
Практичне заняття 2.
Оцінка параметрів точності операцій методом побудови точкових діаграм
Мета роботи – оволодіти методикою побудови і аналізу точкових діаграм для оцінки складових погрішності обробки.
2.1 Короткі теоретичні положення
Для побудови точкової діаграми необхідно після налагодження верстата взяти контрольну вибірку обсягом n штук. Всі заготовки вимірюються з урахуванням послідовності їх обробки, а їх погрішності представляються так, як показано на рис. 2.1.
Лінія регресії 1 описується рівнянням:
, (2.1)
де ордината середньої точки лінії регресії:
(2.2)
а абсциса
цієї ж точки:
(2.3)
Кутовий коефіцієнт:
(2.4)
Точка перетину лінії регресії з віссю ординат являє собою початковий рівень настройки – yH. При i=20 маємо yк – кінцевий рівень настройки в межах взятої вибірки. Зміщення рівня настройки:
b=yК–уН, (2.5)
а зміщення, що приходиться на одну деталь:
|
Рисунок 2.1 – Точкова діаграма |
(2.6)
Через ряд відомих причин має місце розсіяння погрішностей відносно рівня настройки. Для оцінки цього розсіяння вводиться поняття середнього квадратичного відхилення (с.к.в.) погрішностей.
При цьому:
(2.7)
де yi – виміряне значення i-ої деталі.
Ордината точки лінії регресії Yi для тієї ж деталі, визначається за допомогою рівняння (2.1).
Поле ω=6·σ називається миттєвим полем розсіяння погрішностей, рис. 2.1 (крива 2).
Таким чином, для даної вибірки маємо такі параметри точності:
yН – початковий рівень настройки;
b1 – зміщення початкового рівня настройки, що припадає на одну деталь;
σ – середнє квадратичне відхилення погрішностей обробки відносно рівня настройки.
Через те, що налагодження верстата проводиться багаторазово протягом навіть однієї робочої зміни, то значення параметрів yH, b, b1, є випадковими величинами. Тому для знаходження складових сумарної погрішності обробки необхідно проаналізувати декілька виборок. Порядок обробки даних показано у п.п. 9…12 прикладу розв’язання задачі.
Внаслідок
виконаної роботи технолог має повний
набір статистичних оцінок параметрів
точності обробки на досліджуваній
операції:
.
Значення цих параметрів використовуються
для розв’язання великої кількості
завдань, наприклад, таких як:
– розрахунок сумарної погрішності обробки;
– розрахунок коефіцієнта точності операції;
– прогнозування імовірності безвідмовної роботи системи ДІПВ (деталь – інструмент – пристосування – верстат) та встановлення допустимого міжнастройкового періоду та ін.
2.2 Приклад розв’язання задачі
Постановка задачі. Побудувати точкову діаграму за даними однієї контрольної вибірки. Розрахувати параметри точності: за даними обробки десяти вибірок. Дати попередній висновок про точність операції.
Вихідні дані. Операція токарна. Забезпечуваний розмір 100-0,3. Обсяг контрольної вибірки n=20. Погрішності обробки yi подано у табл. 2.4 (варіант 11). Виміри проведено з точністю 0,01 мм.
УВАГА! 1) Всі погрішності yi, що представлено в табл. 2.4, мають знак (-), який для простоти запису не зазначений, але у розрахунках враховується.
2) Всі погрішності записано в десятих долях мм. Наприклад, якщо погрішність записана yi=20, то фактичне її значення буде yi=-0,20 мм.
Порядок розв’язання задачі.
2.2.1. Будується точкова діаграма рис. 2.1. По осі x зазначаються номери деталей у порядку їх обробки, а по осі y – погрішності цих деталей.
2.2.2. Оформляється табл. 2.1.
2.2.3. За
допомогою табл. 1.1
розраховуються параметри лінії регресії:
за формулою (2.2),
за формулою (2.3) і β
за формулою (2.4). У результаті розрахунків:
2.2.4. Запишемо рівняння лінії регресії, використовуючи формулу (2.1):
Yi=-15+0,405·(xi-9,5) (2.8)
2.2.5. Розраховуємо ординати початкової і кінцевої точки лінії регресії за формулою (2.8):
yH=y1= -15+0,405·(0-9,5)= -18,85
yК=y20= -15+0,405·(19-9,5)= -11,15
Значення yH і yК являють собою початковий і кінцевий рівні настройки при обробці n=20 деталей.
Проводимо лінію регресії (рис. 2.1).
Таблиця 2.1 – Дані для розрахунку параметрів лінії регресії
Номер деталі |
Погрішність (–yi) |
xi |
(–yi·xi) |
x2i |
1 |
-18 |
0 |
0 |
0 |
2 |
-18 |
1 |
-18 |
1 |
3 |
-16 |
2 |
-32 |
4 |
4 |
-20 |
3 |
-60 |
9 |
5 |
-18 |
4 |
-72 |
16 |
6 |
-16 |
5 |
-80 |
25 |
7 |
-19 |
6 |
-114 |
36 |
8 |
-14 |
7 |
-98 |
49 |
9 |
-17 |
8 |
-136 |
64 |
10 |
-15 |
9 |
-135 |
81 |
11 |
-18 |
10 |
-180 |
100 |
12 |
-12 |
11 |
-132 |
121 |
13 |
-14 |
12 |
-168 |
144 |
14 |
-13 |
13 |
-169 |
169 |
15 |
-15 |
14 |
-210 |
196 |
16 |
-10 |
15 |
-150 |
225 |
17 |
-14 |
16 |
-224 |
256 |
18 |
-12 |
17 |
-204 |
289 |
19 |
-10 |
18 |
-180 |
324 |
20 |
-11 |
19 |
-209 |
361 |
Сума |
-300 |
190 |
-2581 |
2470 |
2.2.6. Розраховуємо за формулою (2.5) зміщення початкового рівня настройки:
b=-11,5-(-18,85)=7,7
і зміщення рівня настройки, що припадає на одну деталь за формулою (2.6):
.
2.2.7. Складаємо табл. 2.2 даних, необхідних для розрахунку, середнього квадратичного відхилення σ погрішностей відносно лінії регресії.
Таблиця 2.2 – Дані для розрахунку середнього