Тема 9,10: «Ринки факторів виробництва»

План

1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.

2. Ринок праці, землі, капіталу та їх особливості.

1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.

Ринки факторів виробництва – це ринки, на яких внаслідок взаємодії попиту і пропозиції формуються ціни на капітал, працю, природні ресурси у вигляді відсоткового доходу, заробітної плати. Ренти. Всі факторні ринки дуже тісно пов’язані між собою.

Попит на фактори виробництва є похідним і визначається попитом на продукцію, яка виробляється за допомогою цих факторів. Попит на фактори виробництва називають ще виробничим попитом, тому що він є наслідком попиту на кінцеву продукцію. Попит на фактор виробництва визначається очікуваною граничною продуктивністю цього фактору і тому функція попиту на фактор є функцією від граничної доходності фактора (MRP). Наприклад, MRP = MP_LP_X, де MP_L – граничний продукт фактору L, P – ціна продукту, виробленого цим фактором.

О скільки функція граничної продуктивності припускає сталість величин інших факторів (в т.ч. і технології виробництва), то динаміка граничної продуктивності фактора підпадає під дію закону спадної граничної продуктивності. Таким чином, вид кривої граничної продуктивності фактора визначає форму кривої попиту фірми на цей фактор, тому вона має від’ємний нахил.

P

F

Цінові - Р_F; нецінові - ?, технологічні зміни; зміна попиту на продукцію.

Попит на фактори може бути індивідуальним, галузевим і ринковим. Галузевий – це сума обсягів індивідуальних попитів окремих фірм на фактори при певній ціні. Ринковий попит – це сума обсягів попиту на фактори з боку всіх галузей при певній ціні. Еластичність попиту за ціною пов’язана з еластичністю попиту в кожній галузі, які складають ринок. Наприклад, E_L = * .

П ропозиція фактору виробництва залежить від витрат, які несе економічний суб’єкт – власник цього фактору. Наприклад, найманий робітник пропонує на ринку свою робочу силу, відмовляючись від вільного часу. А власник капіталу відмовляється від безпосереднього споживання товарів і послуг. Тому витрати – є відмова від прямого використання факторів. Введення факторів в процес виробництва залежить від ціни на них. Тому, крива пропозиції на ресурси має позитивний нахил.

P_F

F

В виключних випадках, коли пропозиція фактору є фіксованою, крива буде характеризувати абсолютну нееластичність і виступати прямою лінією, паралельно осі ординат. Витрати фірми пов’язані з придбанням фактора виробництва і залежить від кількості придбаних одиниць фактору і ціни цього фактору. Граничні витрати фірми, пов’язані з придбанням додаткової одиниці фактору, розраховуються MRC_L = ML*P_L.

Коли змінюються ціни на ресурси, фірми намагаються змінити організацію виробництва і технологію таким чином. Щоб якомога менше використовувати ці фактори.

Рівноважні рівні заробітної плати (W), ставки % (i), земельної ренти (R) встановлюються внаслідок взаємодії D і Sна відповідних факторних ринках.

В умовах досконалої конкуренції ринок факторів виробництва характеризується:

= , MPC_F = MRP_F = P_F

MRC

®

E

P_L

F

Q

D = MRP

Ефект: - заміщення; - обсягу випуску

Економічна рента – це різниця між платою за ресурс з мінімальною платою, необхідною для того, щоб цей ресурс був запропонований фактор, який дає економічну ренту, приносить суму, більшу за альтернативну вартість його використання. Економічна рента може бути вилучена завдяки оподаткуванню, не торкаючись пропозиції ресурсу. Економічна рента є одним з ключових понять теорії суспільного вибору.

В умовах недосконалої конкуренції можуть бути варіанти, коли фірма продає продукцію на ринку недосконалої конкуренції, а ринок факторів залишиться конкурентним; чи фірма продає продукцію на конкурентному ринку, а фактори купує будучи монополістом, чи олігополістом; коли фірма є суб’єктом недосконалого ринку і там, і там.

Аналіз структури ринків факторів виробництва обумовлює розгляд особливостей ринків праці, землі, капіталів.