- •Тема 1: «Предмет і метод мікроекономіки»
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •2. Обмеженість ресурсів та необхідність вибору.
- •3. Предмет мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •4. Методи мікроекономічних досліджень. Мікроекономічний аналіз.
- •Тема 2: «Ринкова система: зміст і структура»
- •2. Визначення ринку та його функцій. Умови функціонування ринку.
- •3. Класифікації ринків за різними ознаками.
- •4. Форми та методи конкурентної боротьби. Ринкова кон’юнктура.
- •Тема 3: «Потреби, блага, корисність»
- •1. Потреби та їх класифікація.
- •2. Блага та їх класифікація.
- •3. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага. Закон спадної граничної корисності.
- •Тема 4: «Попит і пропозиція в механізмі ринку»
- •1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
- •2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Контроль за цінами.
- •Тема 5: «Аналіз поведінки споживача»
- •1. Характеристика поведінки споживача.
- •2. Кардиналістський підхід (кількісний) у визначенні споживацьких переваг.
- •3. Ординалістський підхід (порядковий) у визначенні споживацьких переваг.
- •4. Зміна стану рівноваги споживача при зміні його доходу і цін благ.
- •5. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Тема 6: «Мікроекономічна модель фірми»
- •1. Концепція фірми у мікроекономічній теорії.
- •2. Фірма як суб’єкт ринкової економіки. Фактори виробництва. Виробнича функція.
- •3. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі факторів виробництва. Рівновага виробника з точки зору рівності зваженої продуктивності факторів виробництва.
- •4. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, ізокоста. Гранична норма технічного заміщення. Графічне та алгебраїчне зображення рівноваги виробника.
- •Тема 7: «Витрати виробництва та прибуток фірми»
- •1. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах. Їх графічне зображення.
- •Тема 8: «Модель фірми в умовах досконалої і недосконалої конкуренції»
- •1. Фірма в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •2. Фірма в умовах ринків недосконалої конкуренції.
- •Тема 9,10: «Ринки факторів виробництва»
- •1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.
- •2. Ринок праці, землі, капіталу та їх особливості.
- •Тема 11: «Загальна рівновага та ефективність»
- •1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
- •2. Ефективність за Парето.
- •3. Теореми економіки добробуту.
2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.
Під пропозицією в економічному аналізі розуміють кількість одиниць конкретних товарів та послуг, які виробники здатні представити на ринок при даній ціні у певний час. Пропозиція також як і попит є функцією від багатьох змінних. Економісти розрізняють пропозицію товару з боку фірми (індивідуальну) і ринкову пропозицію, яка є сумою всіх функцій пропозиції з боку фірм даної галузі. Займаючись виробництвом того чи іншого товару, фірма розраховує отримати прибуток, який в самому простому вигляді визначається як різниця між доходом фірми та її витратами. Пропозиція з боку фірми залежить від цих 2-х величин. Доход визначається обсягами продаж та ринковою ціною даного товару. Витрати фірми залежать від багатьох факторів, серед яких найбільш вагомими є вид і кількість ресурсів, з яких виготовляється товар, а також ціни, за якими фірма закуповує лише такі види ресурсу і в такій кількості, що відповідають застосованій на виробництві технології, а ціни на ресурси формуються на відповідних ринках факторів виробництва (праці, землі, капіталу). Функція пропозиції товару з боку фірми аналітично виглядає наступним чином:
QS = f (P; P1; P2; … ; Pn; C; T; Z; E), де
P – ціна даного товару;
P1-Pn – ціни товарів-субститутів і компліментів;
C – витрати фірми. Які поєднують в собі вплив зміни цін застосованих ресурсів і вплив зміни технологій виробництва;
T – податки і субсидії;
Z – природно-кліматичні умови виробництва;
E – очікування; (N – кількість виробництва).
