1.7 Експлуатація запірно-регулюючої арматури на закритій зрошувальній мережі

Експлуатаційна служба забезпечує надійну дію всіх елементів зрошувальної мережі. Необхідно визначити нормальний стан кожного елементу системи та підтримувати його в процесі експлуатації. Склад заходів по додержанню у нормальному стані приладів системи: охорона, протипожежні заходи, періодичні огляди, нагляд за роботою і підтримання в робочому стані.

В підготовчий період після зимового зберігання оглядають запірно-регулюючу і допоміжну арматуру, гідранти, колодязі та очищують їх від сміття. Проводять ремонтні роботи запірно-регулюючої та допоміжної арматури, щоб підготувати мережу до заповнення водою. Відкривають вантузи для випуску скопичень повітря, на період заповнення гідрантів в тупиках і підвищених ділянках трубопроводів. Перед монтажем засувки необхідно магістральні проходи і приводи ретельно відчистити від грязі; законсервовані на тривалий термін зберігання засувки розбирають, видаляють протикорозійну змазку, потім збирають, перевіряють на легкість ходу при відкритті і закритті та випробують на герметичність водою, робочим або пробним тиском. При заповненні засувки в голові трубопроводу при відкривають на ходу шпинделя. Наявність шуму в засувках свідчить про їх негерметичність та необхідність ремонту. Трубопровід перед монтажем засувок ретельно очищують від сміття, піску і т.д.

При монтажу засувок фланці встановлюють на трубопроводі без перекосів при повному співпадінні отворів в болтах з отворами в фланцях засувок. Затяжку болтів здійснюють баєчним ключем, не допускаючи перекосів на перетяжок. Гідравлічні випробування можливі тільки при повністю відкритій засувці.

Не можна використовувати засувку як регулюючий пристрій. Відкривати засувку необхідно повністю до верхнього упорів дисків, а закривати – нормальним зусиллям для створення щільності. Підтяжку сальника, у випадку необхідності, здійснюють рівномірно без перекосів.

Різьбову частину видвижного шпинделя та деталі бугельного вузла засувки періодично змазують.

Виявлену нещільність в прокладці між корпусом і кришкою усувають шляхом підтягування болтів, скріплюючи кришку і корпус.

1.8 Експлуатація спостережливих свердловин, експлуатаційних доріг, колекторно-дренажної мережі

На зрошувальних землях ТОВ "Мусієнхово" запроектовано колекторно-дренажну мережу та шість спостережливих свердловин. За допомогою мережі свердловин спостерігають за меліоративним станом зрошувальних земель, визначають глибину залягання ґрунтових вод. Шляхом відбору води визначають хімічний склад, засоленість і ступінь мінералізації.

Спостережливі свердловини до глибини ґрунтових вод закріплюють обсадними трубами, в кінці яких встановлюють та закріплюють фільтри. Над поверхнею землі обсадні труби підняті на 0,5…0,7м. рівень ґрунтових вод в свердловинах вимірюється за допомогою "хлопавок" на металевому тросі. Результати вимірювань заносять в польовий журнал. Після обробки результатів будують графіки коливань рівня ґрунтових вод. За допомогою цих даних регулюють водно-повітряний режим ґрунту.

Для оцінки надійності роботи колекторно-дренажної мережі і уточнення норм обслуговування та ремонт виділяють опитні ділянки, на яких ведуть систематичні огляд та заміри, визначають деформації та усувають їх. Заміри і аналіз даних на ділянках проводять щомісячно з березня по жовтень, оцінюють стан і причини деформації. Спостереження по свердловинам ведуть роками. В зоні режимних свердловин виділяють площадки для оцінки ступеня засоленості земель та мінералізації ґрунтових вод.

Ремонтні роботи та очистка колекторів проводять через 2…3 роки.

Дренаж працює добре, якщо швидкість зниження рівня ґрунтових вод складає 8…10м/добу, задовільно – 5…7м/добу.

При експлуатації дрен та колекторів проводять наступні роботи: контролюють роботу мережі, охороняють дрени, колектори, устя і колодязі від пошкоджень та руйнування; спостерігають за рівнем ґрунтових вод та мінералізації їх, з’ясовують залежності меліоративного стану земель від режиму роботи дренажу; чистять від сміття колектори, водоприймачі, отвори мостів і переїзди, устя та інші споруди; виконують нівелювання дрен, колекторів, водоприймачів та споруд для виявлення деформацій; проводять ремонтно-відновлювальні роботи.

