2. Роль фінансової діяльності в забезпеченні конкурентоспроможності суб’єкта господарювання

Успішність діяльності підприємства на ринку, досягнення ним ви­сокої прибутковості забезпечується постійною підтримкою його кон­курентоспроможності зусиллями всього менеджменту.

Конкурентоспроможність підприємства - це властивий йому ступінь здатності реально або потенційно задовольняти потреби спо­живачів порівняно з іншими виробниками аналогічних товарів. Кон­курентоспроможність підприємства (товару, послуги) визначає його здатність витримувати конкуренцію порівняно з аналогічними об'єк­тами на конкретному ринку.

Забезпечення конкурентоспроможно­сті - це створення системи менеджменту, орієнтованого на досягнен­ня конкурентоспроможності і який базується на економічних законах функціонування ринкових відносин. Менеджменту фінансів у цьому процесі відводиться роль підтримки конкурентоспроможності в пи­таннях використання капіталу виробника. У загальному випадку кон­курентоспроможність підприємства створюється:

• високими техніко-економічними параметрами продукції, які спри­яють її привабливості для споживачів і збільшенню обсягів прода­жу (стратегія диференціації);

• перевагами витрат виробництва, тобто нижчою, ніж у конкурентів собівартістю продукції, чим досягається більша ніж у них рентабе­льність капіталу і забезпечується отримання маси прибутку, дос та­тнього для розвитку діяльності ("сіратегія переваги по низьких ви­тратах").

Диференціація (спеціалізація) - це здатність забезпечити покупця уніка­льною новою якістю товару, особливих споживчих властивостей або якіс­тю післяпродажного обслуговування. Інакше кажучи, для забезпечення конкурентних переваги такого типу потрібно вирізнятись з поміж конкурен­тів товаром, що помітно вирізняється або високим рівнем якості, або не­стандартним набором властивостей, що реально цікавлять покупців.

Під «більш низькими витратами» розуміється не просто менша су­ма витрат на виробництво, ніж у конкурентів, aie й здатність підпри­ємства розробляти, виготовляти і збувати товар більш ефек тивно, ніж конкуренти. Отже, щоб досягти конкурентної переваги цього типу, потрібно вміти організувати з меншими витратами й у коротший тер­мін повний цикл операцій із товаром від його конструкторської роз­робки до продажу кінцевому споживачеві.

Як засвідчує теорія конкуренції, у кожний конкретний момент під­приємство може успішно будувати власну стратегію забезпечення конкурентоспроможності, спираючись лише на один із виглядів кон­курентних переваг - або на нижчі витрати, залучаючи покупців від­носною дешевиною своїх товарів, або на спеціалізацію, залучаючи покупців товаром високої якості. До того ж поєднати ці обидва види конкурентних переваг, як правило, неможливо, тому що висока якість товару потребує підвищених витрат.

Фінансова діяльність сприяє створенню конкурентних переваг підп­риємства за обома напрямками, тому що безпосередньо має відношен­ня до чинників, що утворюють конкурентні переваги. Фактори, що створюють конкурентні переваги поділяються на дві групи (рис. 3).

Конкурентні переваги низького рівня дуже нестійкі й не здатні на­довго забезпечити лідерство серед конкурентів. Вони легко здатні бу­ти втрачені або через зростання цін і заробітної плати, або через те, що ці дешеві виробничі ресурси точно так само здатні використати або перекупній конкуренти. Фактори виробництва, що утворюють конку­рентні переваги и високою порядку, важко відтворити за браком матері­альних або фінансових ресурсів або через приналежність інтелектуа­льної власності. Якщо конкурентна перевага досягнута за рахунок ви­пуску на ринок унікальної продукції, заснованої на власних конструк­торських розробках, то для знищення такої переваги конкурентам тре­ба або розробити аналогічну продукцію, або придумати кращу.

Рис. 3. Типи факторів, що утворюють конкурентні переваги виробника.

Особливо цінною конкурентною перевагою є надійна, висока репу­тація фірми, що сприяє можливості та умовам залучення фінансових або товарних кредитів. Позичальник із надійною діловою репутацією може розраховувати на отримання кредитів потрібного йому розміру за найнижчою з усіх можливих варіантів ціною. Конкурентна перева­га за чиннику ділової репутації досягається доволі повільно, велики­ми зусиллями, і погребує значних витрат на власну підтримку: вигра­ти на рекламу, пунктуальність у платежах за кредитами та в розраху­нках з партнерами, виплата дивідендів тощо.

Випуск високоякісного товару починається або з його ст ворення власними розробками виробника, або з купівлі ліцензії (патенту). Для обох варіантів необхідно на найвипдніших умовах залучити інвести­ційний капітал і обґрунтувати межу, до якої приріст витрат на якість товару буде менший, ніж приріст прибутку від продажу товару.

Переваги виробника за витратами виробництва створюються фі­нансовою діяльністю у сфері фінансування оборотного капіталу та фінансуванням реального інвестування у проекти зі зниження собіва­ртості продукції. У межах фінансової діяльності нижчі від конкурен­тів поточні витрати на одиницю товару утворюються як результат наступного:

1. Економії на збільшенні масштабів виробництва, що здешевлює одиницю продукції за рахунок:

• зменшення умовно-постійних витрат, що припадають на одиницю продукції при збільшенні обсягів виробництва;

• зниження ціни сировини і матеріалів за рахунок цінових знижок за придбання у постачальників одноразово великих партій товару або за стабільність обсягів закупівель упродовж року.

2. Оптимізації джерел фінансування оборотних коштів: отримання дешевих короткострокових кредит ів; поповнення власних оборот­них коштів з чистого прибутку; оіпимізація схем розрахунку з пос­тачальниками і споживачами.

3. Моніторингу фінансовою стану підприємства з метою забезпечен­ня його кредитоспроможності та своєчасного виявлення негатив­них т енденцій у стані фінансів і розробки ангикризових заходів.

4. Контролю грошових потоків підприємства з метою попередження вграг:

• коштів (штрафи та пені) за несвоєчасне здійснення платежів поста­чальникам та в бюджег (податки);

• через неефективне управління дебіторською заборгованістю (не­своєчасне та неповне отримання платежів).

5. Обгрунтування обсягів довгострокового кредитування, визначення форми та джерел залучення "дорогих коштів", здешевлення вартості кредиту по інвестиційних проектах, призначених для зниження по­точних витрат виробництва або збільшення обсягів продажу. До таких проектів належать:

• модернізація технолог ії з метою зниження витрат на одиницю про­дукції при існуючому або збільшеному обсязі виробництва;

• створення (розробка) специфічної технології або суміжних вироб­ництв. що зробить високими витрати у споживача у випадку його переходу на продукцію конкурента (високі перехідні витрат и). Це означає, що споживач при переході на продукцію конкурента по­винен докорінно змінити власну технологію, що дорожче, ніж збе­реження старого постачальника. Наприклад, виробник медичної техніки створює власну серію медичних апаратів і замінити окре­мий апарат в комплекті обладнанні неможливо, потрібно змінюва­ти одразу всю апаратуру.

• наукові розробки з метою створення високого економічного бар'єра входження до галузі потенційних конкурентів. Підприємство ство­рює такі умови роботи в галузі, що не завжди доступні конкурен­там: значні фінансові ресурси витрачаються на науково- конструкторські роботи зі створення нового товару, на рекламу, створення збутової мережі, складські запаси в широкій збутовій мережі тощо. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства за розглянутими вище стратегіями конкуренції потребує ефектив­ної фінансової робот и із залучення капіталу для реалізації заходів у межах вибраної стратегії.