2. Фірма як суб’єкт ринкової економіки. Фактори виробництва. Виробнича функція.

Для того, щоб фірма була здатна функціонувати і реалізувати свої цілі, повинні виконуватись певні умови:

1) Наявність приватної власності;

2) Самостійність в прийнятті рішень;

3) Відповідальність за прийняті рішення;

4) Наявність конкурентного середовища.

Існує багато класифікацій фірм за різними чинниками:

І. За характером здійснюючих операцій: промислові; торгові; спеціалізуючи на транспорті і зв’язку; страхові; інжинірингові; банківські; фінансово-інвестиційні; здійснюючі операції з нерухомістю і цінними паперами; науково-дослідні; інноваційні та інші.

ІІ. За галузевою сферою їх діяльності: моногалузеві і багатогалузеві, які в свою чергу поділяються на фірми з яскраво вираженим профілем і конгломерати з відсутнім профільним виробництвом.

ІІІ. За розміром: малі, середні, великі.

IV. За територіально-національним масштабом діяльності: національні і транснаціональні.

V. За формами власності: фірми з одним власником, партнерства, корпорації.

Взагалі фірма здійснює не лише виробничу діяльність, а ще й комерційну і фінансову. Безпосереднім виробництвом зайняті підприємства, які входять до складу фірми і є її структурними підрозділами.

Підприємство для виробничих цілей використовує фактори виробництва (ресурси), які називаються введеними.

Усі фактори виробництва поділяють на такі великі категорії, як:

• матеріальні (земля, капітал);

• людські (праця, підприємницька спроможність).

Зв'язок між задіяними у виробничому процесі ресурсами (причому в мінімальному обсязі) та фізичним обсягом випуску високоякісної продукції описується виробничою функцією.

Виробнича функція визначає максимально можливий обсяг випуску, який може забезпечувати фірма за різних комбінацій введених до виробничого процесу ресурсів. Виробнича функція може бути дво-, три- та багатофакторною. У найзагальнішому плані припускається, що фірма використовує для виробництва два ресурси: працю (L) і капітал (K). Тоді виробнича функція матиме вигляд:

Q = f (K, L).

Виробнича функція визначає форму кривої, що відображає валові витрати виробництва фірми та величину попиту на економічні ресурси (землю, працю, капітал). Таким чином, фірми впливають на встановлення рівноваги між двома типами ринків: ринком економічних благ, які вони пропонують на ринку, і ринком ресурсів на якому витрати фірми здійснюються в такий спосіб, щоб мінімальні витрати і максимальний прибуток. Це ствердження є досить вагомим, щоб на його підставі вважати, що жодна фірма не буде марно використовувати ресурси. За певного технологічного рівня виробництва виробнича функція може показувати різні комбінації ресурсів, що забезпечують однаковий обсяг випуску.

Властивості виробничої функції:

• існує межа збільшення обсягу виробництва, яке може бути досягнуте зростанням витрат одного ресурсу при інших рівних умовах;

• фактори виробництва є взаємодоповнюючими, тобто процес виробництва можливий лише при наборі певних факторів;

• можлива певна взаємозалежність факторів, але це означає повне виключення з виробництва будь-якого фактора.

Взаємозалежність факторів здійснюється за таких умов:

1) введений фактор є єдиним змінним;

2) вводиться однорідними одиницями;

3) рівень технології не змінюється.