Не дозволяється саджати дерева та кущі ближче ніж на 10…15м від траси дрен. Свердловини працюють задовільно, якщо після доливки води рівень в ній відновлюється. Рівень ґрунтових вод по свердловині заміряють в період вегетації один раз в 5…10 днів та в не вегетаційний період 1…2 дні в місяць. Для оцінки складу солей в ґрунтових волах 2 рази на рік роблять хімічні аналізи (перед поливом восени та після поливу навесні).

Дорожня система, яка знаходиться в підпорядкуванні управління зрошувальної системи, включає в себе спеціальні (експлуатаційні) дороги, службові для вільного під’їзду до споруд і проїзду вздовж великих магістральних та розподільчих каналів, а також під’їзні шляхи – дороги, з’єднуючі управління, експлуатаційні дільниці, містечка для обслуговуючого персоналу з дорогами загального використання.

Для огляду та ремонту найбільших каналів та споруд на них передбачені спеціальні експлуатаційні тропи шириною 1…1,5м.

Ширина земляного полотна під’їзних доріг складає 6,5м, польових та експлуатаційних – 5,0м; кювети трапецеїдальні та трикутні.

При експлуатації доріг слід постійно додержуватись глибини кюветів при гравелистих і супіщаних ґрунтах 0,3…0,4м, при глинистих і пилуватих – 0,5…0,6м.

При піщаних ґрунтах, а також при висоті насипу більше 0,5м рекомендується безкюветний профіль доріг.

Висота насипу дорожнього полотна може бути різною в залежності від геологічних умов:

- в сухих незасолених ґрунтах та при низькому рівні ґрунтових вод при нормальному водовідведенню виконують без будови насипу, передбачається тільки профіліровка;

- при тих же умовах, але з затрудженим водовідведенням, підвищення полотна над поверхнею землі приймається в межах від 0 до 0,5м: для крупних та середніх пісків – 0м. для супісків і мілких пісків – 0,3м, для пилуватих ґрунтів, суглинків та глин – 0,5м;

- в умовах несприятливого водного режиму підвищення полотна над розрахунковим горизонтом ґрунтових вод та поверхневих вод приймаються в залежності від ступеню засоленості в межах від 0,5 до 1.5м: для середньо- та сильно засолених – 1,2…1,5м; для незасолених та слабо засолених – 0,5…1,1м, причому для пісків крупних та середніх – 0,5м, для пісків мілких та супі сей – 0,8м, для пилуватих ґрунтів і суглинків – 1,1м.

За розрахунковий горизонт ґрунтових вод приймається:

- в місцях, де промивка не проводиться, - максимальний спостережливий горизонт;

- в місцях, де ґрунти щорічно промивається, горизонт, установлений після промивки.

Для підвищення міцності ґрунтових доріг до ґрунту земляного полотна додають пісок в межах 60…70%. При додаванні піску влаштовують шар покращеного ґрунту земляного полотна висотою 15см.

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ

2.1 Види ремонтів на системі та їх періодичність

Ремонт системи і споруд є комплексом технічних заходів, спрямованих на підтримання чи відновлення початкових експлуатаційних якостей як системи або споруди в цілому, так і їх окремих елементів і частин. В цьому розділі необхідно визначити умови і періодичність проведення поточного і капітального ремонтів в залежності від зносу споруд, а також порядок виконання аварійного ремонту.

Література: [15] c. 10…11.

2.2 Визначення дефектів внутрішньогосподарської системи, складу та обсягів ремонтних робіт на спорудах і строків їх проведення

Дефекти споруд, склад і обсяги робіт визначаються в результаті обстеження споруд в процесі технічного нагляду за роботою меліоративної системи. Цю роботу виконує дільничний інженер-гідротехнік і він же складає відомість дефектів споруд і каналів (трубопроводів) системи (табл.2.1).

На основі дефектів споруд складається акт обстеження технічного стану меліоративної системи.

