5.8 Перша медична допомога при електротравмах

Електротравма – пошкодження організму електричним

струмом. Тяжкість поразки залежить від сили напруги, тривалості дії струму і його фізичних властивостей (постійний, змінний).

Встановлено, що найбільш небезпечний змінний струм. Небезпека зростає із збільшенням напруги. Чим довша дія струму, тим важче електротравма. Дія струму на організм викликає різні місцеві і загальні порушення. Місцеві явища (у місці контакту) при електротравмах можуть варіювати від незначних больових відчуттів до важких опіків з обвуглюванням і обгоранням окремих частин тіла.

Опіки – пошкодження тканин організму в результаті місцевої дії високої температури, агресивних хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання.

Профілактика електротравм зводиться до посилення техніки

безпеки, електропобутових установок, ознайомленню з особливостями і характером дії струму на організм і широкому ознайомленню робочих із заходами по наданню першої допомоги.

При наданні першої допомоги потрібно відключити струм і винести ураженого з небезпечної зони. При електротравмах закопування потерпілого в землю для «відведення» електрики з організму. Таке закопування є шкідливим, оскільки не дає можливості застосувати дієві засоби для пожвавлення ураженого струмом і, крім того, сильно утрудняє його дихання і забруднює шкіру.

Що надає допомогу повинен пам'ятати, що у момент контакту з потерпілим він сам включається в електричний ланцюг. Тому необхідно застосовувати заходи особистої ізоляції: покласти під ноги суху дошку, суху шерстяну тканину або прогумовану тканину, на руки надіти гумові рукавички, скинути з потерпілого дріт сухою палицею. Можна відтягнути ураженого від джерела струму, узявшись тільки за підлозі його одягу (шерстяну), інакше рятує може потрапити під напругу.

Перша допомога повинна бути надана негайно. Відсутність ознак життя не є ще абсолютним доказом смерті. Необхідні енергійні заходи по порятунку потерпілого – штучне дихання, закритий масаж серця, введення засобів, збудливих серцеву діяльність і дихання (внутрішньовенне введення 1–2 мл 10%-го розчину кофеїну; строфантину 0,00025 в 1мл, 0,5мл розчину адреналіну в розведенні 1:1000; 0,5мл 1%-го розчину лобеліну і інші препарати). За відсутності пульсу на периферичних судинах показано інтрокардинальне введення лікарських засобів. Вказані заходи проводяться до появи трупних плям або трупного заклякнуло, що свідчать про дійсне настання смерті.

На опікову рану накладають асептичну пов'язку. Уражених в терміновому порядку доставляють до лікувальних установ.

Транспортувати уражених необхідно тільки в лежачому положенні. Категорично забороняється евакуювати їх пішки навіть при самому хорошому самопочутті (спазм коронарних судин).

Висновок:

Запропоновані в роботі заходи дозволять забезпечити безпечні умови праці обслуговуючого персоналу.

6. Економічна оцінка збитку від забруднення атмосфери цементним виробництвом

Знайдемо потенційний, фактичний і такий, що запобіг збитку від джерел забруднення атмосфери.

У_{запожн.} = У_пот. – У_факт. (6.1)

де У_пот. – потенційний збиток від забруднення атмосфери

У_факт. – фактичний збиток від забруднення атмосфери

У_пот. = у * П_джер. (6.2)

де П_джер. – продуктивність джерела (таблиця 2.2)

у = *  * А (6.3)

де  - величина, значення якої визначається з методичних вказівок;

 - множник, чисельне значення якого рівне 2,4 (грн./умовн.т);

А – відносна агресивність різних домішок, що викидаються в атмосферу.

Значення величини  визначається з методичних вказівок.

Якщо зона активного забруднення (ЗАЗ) неоднорідна і складається з територій таких типів, яким відповідають різні значення величини, причому

Si – площа і – й частини ЗАЗ, 1 – відповідне табличне значення константи, те значення  для всієї ЗАЗ визначається по формулі:

 = (6.4)

Східна сторона – вироблений старий кар'єр, за ним знаходиться нафтопереробний завод

 = 0,1

Південна сторона – ПМК і автозаправна станція

 = 0,025

Західна частина промплощадки – автомобільна дорога, а далі проходять землі радгоспу

 = 0,25

На півночі – цегляний завод

 = 0,1

Знайдемо площу сторін промплощадки.

Одеський цементний завод має прямокутну форму

S_заз = 78125 (таблиця 4.2).

S1 = 16572 м2 - площа східної сторони промплощадки;

S2 = 16572 м2 - площа західної сторони промплощадки;

S3 = 22490 м2 - площа північної сторони промплощадки;

S4 = 22490 м2 - площа південної сторони промплощадки

тоді  = 16572/78125*0,1 + 16572/78125*0,25 +22490/78 *0,1 + + 22490/78125 * 0,025 =0,021 + 0,053 + 0,029 + 0,007 = 0,11

Знайдемо для кожного джерела значення показника А_і – відносну агресивність різних домішок, що викидаються в атмосферу

АІ = (6.5)

де а_і – показник відносної небезпеки присутності домішки в повітрі, вдихуваному людиною;

– поправка, що враховує вірогідність накопичення початкової домішки або вторинних забруднювачів в компонентах навколишнього середовища і в ланцюгах живлення, а також надходження домішки в організм людини неінгаляційним шляхом;

- поправка, що враховує дію на різних реципієнтів, крім людини.

У ряді випадків, у формулу (6.5) вводяться два додаткові множники:

поправка  на вірогідність вторинної занедбаності домішок в атмосферу після їх осідання на поверхнях ( вводиться для пилу ) і поправка на вірогідність освіти за участю початкових домішок, викинутих в атмосферу, інших (вторинних ) забруднювачів, небезпечніших, ніж початкові (вводиться для вуглеводнів).

