
- •Наприклад
- •Кліматичні умови
- •Ґрунти та їх характеристика
- •Джерело зрошення
- •1.2. Сільськогосподарське використання меліорованих земель
- •Наприклад
- •1.3 Характеристика технічного стану внутрішньогосподарської
- •Наприклад
- •2 Організація планування водокористування
- •На ділянці зрошення
- •2.1 Вихідні данні для складання плану водокористування
- •2.2 Складання календарного графіку поливів
- •2.3 Складання календарного плану поливів
- •2.4 Розробка оперативного плану проведення поливів
- •2.5 Складання плану замовлення на воду
- •2.6 Організація обліку води і поливних площ в товаристві
- •2.7 Звітність про виконання плану водокористування
2.2 Складання календарного графіку поливів
За допомогою календарного графіку поливів можна відобразити режим зрошення сільськогосподарських культур.
Вихідними даними для нього слугує склад культур сівозміни, норми та строки поливів (відомість укомплектованого графіку поливів) (таблиця 2.1). Складений календарний графік поливів укомплектовують по декадах, в результаті чого встановлюють черговість і тривалість поливів (табл.2.2).
При появі накладок поливи розсувають відносно одне одного на величину накладок. При цьому враховують, що для отримання гарантованого врожаю сільськогосподарських культур відхилення від рекомендованих строків поливів в той чи інший бік допускається не більше ніж на три доби.
Укомплектування графіку поливів:
- знижує загальну витрату насосної станції;
- сприяє рівномірній роботі насосної станції протягом поливного періоду;
- запобігає короткочасним зупинкам насосної станції.
Слід мати на увазі, що будь яка зупинка та наступний пуск насосної станції негативно впливає на технічний стан закритої зрошувальної мережі. Тому на практиці намагаються не планувати зупинок насосної станції протягом поливного періоду менше ніж на 5-7 діб.
Відомість укомплектованого графіку поливів представлена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Відомість укомплектованого графіка поливів
№ поля |
Сільськогосподарська культура |
Зрошувана площа поля, га |
Зрошувальна норма, м3/га |
№ поливу |
Поливна норма, м3/га |
Строки поливів |
Тривалість поливу |
Поливна витрата, л/с |
|||
нетто |
β |
брутто |
початок |
кінець |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Водогосподарський розрахунок виконують за даними календарного графіку поливів.
а) для кожної декади поливного періоду розраховують об’єм води за формулою
Wнт = ω1m1+ω2m2+…+ωпmп , (2.1)
де ωп - плаща поля нетто, яка поливається в дану декаду, га;
mп - поливна норма, м3/га.
Об’єм води нетто по декадах визначають в табличній формі (табл.2.3). Сумарний об’єм води, м3, за весь поливний період визначається послідовним додаванням об’ємів води по декадах(об’єм води наростаючим підсумком)
б) для кожної декади поливного періоду визначають секундну витрату води нетто, яку необхідно подати на поля за формулою
Qнт = Wнт/(3.6·t·τ) , (2.2)
де t - тривалість поливу;
τ - тривалість роботи дощувальної машин протягом доби, год;
Wнт - об’єм води нетто, м3.
в) після визначення секундної витрати води визначають необхідну кількість одночасно працюючих дощувальних машин
nд = Qнт/q·k , (2.3)
де q - витрата однієї дощувальної машини, л/с;
k - коефіцієнт використання робочого часу машини на протязі доби.
Значення q та k приймають виходячи з технічної характеристики дощувальної машини. При роботі різних модифікацій машин в дану декаду ці значення приймаємо як середньо виважені.
г) розраховують витрату води нетто (л/с), яка дорівнює сумі одночасно працюючих дощувальних машин за наступною формулою
Q рнт = nд·q·k , (2.4)
де nд – прийнята кількість (заокруглена до цілого числа) одночасно працюючих дощувальних машин.
д) знаходять тривалість поливу (діб) для витрати Q рнт
tр = Wнт/(3.6·Q рнт· τ ). (2.5)
е) установлюють коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі: для закритої зрошувальної мережі ŋг.м.=0,98; для відкритої
ŋг.м.= ŋт.з.=σ·lд, (2.6)
де ŋт.з - ККД тимчасових зрошувачів, приймають в межах 0,9-0,95; σ-частка втрат на 1 км довжини постійних внутрішньогосподарських каналів, залежить від витрати:
Витрата нетто, л/с |
≤100 |
101-150 |
151-200 |
201-250 |
≥251 |
σ |
0,050 |
0,045 |
0,040 |
0,035 |
0,030 |
lд - середня довжина одночасно діючих постійних каналів, км, розраховують для кожної декади поливу. Значення lд залежить від схеми розташування полів та прийнятої сівозміни.
є) для кожної декади визначають витрату брутто (л/с)
Qбр = Q рнт/ŋг.м. . (2.7)
ж) для кожної декади обчислюють об’єм води брутто (м3) в точці виділу за формулою
Wбр = 3.6·Qбр·t·τ. (2.8)
з) визначивши об’єм води брутто подекадно визначають водоподачу наростаючим підсумком.
к) визначають гектарополиви за кожну декаду.
л) знаходять сумарне виконання гектарополивів (га) за весь вегетаційний період шляхом послідовного додавання виконаних гектарополивів по всіх декадах за весь поливний період на ділянці зрошення.
Водогосподарський розрахунок складають в табличній формі (табл. 2.4).