає певну посаду або відповідальна за виконання обов'язків у визначений час:

1. так;

2. ні.