Показник а_і і поправки безрозмірні; показнику А_і при його обчисленні по формулі (6.5) привласнюється розмірність умовн.т/г.

Чисельне значення аі визначається по формулі:

а_і = (6.6)

де ПДК_доб.і – «середньодобова гранично допустима концентрація і– й домішки в атмосферному повітрі;

ПДКр.з.і – гранично допустиме значення концентрації і – й домішки в повітрі робочої зони;

ПДК_доб.СО – «середньодобова» гранично допустима концентрація окислу вуглецю (З) в атмосферному повітрі населених місць, рівна 3 мг/м3;

ПДК_р.з.СО – гранично допустиме значення концентрації З в повітрі робочої зони, рівне 20 мг/м3

Значення поправки приймається рівним 1 – для забруднювачів, що викидаються в атмосферу.

Значення поправки приймається рівним 1,2 – для органічного пилу, що не містить ПАУ і інших небезпечних з'єднань (деревного пилу і ін.).

Значення додаткової поправки на вторинний викид приймається рівним 1,2 для твердих аерозолів (пилу), що викидаються на територіях з середньорічною кількістю опадів менше 400 мм в рік.

Значення додаткової поправки і на вірогідність утворення небезпечних вторинних забруднювачів приймається рівним 1.

Розраховуємо значення А_i і а_i для всіх забруднюючих речовин.

Пил клінкеру

а_i=44,72

ПДК_доб. = 0,1 мг/м3; ПДК_р.з. = 0,3 мг/м3

=1; =1,2; =1; =1,2

А1 = 44,72 * 1 * 1,2 * 1 * 1,2 = 64,4

Пил цементу

А2 = 44,72 * 1 * 1,2 * 1 * 1,2 = 64,4

=1; =1,2; =1; =1,2

ПДК_доб. = 0,1 мг/м3; ПДК_р.з. = 0,3 мг/м3

а_i=44,72

Пил вапняку

А3 = 28,28 * 1 * 1,2 * 1 * 1,2 = 40,73

ПДК_доб. = 0,15 мг/м3; ПДК_р.з. = 0,5 мг/м3

а_i=28,28

=1; =1,2; =1; =1,2 

Пил шлаку

А4 = 28,28 * 1 * 1,2 * 1 * 1,2 = 40,73

=1; =1,2; =1; =1,2

ПДК_доб. = 0,15 мг/м3; ПДК_р.з. = 0,5 мг/м3

а_i=28,28

Пил абразивно – металевий

А5 = 28,28 * 1 * 2 * 1 * 1,2 = 60,87

=2; =1,2; =1; =1,2

ПДК_доб. = 0,15 мг/м3; ПДК_р.з. = 0,5 мг/м3

а_i=28,28

Пил деревинний

А6=19,6 - з таблиці 4 27

Діоксид сірки

А7=22,0 - з таблиці 4 27

Діоксид азоту

А8=41,1 - з таблиці 4 27

Окисел вуглецю

А 9=2,0 - з таблиці 4 27

Вуглеводні граничні

А10 = 24,50 * 1 * 1 * 1 * 1 = 24,50

=1; =1; =1; =1

ПДК_доб. = 0,1 мг/м3; ПДК_р.з. = 1 мг/м3

а_i =24,5

Всі розрахунки по збитку від забруднення приведені в таблиці 6.1

Таблиця 6.1-Економічна оцінка збитку Одеського цементного заводу

Джерело	П джер. Т/рік	Кул.	Э	аi	Упот.	У факт	У запобіж.
Димар /що обертає піч №1 і №2/	487.95 385.17 646.83	0.95 0.955 0.955	24.9 17.33 28.11	44.72 28.54 15.28	8465.9 4179.2 3756.8	423.3 198.0 169.1	8042.6 3981.2 3587.7
Труба /вузол вигр. клінкеру на склад/	2.093	0.873	0.27	44.72	35.6	4.6	3.1
Неорг. викид /скидання клінкеру від циклону на склад/	0.0028	-	-	44.72	0.05	-	0.05
Труба /цементний млин №3/	5.672	0.9989	0.006	44.72	96.42	0.1	96.32
Труба /цементний млин №3/	6.171	0.9989	0.007	44.72	104.9	0.12	104.78
Труба /цементний млин №5/	5.183	0.999	0.005	44.72	88.12	0.09	88.03
Димар /сушильний барабан/	52.848 2.571	0.91	4.75 0.23	28.28 28.54	568.3 27.9	51.1 2.5	517.23 25.4
Труба /вузол пересипки шлаку з конвеєра на конвеєр/	0.416	0.77	0.1	28.28	4.47	1.08	3.39
Труба /вузол пересипки шлаку з конвеєра на склад/	2.983	0.77	0.68	28.28	32.1	7.3	24.8
Труба /молоткова дробарка/	1.49	0.98	0.03	28.28	16.02	0.32	15.7
Рукавні фільтри цементних насосів	2.82	0.99	0.03	44.72	47.9	0.51	47.39
Кришний вентилятор /рукавні фільтри від роздатних бункер. цементу/	0.694	0.99	0.007	44.72	11.8	0.12	11.68
Труба /деревообробні станки/	0.44	0.82	0.08	13.61	2.3	0.4	1.9
Труба /заточні верстати, 2шт./	0.0049	0.82	0.001	28.28	0.09	0.02	0.07
Димар	3.617 0.537	-	-	21.54 2.0	39.2 0.41	-	39.2 0.41
Місткість на 200т	0.11	-	-	24.5	0.71	-	0.71