
- •Тема 1: «Предмет і метод мікроекономіки»
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •2. Обмеженість ресурсів та необхідність вибору.
- •3. Предмет мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •4. Методи мікроекономічних досліджень. Мікроекономічний аналіз.
- •Тема 2: «Ринкова система: зміст і структура»
- •2. Визначення ринку та його функцій. Умови функціонування ринку.
- •3. Класифікації ринків за різними ознаками.
- •4. Форми та методи конкурентної боротьби. Ринкова кон’юнктура.
- •Тема 3: «Потреби, блага, корисність»
- •1. Потреби та їх класифікація.
- •2. Блага та їх класифікація.
- •3. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага. Закон спадної граничної корисності.
- •Тема 4: «Попит і пропозиція в механізмі ринку»
- •1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
- •2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Контроль за цінами.
- •Тема 5: «Аналіз поведінки споживача»
- •1. Характеристика поведінки споживача.
- •2. Кардиналістський підхід (кількісний) у визначенні споживацьких переваг.
- •3. Ординалістський підхід (порядковий) у визначенні споживацьких переваг.
- •4. Зміна стану рівноваги споживача при зміні його доходу і цін благ.
- •5. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Тема 6: «Мікроекономічна модель фірми»
- •1. Концепція фірми у мікроекономічній теорії.
- •2. Фірма як суб’єкт ринкової економіки. Фактори виробництва. Виробнича функція.
- •3. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі факторів виробництва. Рівновага виробника з точки зору рівності зваженої продуктивності факторів виробництва.
- •4. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, ізокоста. Гранична норма технічного заміщення. Графічне та алгебраїчне зображення рівноваги виробника.
- •Тема 7: «Витрати виробництва та прибуток фірми»
- •1. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах. Їх графічне зображення.
- •Тема 8: «Модель фірми в умовах досконалої і недосконалої конкуренції»
- •1. Фірма в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •2. Фірма в умовах ринків недосконалої конкуренції.
- •Тема 9,10: «Ринки факторів виробництва»
- •1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.
- •2. Ринок праці, землі, капіталу та їх особливості.
- •Тема 11: «Загальна рівновага та ефективність»
- •1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
- •2. Ефективність за Парето.
- •3. Теореми економіки добробуту.
Тема 4: «Попит і пропозиція в механізмі ринку»
План
1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність D i S.
3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Контроль за цінами.
1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
Функціонування і розвиток всіх типів економічної системи здійснюється на основі відповідного механізму узгодження інтересів виробників і споживачів. В ринковій економіці таким механізмом є ринковий механізм, основу якого створюють три елементи: попит, пропозиція, ціна. Взаємодіючи між собою елементи механізму ринка призводять до відповідності інтересів продавців і покупців в сферах виробництва і споживання. Наприклад, втягнуті в безперервний потік господарської діяльності індивіди чи домогосподарства продають фірмам фактори виробництва (працю, землю, капітал), фірми використовують їх у виробництві споживчих товарів і послуг. Доход, який отримали домогосподарства від продажу факторів виробництва, витрачається на продукцію, вироблену фірмами. Таким чином домогосподарства і фірми зустрічаються і на ринках факторів виробництва, і на ринках споживчих товарів і послуг, займаючи на кожному протилежні позиції: покупця на одному і продавця на іншому. Це обумовлює тісний зв'язок попиту і пропозиції.
Попит – це платоспроможна потреба. Індивідуальний попит – це попит окремого суб’єкта. Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів, які висуваються на окремий товар за різних цін за певний проміжок часу. Попит проявляє себе в об’ємі попиту, який означає ту кількість блага, яка була б куплена за певну ціну при незмінності інших факторів, які впливають на попит. Індивідуальний і ринковий попит на товар залежать від ціни. Ця залежність обернена, оскільки за інших незмінних умов, за одну й ту ж суму грошей можна придбати більше товарів за нижчою ціною. Зв'язок між ціною блага і об’єктом попиту на нього виражається в законі попиту. Закон попиту стверджує зворотний зв'язок між ціною і величиною попиту, тобто при зниженні ціни величина попиту буде зростати, а при збільшенні ціни – знижатися. Залежність між ціною блага і об’ємом попиту називається шкалою чи кривою попиту.
