2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.

Під пропозицією в економічному аналізі розуміють кількість одиниць конкретних товарів та послуг, які виробники здатні представити на ринок при даній ціні у певний час. Пропозиція також як і попит є функцією від багатьох змінних. Економісти розрізняють пропозицію товару з боку фірми (індивідуальну) і ринкову пропозицію, яка є сумою всіх функцій пропозиції з боку фірм даної галузі. Займаючись виробництвом того чи іншого товару, фірма розраховує отримати прибуток, який в самому простому вигляді визначається як різниця між доходом фірми та її витратами. Пропозиція з боку фірми залежить від цих 2-х величин. Доход визначається обсягами продаж та ринковою ціною даного товару. Витрати фірми залежать від багатьох факторів, серед яких найбільш вагомими є вид і кількість ресурсів, з яких виготовляється товар, а також ціни, за якими фірма закуповує лише такі види ресурсу і в такій кількості, що відповідають застосованій на виробництві технології, а ціни на ресурси формуються на відповідних ринках факторів виробництва (праці, землі, капіталу). Функція пропозиції товару з боку фірми аналітично виглядає наступним чином:

Q_S = f (P; P₁; P₂; … ; P_n; C; T; Z; E), де

P – ціна даного товару;

P₁-P_n – ціни товарів-субститутів і компліментів;

C – витрати фірми. Які поєднують в собі вплив зміни цін застосованих ресурсів і вплив зміни технологій виробництва;

T – податки і субсидії;

Z – природно-кліматичні умови виробництва;

E – очікування; (N – кількість виробництва).

Зміна цінової детермінанти пропозиції оказує однонапрямковий вплив на величину пропозиції цього товару, тобто зростання ціни товару сприяє збільшенню обсягу його пропозиції і навпаки. Тобто закон пропозиції затверджує прямий зв'язок між ціною та величиною пропозиції: чим вище ціна, тим більше буде вироблено і продано продукції, тобто тим більше величина пропозиції. При сталості всіх детермінант, окрім ціни дозволяє звести функції пропозиції до однофакторної, залежної лише від ціни. Q_S = f(P). Графічно це виражається позитивним нахилом кривої пропозиції на конкретний товар і пояснюється дією закону (убуваючої) спадної віддачі, спадної граничної продуктивності.

P

Q_S

S

На кривій пропозиції видно, що зміни в ціні певного товару призводять до зміни величини пропозиції, що проявляє себе в русі від точки вздовж кривої пропозиції вгору і вниз.

Зміна нецінових детермінант пропозиції товару здійснює різний вплив на пропозицію цього товару. Пропозиція збільшується, якщо:

• знижуються ціни на товари-субститути;

• збільшуються ціни на товари-компліменти;

• зменшуються витрати виробництва цього товару;

• знижуються податки на виробництво, а також надані субсидії;

• о

  S₃

  птимістичні очікування виробників зростають.

Реакцією продавця на зміну нецінових детермінант є зміна пропозиції, що графічно відображається зсувом самої кривої пропозиції.

P

S₁

Q_S

S₂

Зсув вправо відображає розширення пропозиції, а вліво – скорочення.

В економічному аналізі і господарській практиці часто виникають проблеми, для вирішення яких треба знати як і в якій мірі відреагує залежна змінна у відповідь на зміну незалежної змінної. Заради вирішення саме таких питань розроблено теорію еластичності, яка широко застосовується в багатьох галузях економічної науки і зокрема мікроекономіки. Під еластичністю розуміють міру реакції величини залежної змінної від впливу однієї з незалежних змінних. Еластичність виражається через коефіцієнт еластичності (Е), який відображає відсоткову зміну між залежними змінними. Уміння визначити коефіцієнт еластичності (Е) важливе не тільки для теорій, а й для практики підприємства (і виробничого, і торгівельного), політики держави, тобто для ефективного функціонування економіки в цілому. Розрізняють еластичність попиту і пропозиції.

Попит: розрізняють еластичність попиту за ціною, за доходом та перехресну еластичність.

Еластичність попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту, якщо ціна на товар зміниться на 1%.

E_Dp = *

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є величиною від’ємною, оскільки ці дві змінні перебувають найчастіше в оберненому зв’язку. Зазвичай економісти нехтують знаком «-» і користуються тільки абсолютною величиною (модулем |E|).

Цінова еластичність показує зміну величини попиту в залежності від зміни ціни в певній точці. А для того, щоб виявити зміни при переході від однієї точки до іншої використовують дугову еластичність.

E_D =

Необхідність підрахунку дугової еластичності виникає тоді, коли ціна і величина попиту змынюэться не відразу, а поступово.

1

P

) Попит абсолютно нееластичний, коли E_Dp = 0

Q

2 ) Одинична еластичність попиту має місце, коли E_Dp = 1

P

Q

3) Абсолютно еластичний попит E_Dp → ∞.

P

Q

4

P

) Еластичний попит E_Dp > 1.

Q

Р

5) Нееластичний попит E_Dp < 1.

Q

Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.

E_DAB = *

Застосовується при виявленні щільності зв’язків товарів-субститутів і компліментів.

Еластичність за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зрушенням доходу споживача.

E_Di = *

Для нормальних товарів:

1) 0 < E_Di <1 – товари першої необхідності;

2) E_Di = 1 – товари другого ступеню необхідності;

3) E_Di > 1 – предмети розкоші.

Пропозиція, як і попит, характеризується еластичністю. Еластичність пропозиції показує зв'язок між змінами в цінах на товар і обсягами його пропозиції. Еластичність пропозиції також буває: за ціною, за доходом, перехресна і дугова.

На еластичність пропозиції впливають наступні чинники:

• ціни інших товарів (в тому числі і ресурсів);

• фактор часу;

• рівень досягнутого використання ресурсів;

• ступень монополізації і можливості переливу капіталу з інших галузей;

• технологічні особливості налагоджування виробництва певного товару.