Таблиця 2.1-Відомість дефектів споруд і каналів внутрішньогосподарської зрошувальної системи

№з/п	Назва елементів системи	Місце розта-шування	Опис дефек- тів, вия-влених при обсте-женні	Комплекс необхідних робіт	Одиниці виміру	Кількість	Категорія ремонту	Час виконання робіт
1	Протиерозійна дамба	ПК 2… ПК6+34	Просадка гребеня дамби	1.Відновлення профілю дамби	м2	750	поточ-ний	тра-вень
2	Трубчасті переїзди	1Д р ПК 18+00	Просідання плит кріплення	1.Очищення укосів і дна від намулу і рослинності. 2.Замазування пошкоджених місць бетоном. 3.Заливання стиків, швів і тріщин розчином. 4. Засипання пазух,промоїн і місць осідання грунту.	1сп.	4	поточ-ний поточ- ний поточ- ний поточ- ний	тра-вень, чер-вень
3	Дренаж	1Др1	Замулення дренажу	1.Промивання дренажу 2.Відновлення гирлових споруд 3.Обкошування оглядових колодязів 4. Ремонт колодязів	км шт. га шт.	5,3 1 0,001 10	поточ- ний поточ- ний поточ- ний поточ- ний	вере сень вере сень тра- вень- вере- сень

Література: [15] c. 32…35.

2.3 Визначення нормативних витрат на проведення поточного і капітального ремонтів споруд внутрішньогосподарської системи

Нормативні витрати на поточний та капітальний ремонти встановлюються на основі норм амортизаційних відрахувань на ремонтні роботи за формулою 2.1

(2.1)

де - нормативні витрати на поточний або капітальний ремонти споруди,

Б –балансова вартість споруди, грн.;

А – норма амортизації на поточний і капітальний ремонти,%.

2.4 Технологічна карта на ремонт споруди зрошувальної системи

Згідно індивідуального завдання на виконання РГР№2 студент розробляє технологічну карту на ремонт однієї споруди меліоративної системи. Карта складається на весь обсяг робіт, який визначений в акті обстеження технічного стану даної споруди.

Складання технологічних карт необхідно здійснювати на основі вивчення передового досвіду, який відповідає сучасному рівню організації і технології проведення ремонтів меліоративних систем.

Технологічні карти розробляються на основі відомчих нормативів (ВБН-відомчі будівельні норми, ВТЕН-відомчі техніко-економічні норми. ВРЕКНр-відомчі ресурсні елементні кошторисні норми на ремонт водогосподарських та природоохоронних об’єктів і споруд) і місцевих норм, що розроблені водогосподарськими експлуатаційними організаціями. На окремі види робіт, що відсутні у відомчих нормах і відповідають технології і організації робіт застосовуються діючі загальнодержавні будівельні кошторисні норми-ДБН.

Склад і зміст технологічної карти. Технологічна карта повинна складатися із наступних розділів:

1. Область застосування.

2. Організація і технологія виконання робіт.

3. Вимоги до якості і приймання робіт.

4. Калькуляція витрат праці, машинного часу та заробітної плати.

5. Графік виконання робіт.

6. Матеріально-технічні ресурси.

7. Техніка безпеки.

8. Техніко-економічні показники.

Оформлення технологічної карти. Технологічна карта на ремонт споруд оформляється у вигляді графічної частини і розрахунково-пояснювальної записки.

Графічна частина виконується на аркуші формату А1(594х841) олівцем або в туші. Назва аркуша «Технологічна карта на ремонт…». На аркуші наводяться технологічні схеми на ремонт об’єкта системи із зазначенням роботи механізмів.

Схеми не повинні мати розмірів або інших позначень, які не повязані із технологічним процесом. Окрім цього на аркуш наносяться такі розділи: 1-область застосування; 2- організація і технологія виконання робіт; 4- калькуляція витрат праці, машинного часу та заробітної плати; 5- графік виконання робіт; 8- техніко-економічні показники.Решта розділів наводяться в пояснювальній записці.

Література: [18, 1], с.35…78.

Область застосування. Необхідно розкрити питання: призначення технологічнох карти, базові механізми, розміри споруди і характеристика елементів конструкцій, що використовується; склад робіт і способи їх виконання; режим роботи виконавців; посилання на типові проекти та креслення.

