Форми і засоби поточного і підсумкового контролю

Навчання передбачає два етапи: засвоєння знань та їх застосування. Такий підхід сприяє активізації навчальної діяльності студентів, розвиває їх творчі здібності.

Контроль роботи студента є необхідний компонент навчального процесу, який має на меті визначення реального рівня професійної підготовки студента, а також надання необхідних рекомендацій, що сприяють подальшому розвитку його творчої особистості. Логічне завершення процесу контролю – процедура оцінювання.

Обираючи систему контролю й методику оцінювання, викладач, у першу чергу, орієнтується на набуті в ході занять теоретичні знання студента, практичні вміння і навички, а також на його спроможність застосувати ці компоненти на практиці.

Однією з форм контролю є участь студента у семінарських заняттях, яка передбачає відповідь на поставлені викладачем запитання. Залежно від того, наскільки відповідь студента правильна і вичерпна, він одержує певну кількість балів (від 1 до 5). Нульову оцінку одержує студент, який дав неправильну відповідь на запитання або взагалі не дав жодної відповіді.

До заходів, що сприяють оцінюванню набутих знань студента, належить і комплексний контроль. Його здійснюють в аудиторії за розкладом, у кожній академічній групі окремо, у формі контрольної роботи. На комплексну контрольну роботу відводять дві академічні години. Відповідь на кожне питання оцінюють за п’ятибальною шкалою.

Максимальну кількість балів студент одержує за умови, що він дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показавши глибоке знання понятійного апарату і літератури, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій. Нульову оцінку одержує студент, який дав неправильну відповідь на запитання, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури або взагалі не дав жодної відповіді.

Сумарна оцінка за контрольну роботу може бути зменшена на 2–5 балів за нерозбірливий почерк, орфографічні, лексичні та стилістичні помилки. У разі використання заборонених джерел, підказок студенту пропонують залишити аудиторію та ставлять загальну нульову оцінку. Неявку студента на проміжний контроль за розкладом оцінюють нулем балів.

Елементи контролю за модулем I

Термін складання – 8-й тиждень.

Види завдань і система їх оцінювання:

1. Участь у семінарських заняттях (6 занять) – від 1 до 5 балів за кожне – 30 балів.

2. Самостійна робота студентів – 3 питання від 1 до 5 балів за кожне – 15 балів.

3. Модульна контрольна робота (містить 2 теоретичні завдання і тести) – 5 балів.

Термін перескладання модуля – 9-й тиждень.

Елементи контролю за модулем II

Термін складання – 16-й тиждень.

Види завдань і система їх оцінювання:

1. Участь у семінарських заняттях (3 заняття) –від 1 до 5 балів за кожне – 15 балів.

2. Самостійна робота студентів – 4 питання від 1 до 5 балів за кожне – 20 балів.

3. Реферат – 15 балів.

Термін перескладання модуля – 17-й тиждень.

Шкала оцінювання

90–100 балів – відмінно (А); 75–89 бали – добре (ВС); 60–74 балів – задовільно (DЕ); 35–59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FХ); 1–34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу (F).

Зразок варіанта тестової частини контрольної навчальної роботи

1. Не є країною-учасницею Європейського Союзу:

а) Фінляндія;

б) Італія;

в) Швейцарія;

г) Португалія.

2. Маастрихтська угода набрала чинності:

а) 7 лютого 1992 р.;

б) 1 листопада 1993 р.;

в) 25 грудня 1992 р.;

г) 17 березня 1992 р.

3. Не є інститутом Європейського Союзу:

а) Європейський Парламент;

б) Рада Європейського Союзу;

в) Рахункова палата;

г) Європейський інвестиційний банк.

4. Термін повноважень депутатів Європейського Парламенту становить:

а) 4 р.;

б) 2,5 р.;

в) 5 р.;

г) 6 р.

5. Не є суб’єктом законодавчої функції ЄС:

а) Рада Європейського Союзу;

б) Європейський Парламент;

в) Європейський Центральний банк;

г) Суд Аудиторів.

6. Членів Суду Аудиторів (Рахункової Палати) призначає Рада ЄС:

а) за висновком Комісії;

б) на основі принципу одноголосності;

в) за висновком Парламенту;

г) за поданням урядів країн-учасниць.

7. Європейська Комісія не наділена правом видавати:

а) рекомендації;

б) регламенти;

в) директиви;

г) резолюції.

8. Лісабонська угода про реформу набрала чинності:

а) 1 травня 1999 р.;

б) 1 лютого 2003 р.;

в) 1 січня 2007 р.;

г) 1 грудня 2009 р.

9. Європейський Центральний Банк створений:

а) 1 січня 1987 р.;

б) 1 січня 1994 р.;

в) 1 січня 1999 р.;

г) 31 грудня 2000 р.

Теми для написання рефератів (для студентів денної форми навчання) і контрольних робіт (для студентів заочної

форми навчання)

1. Етапи європейської інтеграції: загальна характеристика.

2. Європейські Співтовариства: правовий статус та етапи розвитку.

3. Розширення ЄС з 6 до 27 держав.

4. Три опори Європейського Союзу: характеристика змісту.

5. Європейський Союз: заснування та перспективи розвитку.

6. Принципи побудови та діяльності інститутів Європейського Співтовариства.

7. Європейський Парламент: склад, порядок роботи, повноваження.

8. Інститут омбудсмена Європейського Парламенту.

9. Європейська Комісія як «страж європейської законності».

10. Рада Європейського Союзу: особливості правового статусу, співпраця з іншими інститутами ЄС.

11. Суд Європейського Союзу: склад, порядок роботи, юрисдикція.

12. Суд Першої Інстанції: правовий статус, повноваження.

13. Суд Аудиторів як інститут ЄС.

14. Європейська Рада.

15. Економічний і Соціальний Комітет та Комітет Регіонів.

16. Європейський Центральний банк. Інвестиційна політика Союзу.

17. Принципи права ЄС: загальна характеристика.

18. Доктрина прямої дії: сутність і характерні риси.

19. Принцип ефективності в європейському праві.

20. Принцип верховенства права Союзу.

21. Європейське право: поняття, структура.

22. Установчі угоди ЄС – «конституційна хартія»: сутність і види, порядок укладання та введення в дію.

23. Європейське та міжнародне право.

24. Проблеми співвідношення європейського та національного права держав-учасниць ЄС.

25. Міжнародна правосуб’єктність Європейських Співтовариств і Європейського Союзу.

26. Держави-учасниці ЄС як суб’єкти міжнародного права.

27. Співробітництво ЄС із країнами Центральної та Східної Європи.

28. Митний союз і спільний ринок Європейського Союзу.

29. Чотири свободи в європейському праві: вільний рух людей, товарів, послуг, капіталів.

30. Громадянство Європейського Союзу.

31. Економічний і Валютний союз.

32. Право конкуренції Європейського Співтовариства.

33. Україна на шляху до європейської інтеграції.

34. Майбутнє європейської інтеграції.