- •1.Поняття та сутність менеджменту
- •1.1. Організації та їх загальні властивості
- •2) Вертикальний поділ, унаслідок якого відокремлюється робота з координації дій від власне дій. Діяльність з координування роботи інших людей становить сутність управління.
- •1.2. Ознаки діяльності менеджера
- •1.3. Рівні управління
- •1.4. Управління, спрямоване на успіх
- •1.5. Навчальний тренінг
- •1.5.1.Афоризми
- •1.5.2. Тест
- •2.Розвиток науки управління
- •2.1. Розвиток науки управління
- •2.2. Ранні теорії менеджменту
- •2.2.1. Чотири підходи до теорії управління
- •2.2.2. Сфери управління
- •2.3. Інтегровані підходи до управління
- •2.5. Навчальний тренінг
- •2.5.1. Афоризми
- •2.5.2. Тест
- •3.Планування в організації
- •3.1. Поняття "планування"
- •3.2. Поняття мети в управлінні та класифікація цілей організації. Концепція управління за цілями
- •3.3. Поняття стратегії. Елементи та рівні стратегії. Визначення місії організації
- •3.4. Зовнішній аналіз: сприятливі можливості й загрози.
- •3.5. Реалізація стратегії
- •3.6. Навчальний тренінг
- •3.6.1. Афоризми
- •3.6.2. Тест
- •4.Організація як функція управління
- •Сутність функції організації
- •4.2. Організаційна структура як результат організаційної діяльності.
- •4.3. Делегування повноважень.
- •4.4. Типи організаційних структур управління виробництвом.
- •4.5. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом
- •4.5. Навчальний тренінг
- •4.5.1 Афоризми
- •4.5.2. Тест
- •5.Мотивація
- •5.1. Поняття мотивації
- •5.2. Змістові теорії мотивації
- •5.3. Процесуальні теорії мотивації
- •5.4. Навчальний тренінг
- •5.4.1. Афоризми
- •5.4.2. Тест
- •6. Контроль
- •6.1. Поняття контролю та його місце у системі управління
- •6.2. Види управлінського контролю
- •6.3. Етапи та модель процесу контролю
- •6.4. Дисфункціональний ефект системи контролю
- •8.5. Основні характеристики ефективної системи контролю
- •6.5 Навчальний тренінг
- •6.5.1 Афоризми
- •6.5.2. Тест
- •7.Лідерство
- •7.1. Поняття повноважень, впливу та влади.
- •7.2. Поняття лідерства
- •7.3. Поняття стилю керівництва
- •7.4. Стилі керівництва
- •7.5. Моделі керування
- •7.6. Поняття групи в організації
- •7.7. Формальні та неформальні групи в організаціях
- •7.7. Навчальний тренінг
- •7.7.1. Афоризми
- •7.7.2. Тести
- •8.Комунікації в управлінні
- •8.1. Поняття комунікації та її роль у системі управління
- •8.2. Види комунікацій
- •8.3. Перешкоди на шляху до ефективних комунікацій
- •1. Припиніть розмовляти.
- •8.4 Навчальний тренінг
- •8.4.1. Афоризми
- •9. Ефективність в управлінні
- •9.1. Сім елементів ефективного стилю в управлінні
- •9.1.3. Зосередження
- •9.1.4. Особиста участь
- •9.1.5. Вміння працювати з людьми - твердість і м'якість
- •9.1.6.Комунікації
- •9.1.7. Завжди вперед до цілі
3.2. Поняття мети в управлінні та класифікація цілей організації. Концепція управління за цілями
Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і мають відповідати таким вимогам:
бути конкретними,
чітко визначеними
підлягати визначенню;
мати різну тривалість дії:
оперативний, поточний — до одного року;
середньотермінові — від одного до п'яти років;
довготермінові — від п'яти до десяти років;
перспективні — на невизначений період, спрямовані на майбутнє, необмежені в часі;
3) бути реальними (чого можна досягти з наявними організаційними ресурсами);
4) не мають виникати суперечності між ними, а навпаки, вони мають взаємодоповнювати одна одну.
Управління за цілями орієнтується на досягнення сукупностей цілей та завдань, що стоять перед організацією. Тому кожен керівник від вищої ланки до нижчої повинен мати чіткі цілі в межах його повноважень. Процес планування за цілями відбувається у чотири етапи:
1) визначення повноважень і обов'язків усіх керівників підприємства;
2) розробка цілей менеджменту в межах установлених повноважень;
3)складання реальних планів досягнення визначених цілей;
4) установлення контролю, здійснення аналізу, оцінювання роботи та її результатів кожного менеджера підрозділів.
Концепція управління за цілями передбачає:
використання творчого потенціалу колективу. На цей фактор орієнтовано кінцеві результати організації;
наявність сильної волі;
організація повинна мати 4—6 основних цілей;
ключові результати організації визначаються за такими трьома показниками:
1) комерційна діяльність (обіг організації, покриття витрат, постійні та тимчасові витрати виробництва, доля на ринку збуту, рентабельність і платоспроможність організації, використання капіталу);
2) функціональна діяльність організації (кількість та якість виробленої продукції, використання проектних або виробничих потужностей, сировини, матеріалів, енергії);
3) некомерційна діяльність організації (ефективність роботи персоналу, мотивація працівників, співробітництво з іншими організаціями, досвід роботи працівників, імідж підприємства).
Управління за цілями починається з аналізу того, що розроблено на певний момент, перспективного майбутнього, і які корегування слід внести під час реалізації цілей. Наступним кроком є складання декларацій. Декларація — це документ, що має індивідуальні й колективні цілі працівників організації та підрозділів. Усі цілі, сформовані в декларації, класифікуються за такими напрямами:
кінцевий результат організації (наприклад, випуск певного обсягу продукції або надання послуг);
на здійснення певного виду роботи або ділянки роботи (наприклад, удосконалення технології);
на досягнення певного стану об'єкта управління (наприклад, підвищення кваліфікації).
Декларація дає змогу визначити конкретних осіб, відпові¬дальних за справу, обов'язки кожного, персональну відпові¬дальність, створення умов для заохочення.
Позитивними ознаками управління з цілями вважаються:
— поліпшення ефективності роботи організації за рахунок того, що кожен має чітке уявлення про свої цілі та цілі організації;
підвищення мотивації до роботи як результат участі в ре-алізації цілі;
покращання стосунків між керівництвом та підлеглими;
удосконалення системи контролю і оцінювання роботи кожного члена організації.
Негативними ознаками управління за цілями є:
— неефективність такої системи управління на тих підприємствах, де, як правило, цілі ставлять представники вищої ланки, не заохочуючи до їх постановки та вирішення менеджерів середньої та нижньої ланок;
— неефективність такої системи у разі, якщо немає особистої мотивації;
брак необхідної інформації;
поганий стан контролю в організації;
— неефективність такої системи на тих підприємствах, де немає ініціативи, а також коли є бюрократичний стиль управління;
— неефективність системи, якщо керівництво концентрує увагу на досягненні короткотермінових і поточних результатів організації та не оцінює довготермінові цілі.