Література: [ 1], с.34…231

Організація і технологія виконання робіт. В цьому підпункті розробляються:

• вимоги до виконання підготовчих робіт;

• технологія проведення ремонту споруди;

• рекомендований склад машин, механізмів та обладнання за варіантами комплексної механізації;

• склад ланки та виконання робіт;

• графічні матеріали технологічної карти, які вміщують схему споруди, що ремонтується, або її частина із розміщенням машин і обладнання;

• блок-схеми технологічного процесу проведення робіт;

• схеми кріплення та строповки конструкції;

• рекомендації по технології виконання робіт.

Склад комплекту машин треба визначати виходячи з їх призначення, технічних та технологічних характеристик, а кількісний склад механізованих ланок визначається із врахуванням продуктивності машин.

При підборі комплекту машин і механізмів рекомендується використовувати типові схеми виключаючи із них застарілі марки комплексної механізації. Комплект рекомендованих машин, механізмів і обладнання необхідно навести в таблиці 2.2

Таблиця 2.2-Вартість експлуатації будівельних машин і механізмів (станом на…)

№з/п	Машини та механізми	Вартість експлуатації машин, грн/маш.-год.

Література[ 1], с.35…78; [20].

Вимоги до якості і приймання робіт. Цей підрозділ складають схеми контролю або вказівки для здійснення контролю та оцінки виконаних робіт у відповідності до вимог діючих будівельних нормативів і робочих креслень, а також перелік процесів і операцій, які підлягають контролю, їх способи і періодичність, посади фахівців, що відповідають за проведення цієї роботи, а також технічні критерії оцінки якості їх виконання. Ці вимоги необхідно звести в таблицю 2.3

Таблиця 2.3-Технічні критерії та засоби контролю процесів і операцій

Назва процесів і операцій, які підлягають контролю	Предмет контролю	Інструмент і спосіб контролю	Періодичність контролю	Відповідальний за контроль	Технічні критерії оцінки якості робіт
Очищення колодязя	Якість очищення	Візуально	В процесі роботи	Ланковий	Колодязь повинен бути чистим

Калькуляція витрат праці, машинного часу і заробітної плати. Калькуляцію витрат праці, машинного часу і заробітної плати необхідно скласти за формою (табл.2.4)

Таблиця 2.4-Калькуляція витрат праці, машинного часу і заробітної плати на ремонт дренажного оглядового колодязя

Назви трудових процесів	Вимірник	Об’єм робіт	Обґрунтування	Норма часу люд.-год. (маш.-год.)		Розцінка, грн		Витрати праці, люд.-год. (маш.-год.)		Заробіт-на плата, грн		Час перебування машин на об’єкті, маш.-год.	Заробітна плата машиніста із врахуванням перебування машини на об’єкті, грн.
				робітник-ремонтник	машиніста	робітник-ремонтник	машиніста	робітників-ремонтників	машиніста	робітник-ремонтник	машиніст
Обкошування рослинності навколо колодязя	100 м2	0,08	ВТЕН 33-2.6-08-02 додаток 13, стор.13	1,34	-	2,45	-	0,11	-	0,20	-	-	-
Очищення колодязя від намулу	1 м3	0,7	ВБН Д.2.4-2.6-09-2003 гр.4, табл.54 стор.34	26,6	-	48,57	-	18,62	-	34,0	-	-	-

В графу 1 заносять види робіт в технологічній послідовності, підготовчі процеси: розвантаження; навантаження і складування конструкцій та матеріалів, транспортування вантажів, приготування мастик та розчинів, підготовка інших допоміжних матеріалів.

Одиниці виміру приймаються такими як вони зазначені в нормативних збірниках при визначенні норм часу.

Норма часу (гр.5,6) визначається окремо на ручні і механізовані роботи на основі діючих нормативних збірників із зазначенням обгрунтування (гр.4).

Розцінки (гр.7,8) приводяться до діючих тарифів.

Загальні положення розрахунку витрат праці машинного часу і заробітної плати на ремонт дренажного оглядового колодязя. У зв’язку з частими змінами мінімальної заробітної плати та місячних тарифних ставок розцінки розраховуються за діючими тарифними ставками на той період, коли виконуються ці роботи шляхом множення норми часу на годинну тарифну ставку відповідного розряду виконуваної роботи.

Розцінки розраховуються за формулою

(2.2)

де Р_ц – розцінка, грн.;

годинні тарифні ставки відповідно до професій та кваліфікаційного розряду кожного члена ланки, грн.

