21.2. Довірчі товариства. Страхові компанії. Пенсійні фонди. Кредитні спілки. Їх роль на інвестиційному ринку.

21.2.1. Довірчі товариства

Довірчі товариства (трасти, від англ. «true» — довіра) за чинним законодавством є товариствами з додатковою п'ятикратною відповідальністю, що здійснюють представницьку діяльність із довіреним майном щодо реалізації прав власності довірителів.

Відносини довірчої власності можливі у випадку, коли власник майна, засновуючи траст, передає своє майно іншій особі у довірчу власність для використання його з визначеною метою і в інтересах відповідної особи — бенефіціарія. Довірчий власник щодо третіх осіб виступає як власник, який несе відповідальність перед засновником трасту і бенефіціарієм за належне використання майна та його зберігання.

Таким чином, процес формування та існування трасту передбачає наявність трьох осіб: засновника трасту, довірчого власника і бенефіціарія.

Для громадян вони надають такі послуги: виконують роль опікуна і зберігача майна; обслуговують борги кредиторів; розпоряджаються спадщиною згідно з умовами заповіту відносно збереження активів.

Щодо юридичних осіб, то в цьому разі товариства розпоряджаються їхніми активами; здійснюють агентські послуги; ведуть рахунки для власників цінних паперів; беруть участь у роботі загальних зборів акціонерного товариства.

21.2.2. Cтрахові компанії

Cтрахові компанії відносяться до числа провідних інституцій посередників. Акумулюючи значні кошти у формі страхових резервів, страховики розміщують їх на фінансових ринках.

Закон України «Про страхування» передбачає, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням і розміщенням страхових резервів, а також управління ними.

Надзвичайно важливо додержувати принципу диверсифікації при розміщенні страхових резервів. Тепер страховики мають право розміщувати свої кошти на депозитних рахунках у банках, у цінних паперах та нерухомості. Проте можливості маневрування розміщенням коштів з метою підвищення ступеня їх ліквідності й отримання інвестиційних доходів ще дуже обмежені.

21.2.3. Пенсійні фонди

Пенсійні фонди відносяться до числа провідних інституцій посередників. Акумулюючи значні кошти у формі пенсійних внесків, названі структури розміщують їх на фінансових ринках.

Інвестиційна активність особливо стосується недержавних пенсійних фондів (НПФ). Формування пенсійних активів НПФ здійснює за рахунок активів в грошових коштах, цінних паперах та інших активах, не заборонених законодавством, відповідно до затвердженої інвестиційної декларації, яка визначає інвестиційну політику фонду.

В інвестиційній декларації відображається склад активів пенсійного фонду, основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності.

Інвестиційна декларація – це документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями інвестування та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, установлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».