21.4. Організаційні форми інтеграції компаній.

21.4.1. Холдингові компанії

Холдингова компанія — це господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших (одного або більше) господарюючих суб'єктів.

Відповідно до Закону України «Про холдингові компанії в Україні» від 15.03.2006 № 3528-IV (редакція від 08.04.2012 р.):

державна холдингова компанія - холдингова компанія, утворена у ф ормі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі;

державна керуюча холдингова компанія - державна холдингова компанія, корпоративним підприємством якої може бути інша державна холдингова компанія чи господарське товариство, холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) якого належить державі;

корпоративне підприємство – господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє, користується та розпоряджається холдингова компанія;

холдингова компанія - акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій;

холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) - пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, холдингової компанії, який перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства, холдингової компанії.

У світовій практиці існує два види холдингів: чистий холдинг, коли головна компанія виконує тільки функції управління і контролю за діяльністю дочірніх фірм, і змішаний холдинг, за яким головна компанія, крім функцій управління і контролю, займається також спільно з дочірньою компанією підприємницькою діяльністю.

21.4.2. Концерн

Концерн - це форма об'єднання (як правило, багатогалузевого) самостійних підприємств, пов'язаних за допомогою системи участі в капіталі, фінансових зв'язків, договорів про спільність інтересів, особистих уній, патентно-ліцензійних угод, тісного виробничого співробітництва.

Основні особливості концернів :

• це одна із жорстких форм інтеграції компаній;

• концерн зазвичай є об'єднанням виробничого характеру;

• компанії, що входять до концерну, номінально залишаються самостійними юридичними особами у формі акціонерних чи інших господарських товариств або товариств, а фактично підпорядковані єдиному господарському керівнику;

• в рамках концерну централізовано фінансово-економічне управління, проведення науково-технічної політики, ціноутворення, використання виробничих потужностей, кадрова політика;

• головна компанія концерну, як правило, утворюється у формі холдингової компанії (переважно як змішаний холдинг) або на основі взаємодії асоційованих товариств;

• діяльність концерну орієнтована в основному на виробництво, тому в якості материнської (головної) виступає частіше за все виробнича;

• компанія, яка є власником контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств;

• в рамках даної форми повністю контролюється діяльність компаній, які її утворюють.

Залежно від характеру інтеграційних зв'язків між компаніями розрізняють наступні види концернів:

Вертикальний концерн - концерн, що поєднує компанії різних видів економічної діяльності, пов'язаних послідовністю технологічного процесу виробництва готового продукту (наприклад, гірничодобувні, металургійні та машинобудівні).

Горизонтальний концерн - концерн, який об’єднує компанії одного виду економічної діяльності, що виробляють один і той же виріб або здійснюють одні й ті ж стадії виробництва.

З точки зору системи участі в капіталі можна виділити два види концернів:

концерн підпорядкування - концерн, організований у формі материнської і дочірніх компаній. Концерн підпорядкування створюється, як правило, для об'єднання виробництв за технологічним ланцюжком, а концерн координації - з метою інтеграції таких видів діяльності як проведення єдиної фінансової або науково-технічної політики, узгодженого виробничого розвитку компаній, кадрової політики і т.п.;

концерн координації - концерн, що складається з сестринських товариств, тобто створений таким чином, що окремі компанії, що входять до нього, проводять взаємний обмін акціями. Тим самим, всі члени концерну чинять взаємний вплив на здійснювану концерном політику, який в той же час залишається під єдиним керівництвом. Концерн координації, включаючи часом слабо пов'язані технологічно підприємства, за своєю суттю стає близький такій формі інтеграції компаній як конгломерат.

Концерни, що мають іноземні дочірні відділення, що представляють собою міжнародні концерни. Причому капіталовкладення міжнародних концернів можуть бути як транснаціональними, так і трансконтинентальними.