Н_час- норма часу кожного члена ланки, люд.-год.;

п – кількість виконавців робіт за однаковою професією і кваліфікаційним розрядом, чол.

Витрата праці (гр.9,10) визначається за формулою

В_п=Н_час·О (2.3)

де В_п- витрати праці, люд.-год.(маш.-год.);

Н_час- норма часу на одиницю обєму робіт, люд.-год.(маш.-год.);

О- об’єм робіт.

Заробітна плата (гр.11,12) визначається за формулою

З_п=Р_ц·О (2.4)

де З_п- заробітна плата робітників-ремонтників або машиністів, грн.

Графік виконання робіт. Він складається на весь обсяг ремонту за формою таблиці 2.5 виходячи із калькуляції витрат праці (табл.2.4).

Таблиця 2.5-Графік виконання робіт на ремонт оглядового колодязя

Назви трудових процесів	Вимірник	Об’єм робіт	Витрати праці, люд.-год. (маш.-год.)		Прийнятий склад ланки	Тривалість процесу, год.	Робочі години
			робочих	машиніста			2	4	6	8	10	12	14
Ощищення колодязів	1 колодязь	1	18,64	-	Робітник-ремонтник-3	6,21

В графу 1 заносяться трудові процеси, які згруповані із позицій калькуляції трудових витрат. Забороняється об’єднувати види робіт, які виконуються різними механізмами або різними виконавцями. Витрати праці (гр4,5) визначаються як сума витрат праці, виходячи із укрупнення трудових процесів, згідно калькуляції. Прийнятий склад ланки (гр.6) визначається на основі нормативних збірників. Тривалість трудових процесів (гр.7) визначається в годинах шляхом ділення сум витрат праці на прийнятий склад ланки. При цьому в разі виконання робіт змішаною ланкою (механізатори і і робітники-ремонтники), тривалість трудових процесів визначається окремо для робітників-ремонтників і окремо для механізаторів, а в таблицю заноситься більша величина.

В графічній частині прямою лінією відкладається тривалість виконання кожної роботи в годинах (змінах).

Матеріально-технічні ресурси. В підрозділі необхідно навести дані про потребу в інструментах, інвентарі, пристроях, а також в матеріалах, напівфабрикатах і конструкціях для виконання об’ємів робіт , які передбачені калькуляцією витрат праці.

Потреба в інструменті та обладнанні визначається на основі вивчення технології трудових процесів при виконанні ремонту споруди меліоративної системи. Їх марка, разом з технічною характеристикою і призначенням, наводяться в формі таблиці 2.6.

Таблиця 2.6- Потреба в інструменті, інвентарі та пристроях

Назва	Марка і технічна характеристика, ДСТУ	Кількість	Призначення

Витрата матеріалів на ремонт споруд меліоративних систем визначається згідно діючих норм.

Розрахунок потреби в матеріалах, напівфабрикатах і конструкціях наведений в табл.2.7.

Таблиця 2.7-Потреба в матеріалах, напівфабрикатах і конструкціях

Назва матеріалу, напівфабрикату, конструкції(марка, ГОСТ, ДСТУ)	Вихідні дані			Потреба в матеріалі
	одиниці виміру	об’єм робіт в нормативних одиницях	прийнята норма витрати матеріалів

Література [19,20]

Техніко-економічні показники (ТЕП). Підрозділ розробляється на основі даних калькуляції витрат праці і графіка виконання робіт. До складу ТЕП входять показники, які визначаються як суми витрат праці робітників (люд.-год.), нормативних витрат машинного часу (маш.-год.), заробітної плати робітника-ремонтника і окремо механізаторів; тривалість робіт, яка визначається із графіка виконання робіт, виробіток на одного робітника-ремонтника за зміну, який визначається діленням числового значення прийнятого в калькуляції об’єму робіт на кількість робітників-ремонтників і на тривалість процесу; умовні витрати на механізацію, які визначаються як добуток вартості однієї машино-години і тривалості її використання; сума змінювальних витрат, яка визначається як сума заробітної плати механізаторів і умовних витрат на механізацію.

Література [19].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бадаев Л.И., Донской В.И. Техническая эксплуатация гидромелиоративных систем/Л.И.Бадаев, В.И.Донской.–М.:Колос,1992.-270с.

