Структура Європейського Союзу до Лісабонської реформи

Перша опора Європейські Співтовариства (співробітництво в економічній і соціальній сферах)	Друга опора Спільна зовнішня політика і політика безпеки	Третя опора Співробітництво поліцій і судів у кримінально-правовій сфері
Європейське Співтовариство (колишнє ЄЄС) митний союз і єдиний ринок сільськогосподарська політика торговельна політика доповнення після Амстердама громадянство Європейського Союзу культурна політика транс’європейські мережі захист прав споживачів охорона здоров’я дослідження й охорона навколишнього середовища соціальна політика зовнішні кордони імміграційна політика право притулку Євроатом ЄОВС припинило існування 23 листопада 2002 р.	Зовнішня політика співробітництво і спільна позиція збереження миру права людини демократія допомога третім країнам Політика безпеки питання, що стосуються безпеки ЄС роззброювання фінансові аспекти захисту ЄС довгострокові заходи щодо забезпечення європейської безпеки	співробітництво між судовими органами у цивільних і кримінальних справах співробітництво поліцій боротьба з расизмом боротьба з поширенням наркотиків і торгівлею зброєю протидія організованій злочинності боротьба з тероризмом

Додаток 3 Інституційна структура Європейського Союзу

Верховний представник з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки		Європейська Рада 27 глав держав або урядів і Президент Комісії		Європейський Центральний банк керівники центральних банків держав-учасниць зони євро
Європейський Парламент 736 депутатів		Суд ЄС 27 суддів і 11 генеральних адвокатів		Рахункова палата 27 аудиторів
Європейська Комісія 27 комісарів				Рада Європейського Союзу 27 міністрів