P
QD
D
На графіку зображена крива попиту, в якій по горизонталі показані величини об’єму попиту на благо, а по вертикалі – ціна на нього. Бачимо, чим вище ціна блага, тим на меншу його кількість висувається попит. Ця залежність знайшла своє вираження в законі від’ємного нахилу кривої попиту і пояснюється наступним:
1)обмеженістю доходу споживача, який за інших незмінних умов, може придбати більше товарів за меншою ціною;
2) законом спадної граничної корисності, згідно з яким кожна наступна одиниця товару для споживача менш корисна, ніж попередня, і тому покупець погоджується купувати більше товарів за умови, що за кожну наступну одиницю блага він платитиме меншу ціну;
3) ефектом доходу, зміст якого полягає в тому, що зниження ціни рівнозначно зростанню доходу, тобто зменшення ціни на певне благо дозволяє купувати більше цього товару, не впливаючи на обсяг споживання інших благ;
4) ефектом заміщення, зміст якого полягає в тому, зростання ціни на певне благо спонукає суб’єкта-споживача скоротити (або відмовитись) від споживання цього блага і замінити його дешевшим.
Зміну обсягу попиту на товар залежно від зміни ціни на нього відображається як рух по кривій попиту.
Однак, на попит впливає не тільки зміна ціни, а й інші чинники, які називають факторами, або детермінантами. Всі детермінанти поділяють на: 1) цінові; 2) нецінові. Залежність попиту від детермінант утворює функцію попиту. QD = f(P) від ціни.
QD = f(P; P1; P2; P3; … ; Pn; N; W; I; E; O), де
Р–Рn – ціни товарів-субститутів і компліментів;
N - кількість споживачів;
W – нагромаджене багатство споживача;
I – поточний доход споживача;
E – очікування;
O – смаки і уподобання споживача.
В
плив
нецінових факторів призводить до змін
самого попиту, що графічно зображується
зрушенням положення кривої попиту,
зсувом її праворуч і вгору, чи ліворуч
і вниз.
P
QD
D2
D1
D3
Для розуміння впливу зміни величини доходу споживача на зміну в його попиті необхідно розмежувати нейтральні, нормальні та нижчі товари.
Нейтральні – товари, попит на які не залежить від зміни доходу (сіль. сірники).
Нормальні – товари, попит на які зростає по мірі зростання доходу і навпаки (переважна більшість товарів).
Нижчі – товари, попит на які зменшується по мірі зростання доходу (товари низької споживчої вартості).
В залежності від того як впливає Δ ціни одних товарів на Δ попиту інших товарів, всі товари поділяють на незалежні і споріднені (субститути і компліменти).
Існують так звані парадокси закону попиту. Вони пов’язані зі збігом нелогічних для поведінки суб’єктів ринку обставин, які створюють сталий обернений причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту на нього.
1
P
D
QD
(Голод – зростання цін на картоплю викликає зростання попиту; нафтова криза; деякі виробники пов’язують поліпшення якості товарів зі зростанням ціни та зростанням попиту).
2) Ефект наслідування – пов'язаний з впливом моди ( у всіх є і мені треба).
3) Ефект сноба – протилежний ефекту наслідування ( у всіх є – мені не треба).
4) Ефект Веблена ще називають ефектом «демонстративного споживання».
Збільшення попиту відбувається у зв’язку з тим, що товар має вищу, а не нижчу ціну. Тобто пряма залежність. Він схожий з ефектом сноба, але ефект сноба залежить від обсягу споживання певного блага всіма іншими споживачами, а ефект Веблена – від ціни. Чим вона вище, тим престижніше мати товар.
5) Ефект очікування цін – створює ілюзію порушення дії закону попиту. Якщо ціни на товар знижуються і очікується ще зниження, то об’єм попиту зменшується у зв’язку з обмеженням поточного споживання. А якщо очікується зростання ціни, то у споживача зростає споживання, тобто зростає обом попиту. В даному випадку ми порівнюємо не поточні ціни і поточний попит. А поточні і очікувані ціни. Тому робити якісь висновки не можна, вони будуть хибними.