2.Баховец Б.А. Основы автоматики и автоматизации производственных процессов в гидромелиорации: Лабораторные работы /Б.А.Баховец, Я.В. -Львов:Выща шк. Изд-во при Львов.ун-те,1985.-196 с.

3. Баховец Б.А., Ткачук Я.В. Основы автоматики и автоматизация производственных процессов в гидромелиорации/Б.А.Баховец, Я.В. Ткачук.-Львов:Выща шк. Изд-во при Львов.ун-те,1989.-336 с.

4.Бочкарев Я.В. Эксплуатационная гидрометрия и автоматизация оросительных систем/Я.В. Бочкарев.-М.: Агропромиздат,1987.-175 с.

5.Бочкарев Я.В., Натальчук М.Ф. Практикум по эксплуатации и автоматизации гидромелиоративных систем. -М.: Колос,1980.-403 с.

6.Галедин П.Ф., Пастухов В.Ф., Кабанов В.Г. Курсовое и дипломное проектирование по гидромелиорации/П.Ф. Галедин, В.Ф.Пастухов, В.Г.Кабанов и др.под ред. П.Ф.Галедина. -М.: Агропромиздат, 1990.-400 с.

7. Гидротехнические сооружения оросительных систем и их эксплуатация:/Южный научно-исследовательский институт гидротехники и мелиорации [отв.ред.В.И.Ольгаренко].-Новочеркасск: Ротапринт ЮжНИИГиМа, 1984.-164 с.

8. Голченко М.Г., Михайлов Г.И., Равовой П.У.Мелиорация и эксплуатация гидромелиоративных систем/М.Г.Голченко, Г.И.Михайлов, П.У.Равовой; под общ.ред. М.Г. Голченко.-Мн.:Выш.шк.,1985.-303 с.

9. Даишев Т.И., Бишоф Э.А., Циприс Д.Б. Справочник по эксплуатации мелиоративных систем Нечерноземной зоны РСФСР/ Т.И.Даишев, Э.А.Бишоф, Д.Б.Циприс и др.-Л.: Агропромиздат. Ленингр.отд-ние,1987.-263 с.

10. Кавешников Н.Т. Эксплуатация и ремонт гидротехнических сооружений/Н.Т.Кавешников.-1989.-272с.

11.Лысов К.И., Чаюк И.А., Мускевич Г.Е. Эксплуатация мелиоративных насосных станций/К.И. Лысов, И.А.Чаюк, Г.Е.Мускевич.-М.:Агропромиздат,1988.-355 с.

12. Меліоративні системи та споруди. Частина 1. Норми проектування. Частина 2. Організація виконання робіт. ДБН В.2.4.-1-99.-К.: Держбуд України, 1999.-189с.

13. Оффенгенден С.Р. Эксплуатация гидромелиоративных систем/С.Р.Оффенгенден, А.Д.Панадиади, А.Ф. Радько.-М.: Колос, 1972.-608 с.

14.Положення про склад, порядок розробки, експертизи та затвердження проектів ремонту водогосподарських і меліоративних об’єктів. ВНД 33-3.1-01-98/ Укрінвестбуд.-К.,1998.

15. Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд.-К., 2000.-68 с.

16.Правила технической эксплуатации оросительных систем. - М.: Колос, 1975.-42с.

17.Сапунов А.П. Механизация полива/А.П.Сапунов. - М.: Агропромиздат,1987.-336с.

18.Томин Е.Д., Соколов Ю.А., Бадаев Л.И. Перспективные технологии строительства и эксплуатации мелиоративных систем: сборник научных трудов/ Е.Д. Томин, Ю.А.Соколов, Л.И.Бадаев ., и др.; под ред. Е.Д. Томина.-М.:Агропромиздат,1990.-229с.

19.Технологические карты на ремонт сооружений мелиоративных систем.Альбом 1…5 НДТ.К.,198920.Эксплуатация гидромелиоративных систем / под ред. Н.А.Орловой. - К.: Вища школа,1985.-368с.

20.Система машин для комплексной механизации сельскохозяйственного производства на 1986-1995 годы. Часть 3. Мелиорация. Под редакцией Пожарского Б.М.-М.: Агро НИИТЭИИТО, 1988.-387 с.