1. Вибір варіанта роботи

Розрахунково-графічна (контрольна) робота виконується на основі публічної та статистичної звітності реального підприємства будь-якої галузі господарства.

До публічної та статистичної звітності, яка необхідна для вирішення розрахунково-графічної (контрольної) роботи належить:

1. для виробничих підприємств:

• баланс (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

• звіт виробництво промислової продукції (1П-НПП (річна))

• звіт з праці (1-ПВ (місячна))

2. для торговельних підприємств:

• баланс (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

• звіт про товарооборот (1-торг);

• звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства (3 торг) – якщо досліджуване підприємство є підприємством ресторанного господарства;

• звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (1-опт) – якщо досліджуване підприємство є підприємством оптової торгівлі

• звіт з праці (1-ПВ (місячна))

3. для будівельних підприємств:

• баланс (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

• звіт про виконання будівельних робіт (1-кб);

• звіт з праці (1-ПВ (місячна))

4. для підприємств сфери послуг:

• баланс (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

• звіт про обсяги реалізованих послуг (1-послуги (річна));

• звіт з праці (1-ПВ (місячна))

5. для підприємств сільськогосподарського спрямування:

• баланс (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

• основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств (50-сг);

• звіт з праці (1-ПВ (місячна)).

2. Структура та вимоги до оформлення розрахунково-графічної (контрольної) роботи

Розрахунково-графічна (контрольна) робота складається:

ВСТУП;

РОЗДІЛ 1. ОПИС СТАНУ ГАЛУЗІ, В ЯКІЙ ФУНКЦІОНУЄ ПІДПРИЄМСТВО ТА АНАЛІЗ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

1. Опис стану галузі

2. Загальний опис діяльності підприємства

3. Вертикальний та горизонтальний аналіз балансу підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз готової продукції

2.2 Аналіз забезпечення підприємства основними засобами

2.3 Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами

2.4 Аналіз забезпечення підприємства обіговими коштами

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ

3.1 Аналіз звіту про фінансові результати

3.2 Аналіз ліквідності підприємства

3.3 Аналіз платоспроможності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Робота повинна бути надрукована на одній стороні аркуша білого паперу, дотримуючись наступних вимог:

Шрифт	Times New Roman
Розмір шрифту	14 пунктів
Відстань між рядками	1,5 інтервали
Параметри сторінки	формат А4
Розташування	Книжне
Верхнє і нижнє поле	20 мм
Праве поле	10—15 мм
Ліве поле	25—30 мм
Відстань між заголовком і текстом	1—2 міжрядкові інтервали
Відстань між пунктом і текстом	1 міжрядковий інтервал

Питання контрольної роботи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Номер питання включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1. 1.2 і т. ін.).

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.).

Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на питання, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.

Заголовки. Заголовки структурних частин дипломної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Структурні елементи та розділи основної частини починають з нового аркуша.

Наприклад:

ВСТУП

або,

1 АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЧЕННЯ

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам.

Наприклад:

1.2 Аналіз готової продукції

Текст підрозділів, пунктів та підпунктів розміщують послідовно у відповідному розділі, не починаючи нового аркуша. При цьому, не можна залишати заголовок підрозділу, пункту або підпункту на одному аркуші (в кінці сторінки), а текст починати з нового аркуша.

В тексті роботи дозволяється робити виправлення підчисткою або замальовувати спеціальною білою фарбою, якщо це не впливає на естетичний вид тексту. Правильний текст пишеться зверху.

Таблиці. Цифровий матеріал зводиться у таблиці. Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Таблиці розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання у роботі.

Таблиці нумеруються окремо від малюнків послідовною нумерацією арабськими цифрами в межах розділу де вони знаходяться (за винятком додатків).Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).

Слово “ Таблиця ____ ” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “ Продовження таблиці ____ ” з зазначенням номера таблиці. Приклад оформлення таблиці наведений нижче.

Таблиця 3.1___ –– ___________________

номер назва таблиці

						Заголовки граф
Головка						Підзаголовки граф
	1	2	3	4	5	Нумерація граф
						Рядки (горизонтальні
						рядки)

Боковик Графи (колонки)

Заголовки граф і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки граф — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять .

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків граф.

Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Назва таблиці повинна лаконічно розкривати зміст та мету складання таблиці, містити назву підмета та присудка, термін часу, до якого відносяться наведені цифрові дані.

Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці однакова, то після назви пишеться скорочено одиниця виміру. Коли дані, що містяться у таблиці мають різні одиниці виміру, то обов’язково таблиця повинна мати графу «Одиниця виміру», або скорочена назва одиниці виміру проставляється разом з назвою графи. Графи присудка необхідно розташовувати у логічній послідовності. Під назвою підзаголовка графи робиться додатковий рядок, у який нумеруються колонки. Якщо дані графи визначаються шляхом розрахунку, то назва відповідної колонки повинна містити скорочений алгоритм такого розрахунку.

Всі позиції таблиці необхідно заповнювати. Якщо на перехресті рядка і колонки неможливе існування будь-якого значення, то проставляється значок «». Наприклад, на перехресті рядка «Разом» і колонки «Одиниця виміру». Якщо окремі дані невідомі, але явище було, то у відповідному місці таблиці проставляється «...». Наприклад, підприємство мало прибуток, але його розмір невідомий. Якщо явище було відсутнє, то у відповідному місці проставляється «». Наприклад, підприємство не мало прибутку

Графічний матеріал. Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для кращого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті роботи.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності у додатку.За наявності у дипломній роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово “рисунок” і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою.

Наприклад, перший рисунок знаходиться у третьому розділі основної частини роботи: Рисунок 3.1 – Динаміка випуску готової продукції.

Рисунок 3.1 – Динаміка випуску готової продукції

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рисунок В.З).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані— на кожній сторінці і під ними друкують «Рисунок ..., аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рисунок 1, аркуш...», якщо є один рисунок.

Формули. Рівняння та формули необхідно виділяти у окрему строку. Вище і нижче строки з формулою залишається по одній пустій строчці. Формули нумеруються послідовно у границях розділу основної частини роботи арабськими цифрами у круглих дужках у крайньому правому положенні на строчці, де вони написані. Номер формули складається з номера питання і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Приклад:

(3.1). (3.3).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках.

Приклад:

...у формулі (1.1).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад:

...у формулі (В. 1)

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом “де” без двокрапки.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Наприклад, у тексті третього підрозділу другого розділу роботи міститься дев’ята формула.

, (3.9)

де, Т_об - середня тривалість обігу загальної суми капіталу;

Т_ок - тривалість обігу обігового капіталу;

П_ок - питома вага обігового капіталу в загальній сумі.

Формули мають бути набрані за допомогою редактора формул

MS Equation 3.0.

Правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в даній роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с.35]). або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Додатки. Матеріал, що доповнює положення роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ, і т. ін.

Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки оформлюються, як продовження роботи на наступних її сторінках після «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». Розташовуються додатки у порядку їх згадування у тексті роботи.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, І. Ї, Й, О, Ч, Ь. Слово «Додаток» пишеться у правому верхньому кутку. Після слова “Додаток” друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Якщо у дипломній роботі один додаток, то він позначається «Додаток А».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

Література подається в такій послідовності:

1. Закони України;

2. інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

3. наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.