Зміна цінової детермінанти пропозиції оказує однонапрямковий вплив на величину пропозиції цього товару, тобто зростання ціни товару сприяє збільшенню обсягу його пропозиції і навпаки. Тобто закон пропозиції затверджує прямий зв'язок між ціною та величиною пропозиції: чим вище ціна, тим більше буде вироблено і продано продукції, тобто тим більше величина пропозиції. При сталості всіх детермінант, окрім ціни дозволяє звести функції пропозиції до однофакторної, залежної лише від ціни. QS = f(P). Графічно це виражається позитивним нахилом кривої пропозиції на конкретний товар і пояснюється дією закону (убуваючої) спадної віддачі, спадної граничної продуктивності.
P
QS
S
На кривій пропозиції видно, що зміни в ціні певного товару призводять до зміни величини пропозиції, що проявляє себе в русі від точки вздовж кривої пропозиції вгору і вниз.
Зміна нецінових детермінант пропозиції товару здійснює різний вплив на пропозицію цього товару. Пропозиція збільшується, якщо:
знижуються ціни на товари-субститути;
збільшуються ціни на товари-компліменти;
зменшуються витрати виробництва цього товару;
знижуються податки на виробництво, а також надані субсидії;
о
S3
птимістичні очікування виробників зростають.
Реакцією продавця на зміну нецінових детермінант є зміна пропозиції, що графічно відображається зсувом самої кривої пропозиції.
P
S1
QS
S2
Зсув вправо відображає розширення пропозиції, а вліво – скорочення.
В економічному аналізі і господарській практиці часто виникають проблеми, для вирішення яких треба знати як і в якій мірі відреагує залежна змінна у відповідь на зміну незалежної змінної. Заради вирішення саме таких питань розроблено теорію еластичності, яка широко застосовується в багатьох галузях економічної науки і зокрема мікроекономіки. Під еластичністю розуміють міру реакції величини залежної змінної від впливу однієї з незалежних змінних. Еластичність виражається через коефіцієнт еластичності (Е), який відображає відсоткову зміну між залежними змінними. Уміння визначити коефіцієнт еластичності (Е) важливе не тільки для теорій, а й для практики підприємства (і виробничого, і торгівельного), політики держави, тобто для ефективного функціонування економіки в цілому. Розрізняють еластичність попиту і пропозиції.
Попит: розрізняють еластичність попиту за ціною, за доходом та перехресну еластичність.
Еластичність попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту, якщо ціна на товар зміниться на 1%.
EDp
=
*
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є величиною від’ємною, оскільки ці дві змінні перебувають найчастіше в оберненому зв’язку. Зазвичай економісти нехтують знаком «-» і користуються тільки абсолютною величиною (модулем |E|).
Цінова еластичність показує зміну величини попиту в залежності від зміни ціни в певній точці. А для того, щоб виявити зміни при переході від однієї точки до іншої використовують дугову еластичність.
ED
=
Необхідність підрахунку дугової еластичності виникає тоді, коли ціна і величина попиту змынюэться не відразу, а поступово.
1
P
Q
2
)
Одинична
еластичність попиту має місце, коли EDp
= 1
P
Q
3) Абсолютно еластичний попит EDp → ∞.
P
Q
4
P
Q
Р
Q
Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.
EDAB
=
*
Застосовується при виявленні щільності зв’язків товарів-субститутів і компліментів.
Еластичність за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зрушенням доходу споживача.
EDi
=
*
Для нормальних товарів:
1) 0 < EDi <1 – товари першої необхідності;
2) EDi = 1 – товари другого ступеню необхідності;
3) EDi > 1 – предмети розкоші.
Пропозиція, як і попит, характеризується еластичністю. Еластичність пропозиції показує зв'язок між змінами в цінах на товар і обсягами його пропозиції. Еластичність пропозиції також буває: за ціною, за доходом, перехресна і дугова.
На еластичність пропозиції впливають наступні чинники:
ціни інших товарів (в тому числі і ресурсів);
фактор часу;
рівень досягнутого використання ресурсів;
ступень монополізації і можливості переливу капіталу з інших галузей;
технологічні особливості налагоджування виробництва певного товару.
