- •Тема 1: «Предмет і метод мікроекономіки»
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •2. Обмеженість ресурсів та необхідність вибору.
- •3. Предмет мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •4. Методи мікроекономічних досліджень. Мікроекономічний аналіз.
- •Тема 2: «Ринкова система: зміст і структура»
- •2. Визначення ринку та його функцій. Умови функціонування ринку.
- •3. Класифікації ринків за різними ознаками.
- •4. Форми та методи конкурентної боротьби. Ринкова кон’юнктура.
- •Тема 3: «Потреби, блага, корисність»
- •1. Потреби та їх класифікація.
- •2. Блага та їх класифікація.
- •3. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага. Закон спадної граничної корисності.
- •Тема 4: «Попит і пропозиція в механізмі ринку»
- •1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
- •2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Контроль за цінами.
- •Тема 5: «Аналіз поведінки споживача»
- •1. Характеристика поведінки споживача.
- •2. Кардиналістський підхід (кількісний) у визначенні споживацьких переваг.
- •3. Ординалістський підхід (порядковий) у визначенні споживацьких переваг.
- •4. Зміна стану рівноваги споживача при зміні його доходу і цін благ.
- •5. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Тема 6: «Мікроекономічна модель фірми»
- •1. Концепція фірми у мікроекономічній теорії.
- •2. Фірма як суб’єкт ринкової економіки. Фактори виробництва. Виробнича функція.
- •3. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі факторів виробництва. Рівновага виробника з точки зору рівності зваженої продуктивності факторів виробництва.
- •4. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, ізокоста. Гранична норма технічного заміщення. Графічне та алгебраїчне зображення рівноваги виробника.
- •Тема 7: «Витрати виробництва та прибуток фірми»
- •1. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах. Їх графічне зображення.
- •Тема 8: «Модель фірми в умовах досконалої і недосконалої конкуренції»
- •1. Фірма в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •2. Фірма в умовах ринків недосконалої конкуренції.
- •Тема 9,10: «Ринки факторів виробництва»
- •1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.
- •2. Ринок праці, землі, капіталу та їх особливості.
- •Тема 11: «Загальна рівновага та ефективність»
- •1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
- •2. Ефективність за Парето.
- •3. Теореми економіки добробуту.
Тема 11: «Загальна рівновага та ефективність»
План
1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
2. Ефективність за Парето.
3. Теореми економіки добробуту.
1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
Рівновага – це ситуація, коли економічні агенти не мають причин до зміни своєї поведінки і свого стану.
Часткова рівновага – це встановлення рівноваги на окремих ринках, які є складовими загальної ринкової системи.
Загальна рівновага – ситуація, при якій всі ринки одночасно знаходяться в стані рівноваги.
Ефект зворотного зв’язку – це зміна цін та обсягів товарів на певному ринку у відповідь на зміну цін, що сталися на пов’язаних з ними ринках.
Основоположником теорії загальної економічної рівноваги є швейцарський економіст Леон Вальрас. Він побудував складну систему взаємопов’язаних рішень за допомогою математичного апарату. Стан рівноваги передбачає наявність трьох умов:
1) Попит і пропозиція товарів та факторів виробництва однакові, на низ встановлюються постійні стійкі ціни;
2) Обсяг попиту на товари визначається їх граничною корисністю;
3) Ціни товарів виробників задаються граничними витратами факторів.
Рівновага цін встановлюється в точці рівноваги між корисністю товарів і витратами на його виробництво.
Закон Вальраса: якщо система цін забезпечує рівновагу на будь-яких двох ринках, рівновага буде спостерігатися і на третьому ринку. Закон визначає залежність між окремими ринками за умов досконалої конкуренції. Система Вальраса має статичний характер: стан рівноваги на всіх ринках, обумовлений даними перевагами споживачів, даною кількістю виробничих ресурсів і фіксованими виробничими коефіцієнтами, встановлюється на певний момент. Вальрас слідував від моделі до реальної дійсності. Його модель можна змінювати, вона є універсальною і придатна до розгляду кожної економічної системи.
2. Ефективність за Парето.
В економічній теорії проблема досягнення суспільної ефективності розподілу ресурсів розроблена італійським економістом і соціологом Вільфредо Парето. Згідно його концепції, суспільство знаходиться в стані загальної економічної рівноваги і соціальної ефективності розподілу ресурсів, яке передбачає оптимальний розподіл в сфері виробництва при мінімальному використанні ресурсів і ефективний розподіл в сфері споживання, який дає максимальне задоволення потреб.
Ринкова економіка в умовах досконалої конкуренції автоматично досягає оптимуму за Парето. Оптимальність за Парето: слід вважати, що будь-яка зміна, яка нікому не приносить збитків і яка надає людям користь, є покращенням. Якщо ми знайдемо спосіб поліпшити стан якогось суб’єкту господарювання, не погіршуючи жодного іншого, то наявне покращення за Парето. Якщо можливо здійснити покращення, то стан неефективний за Парето. Якщо неможливо здійснити покращення, то наявний стан називається оптимальним (ефективним) за Парето.
Існують три умови Парето оптимального стану економіки:
1) Ефективність в обміні. Вона показує взаємовигідність добровільного обміну благ між індивідами і характеризується рівністю MRS між будь-якими парами товарів для всіх споживачів.
MRSAxy = MRSBxy
MRSAxy
=
= MRSBxy
Крива
конрактів, де дотикаються криві
байдужості.
І
снує
«коробка Еджуорта» - прямокутник, сторони
якого відображають обсяги благ, що є
розпорядженим для двох споживачів.
Горизонтальна Qx,
вертикальна
Qy.
Суть у тому, що кожна його точка відображає
певний розподіл благ між індивідами.
Тобто, одночасно відповідає ринковим
кошикам обох споживачів.
ІІ y
y
®
®
А
В
I
x
2
KX
LX
Діаграма
Еджуорта. Сімейство ізоквант.
Крива трансформації
Тільки ті комбінації ресурсів, що в точках дотику ізоквант є ефективними варіантами розподілу ресурсів – це внутрішньогалузева ефективність.
MRTy
=
=
MRTxy
= MRSxy
3) Ефективність на ринках продуктів. Рх = МСх, Ру = МСу
Структура
випуску продукції є ефективною, якщо
неможливо збільшити добробут хоч би
одного індивіда, не зменшуючи добробуту
інших шляхом зміни структури випущеної
продукції. MRTxy
=
=
;
MRSxy
= MRTxy.
