- •Тема 1: «Предмет і метод мікроекономіки»
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •2. Обмеженість ресурсів та необхідність вибору.
- •3. Предмет мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •4. Методи мікроекономічних досліджень. Мікроекономічний аналіз.
- •Тема 2: «Ринкова система: зміст і структура»
- •2. Визначення ринку та його функцій. Умови функціонування ринку.
- •3. Класифікації ринків за різними ознаками.
- •4. Форми та методи конкурентної боротьби. Ринкова кон’юнктура.
- •Тема 3: «Потреби, блага, корисність»
- •1. Потреби та їх класифікація.
- •2. Блага та їх класифікація.
- •3. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага. Закон спадної граничної корисності.
- •Тема 4: «Попит і пропозиція в механізмі ринку»
- •1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
- •2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Контроль за цінами.
- •Тема 5: «Аналіз поведінки споживача»
- •1. Характеристика поведінки споживача.
- •2. Кардиналістський підхід (кількісний) у визначенні споживацьких переваг.
- •3. Ординалістський підхід (порядковий) у визначенні споживацьких переваг.
- •4. Зміна стану рівноваги споживача при зміні його доходу і цін благ.
- •5. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Тема 6: «Мікроекономічна модель фірми»
- •1. Концепція фірми у мікроекономічній теорії.
- •2. Фірма як суб’єкт ринкової економіки. Фактори виробництва. Виробнича функція.
- •3. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі факторів виробництва. Рівновага виробника з точки зору рівності зваженої продуктивності факторів виробництва.
- •4. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, ізокоста. Гранична норма технічного заміщення. Графічне та алгебраїчне зображення рівноваги виробника.
- •Тема 7: «Витрати виробництва та прибуток фірми»
- •1. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах. Їх графічне зображення.
- •Тема 8: «Модель фірми в умовах досконалої і недосконалої конкуренції»
- •1. Фірма в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •2. Фірма в умовах ринків недосконалої конкуренції.
- •Тема 9,10: «Ринки факторів виробництва»
- •1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.
- •2. Ринок праці, землі, капіталу та їх особливості.
- •Тема 11: «Загальна рівновага та ефективність»
- •1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
- •2. Ефективність за Парето.
- •3. Теореми економіки добробуту.
4. Форми та методи конкурентної боротьби. Ринкова кон’юнктура.
При збереженні загальних властивостей ринки розрізняються особливостями купівлі-продажу товарів та послуг, а саме:
специфікою ціноутворення;
формуванням попиту і пропозиції;
способом споживання і відтворення.
Окрім того, що кожному ринку притаманна специфічна інфраструктура, особлива організація, яка реалізує горизонтальні та вертикальні зв’язки, внутрішні процеси ринку мають відкритий характер та утворюють єдину систему. Виникнення порушень навіть одного елементу впливає на всю систему цілком. Результатом взаємодії різних факторів (економічних, природних, соціальних, політичних), обумовлюючих у певний момент ситуацію на даному ринку виступає кон’юнктура ринку. Це такий стан, який характеризується співвідношенням попиту і пропозиції. Кон’юнктура ринку визначає конкурентоспроможність товарів і послуг. Кон’юнктура ринку буває сприятлива, в’яла і стійка. До факторів впливу можна віднести: масштаб виробництва, розмір товарних запасів, динаміку цін і грошових доходів населення, організацію торгівлі та реклами.
Тема 3: «Потреби, блага, корисність»
План
1. Потреби та їх класифікація.
2. Блага та їх класифікація.
3. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага. Закон спадної граничної корисності.
1. Потреби та їх класифікація.
Для підтримки своєї життєдіяльності людина мусить задовольняти свої потреби. Причому потреб постійно зростають (закон зростання потреб). Задовольняти свої потреби – означає споживати економічні блага, які треба виробляти.
Потреба – це такий стан незадоволення людини, який треба змінити, чи такий стан задоволення, який вона бажає подовжити. Різноманітність людських потреб виходить з багатобічної природи людини, його зв’язків з навколишнім середовищем. Вони викликані фізичними, фізіологічними, соціальними, економічними, психологічними рисами і властивостями самої людини, а також, соціальними і природними умовами його життя. Потреби не лише збільшуються, вони постійно змінюються. Їх різноманітність викликає необхідність класифікувати потреби.
1. Первинні – це насущні для життя потреби, які неможливо замінити чи відкласти, без них людина не може вижити як фізіологічна істота. Це потреба в їжі, питті, одязі, житті.
2. Вторинні – такі потреби, задоволення яких можна відкласти чи замінити. До них належать предмети розкоші, розваги, відпочинок, освіта, культура, спілкування з цікавими людьми.
Між первинними і вторинними потребами немає чіткої межі. Чим вищий розвиток суспільства, тим більша частка вторинних потреб є мотивом до здійснення економічної діяльності заради задоволення цих потреб.
Якщо потреби можна взаємно замінити, то логічно класифікувати їх на:
3. замінні (похід у кіно чи театр);
4. незамінні (їжу водою не замінити).
Потреби також бувають:
5. Постійні - потрібні предмети споживання кожного дня. Це особисте споживання, поглиблення знань, культурних норм, виконання прав і свобод людини.
6. Тимчасові – це предмети та послуги періодичного користування (фізичні вправи, відпочинок у відпустці).
7. Невідкладні – оздоровлення, виховання дітей, нормалізація умов праці.
8. Нестрокові – їх задоволення припускає можливість відкладання них (туристичні подорожі, розважальні заходи).
9. Індивідуальні потреби – особисті, вони задовольняються одноособово (лягти спати, прийняти душ).
10. Колективні – їх задоволення обумовлює сумісні дії (ігри, спорт. змагання).
11. Економічні – це потреби в благах, кількість яких обмежена, тобто недостатня для повного їх задоволення і які за цією причиною слід виробляти.
12. Неекономічні – потреба в благах, кількість яких більш ніж достатня (природні блага).
13. Потреби, які передаються – комусь можна доручити (сходити в аптеку).
14. Потреби, які не передаються – бажання особисті (пити).
15. Матеріальні (їжа, одяг, відтворення роду).
16. Духовні (спілкування, саморозвиток).
17. Соціальні (соціальний статус, стан в суспільстві, соціальний захист, безпека).
Потреби різного виду формують ієрархічну структуру, яка називається піраміда потреб. В основі її знаходяться фізіологічні потреби (їжа, вода, відтворення роду). Наступний рівень – потреба в безпеці (захист від нападників, бідноти, необхідність допомоги в хворобах). На високому рівні знаходяться потреби в коханні, дружбі, спілкуванні з людьми, які мають спільні інтереси, потреби в самореалізації і повазі іншими людьми.
Потреба має кількісну визначеність, так одне благо може бути більш бажаним, ніж благо іншого виду. В цьому сенсі говорять про різну інтенсивність чи напруженість потреб, тобто силу потреби.