
4.3. Мотор постійного струму з послідовним збудженням
Н
а
рис. 4.4
зображена схема включення мотора з
послідовним збудженням. Мотор керується
напругою, що живить обмотки якоря і
збудження. Керованою величиною є
швидкість обертання якоря
,
збурюючою величиною –
момент
опору
.
Обертовий рух якоря як і у попередніх
схемах описується рівнянням Даламбера
(4.1), а рушійний
момент
мотора рівнянням (4.2). Проте в цій схемі
,
тому його слід залишити у формі
.
(4.47)
Рівняння електричної рівноваги роторного кола має вигляд
(4.48)
Введемо
позначення
,
тоді рівняння (4.48) з урахуванням залежності
(4.4) набуде вигляду
(4.49)
Підставимо (4.47) в рівняння (4.1)
.
(4.50)
Згідно закону Ома для маґнетного кола струм обмоток мотора перетворюється в потік збудження
.
(4.51)
Рівняння
(4.51) лінійне, бо ми прийняли
,
з чого випливає, що
,
тому ввівши позначення
запишемо його у вигляді
.
(4.52)
Підставимо (4.52) в (4.49), (4.50)
,
(4.53)
.
(4.54)
Обидва отримані рівняння є нелінійними, виконаємо лінеаризацію їх нелінійних членів
,
(4.55)
.
(4.56)
При
маємо
,
,
,
,
тоді згідно (4.53), (4.54) рівняння стану
рівноваги будуть
,
(4.57)
.
(4.58)
При
маємо
,
,
,
.
Підставимо (4.55), (4.56) в (4.53), (4.54)
,
(4.59)
.
(4.60)
Виключимо з (4.59), (4.60) рівняння стану рівноваги (4.57), (4.58) і отримаємо лінеаризовані рівняння динаміки в абсолютних приростах
,
(4.61)
.
(4.62)
Нагадаємо
прийняті позначення відносних приростів
,
;
,
,
тоді рівняння (4.61), (4.62) запишемо у
відносних приростах
,
(4.63)
.
(4.64)
Визначимо з (4.64) струм мотора
(4.65)
і підставимо отриманий результат в (4.63)
(4.66)
Розділимо
рівняння (4.66) на коефіцієнт
,
тоді дане рівняння можна записати у
вигляді
,
(4.67)
де
(4.68)
Знайдемо зображення за Лапласом рівняння (4.67)
.
(4.69)
З рівняння (4.69) можна знайти передатні функції за усіма вхідними діями. Зокрема, передатна функція за напругою живлення обмотки якоря мотора буде мати вигляд
.
(4.70)
Підставивши в (4.70) отримаємо вираз для АФХ об’єкту за вхідною дією
.
(4.71)
Цей запис є тотожним виразу (2.71), де
(4.72)
Тоді частотні характеристики об’єкту за вхідною дією будуть визначатися виразами (2.74) – (2.77) з урахуванням позначень (4.72).
4.4. Асинхронний двофазний мотор
Б
удемо
вважати, що даний мотор керується зміною
керуючої напруги
.
Схема включення зображена
на рис. 4.5. Позначення: ОК, ОЗ – відповідно
обмотки
керування і збудження;
,
– маґнетні
потоки, що створюються обмотками
керування
і збудження;
– фазозсуваючий конденсатор в
колі ОЗ;
– швидкість обертання ротора мотора
(рад/с).
Н
апруга
прикладена до кола збудження, не
змінюється
в процесі роботи. Механічні характеристики
мотора
,
де
–
момент мотору, отримані
при різних фіксованих значеннях напруги
керування (рис. 4.6). Лінеаризована
форма механічних
характеристик мотора зображена на рис.
4.7. В усталеному
режимі роботи, для якого справедливі
механічні характеристики, момент
мотору
урівноважується рівним за величиною
моментом опору
.
Згідно механічних характеристик,
пусковий момент
пропорційний керуючій напрузі
,
(4.73)
де
– коефіцієнт, що визначається згідно
механічних характеристик.
Для лінеаризованої механічної характеристики справедливе співвідношення
.
(4.74)
Коефіцієнт
визначається нахилом механічної
характеристики
,
де
– зміна моменту мотора при зміні
швидкості на
.
П
ри
розгляді динамічних процесів в моторі
внаслідок малої інерційності процесів
в обмотці керування можна на враховувати
останніх, вважаючи, що рівняння (4.73)
справедливе і в динаміці. В структурній
схемі (рис. 4.7) перша ланка відображає
без інерційне перетворення напруги
керування
в пусковий момент мотора у відповідності
з рівнянням (4.73) записаним у абсолютних
приростах. Перетворення рушійного
моменту сумісно зі створюваним
навантаженням моментом опору в швидкість
обертання ротора описується рівнянням
Даламбера
.
(4.75)
З врахуванням (4.73), (4.74), рівняння (4.75) запишемо у вигляді
.
(4.76)
Вважаючи момент інерції системи мотор-навантаження постійним, можна розглядати рівняння (4.76) лінійним, що дає можливість безпосередньо записати рівняння динаміки мотора в абсолютних приростах
.
(4.78)
В
структурній схемі четверта ланка є
безінерційною, Вона перетворює зміну
швидкості обертання ротора мотора
в зміну рушійного моменту
.
Друга ланка виконує віднімання швидкісної
зміни моменту
і пускового моменту
.
Третя ланка структурної схеми відображає
перетворення різниці рушійного моменту
і моменту опору в зміну швидкості
обертання ротора. Введемо позначення
відносних величин
;
;
Запишемо рівняння динаміки мотора відносно швидкості обертання у відносних приростах
,
(4.79)
де
– електромеханічна стала часу мотора.
;
Якщо
вихідною величиною є кут повороту ротора
і вважаючи, що
,
повне рівняння (4.76) можна записати у
формі
.
(4.80)
Відповідно рівняння динаміки мотора в абсолютних і відносних приростах будуть мати вигляд
,
(4.81)
,
(4.82)
де
;
;
.
Визначимо передатну функцію асинхронного двофазного мотора за напругою керування . Зображення за Лапласом рівняння (4.79) має вигляд
,
(4.83)
Передатна функція згідно (4.83) буде
.
(4.84)
Підставивши отримаємо вираз для АФХ об’єкту
.
(4.85)
Це означає, що ДЧХ, УЧХ, АЧХ та ФЧХ будуть визначатися співвідношеннями
,
(4.86)
де
.