Тема 7. Поняття, особливості та структура європейського права

Поняття та сутність європейського права: складники горизонтальної та вертикальної структури. Система права Європейського Союзу: зміни після Амстердамської угоди. Роль Суду ЄС у формуванні системи права.

Установчі угоди Союзу – «конституційна хартія»: сутність і види, порядок укладання та впровадження.

Види нормативно-правових актів Союзу. Регламенти – законодавчі акти Союзу, пряма дія регламентів. Директиви: сутність, порядок прийняття. Рішення – акти індивідуального характеру. Порядок видання рішень: Рада, Рада спільно з Європейським парламентом, Комісія, фінансові інститути Союзу. Рекомендації та думки: правовий характер, порядок прийняття. Інші методи формування норм права ЄС.

Законодавчий процес: шість видів процедури. Самостійна діяльність Комісії. Спільні дії Ради та Комісії. Рада, Комісія та консультації Парламенту. Рада, Комісія та процедура співробітництва з Європейським Парламентом: зростання ролі Парламенту в законодавчому процесі. Процедура спільного прийняття рішення: Рада, Комісія та Парламент (ст. 251 Договору про ЄС). Рада, Комісія та Парламент: згода. Делеговані законодавчі повноваження Комісії. Участь Парламенту в процедурі висунення законодавчої ініціативи: ст. 192 Договору про ЄС. Законодавча ініціатива та застосування Комісією ст. 208 Договору про ЄС.

Тема 8. Природа права єс: ефективність і пряма дія. Принцип верховенства права Союзу. Загальні принципи права єс

Принцип прямої дії як ключовий елемент конституційної природи права Європейського Союзу, його сутність і характерні риси. Еволюція прямої дії в положеннях установчих угод. Вторинне законодавство Союзу: природа регламентів і директив, розширення переліку державних органів влади, відповідальних за впровадження права ЄС. Угоди з третіми країнами: безумовна обов’язковість для країн-членів Союзу.

Принцип ефективності: тлумачення національного права відповідно до зобов’язань щодо права Союзу. Умови застосування принципу ефективності. Впровадження та забезпечення виконання директив. Відповідальність держави за невпровадження директив.

Проблема пріоритетів. Верховенство права Союзу згідно з позицією Суду ЄС: справа 6/64 та запровадження доктрини верховенства; справа 106/77 та визначення ролі верховенства європейського права. Верховенство права Союзу згідно з позицією держав-учасниць.

Загальні принципи права: імплементація загальних норм права в систему права ЄС. Проблеми правової бази для інкорпорації загальних принципів у право ЄС. Права людини: політика Союзу в галузі основних прав. Маастрихтська угода про Європейський Союз та права людини. Принципи адміністративного і конституційного права. Принцип правової визначеності: сутність і умови застосування. Принцип пропорційності: справа Суду ЄС 66/74. Принцип субсидіарності. Принцип однакового ставлення, або недискримінації.

Тема 9. Європейське та міжнародне право

Міжнародна правосуб’єктність Європейських Співтовариств. Статус Союзу як учасника міжнародних відносин. Компетенція Союзу укладати міжнародні угоди. Роль Ради, Комісії та Парламенту Союзу в процесі укладання угод із третіми країнами та міжнародними організаціями. Процедура укладання угод. Торгові угоди.

Держави-учасниці ЄС як суб’єкти міжнародного права. Угоди з третіми країнами.

Змішані угоди. Угоди про партнерство та співробітництво. Угоди про асоціацію. Угоди про приєднання.

Співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи. Угоди першого покоління. Європейські угоди з країнами Центральної та Східної Європи: правова основа та форма; політичний діалог і спільні установи; вільний рух товарів; вільне пересування робочої сили; надання послуг; правила конкуренції та державна допомога; зближення законодавства; економічне, культурне та фінансове співробітництво.