3

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної роботи №1

«Організація планування водокористування

на ділянці зрошення» з дисципліни

«Експлуатація водогосподарських об’єктів»

Дніпропетровськ-2009

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра експлуатації

гідромеліоративних систем

і технології будівництва

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання до виконання розрахунково-графічної роботи №1

«Організація планування водокористування

на ділянці зрошення» з дисципліни

«Експлуатація водогосподарських об’єктів»

Розглянуті і затверджені на

засіданні кафедри ЕГМС і ТБ

протокол №1 від 31.08. 2009р.)

Дніпропетровськ-2009

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи №1 за ОКР «бакалавр» з дисципліни «Експлуатація водогосподарських об’єктів»/ Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2009.- с.

Розраховано на студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 0926 «Водні ресурси», спеціальності 6.092600 – «Гідромеліорація» за ОКР «бакалавр».

Упорядники: к.с.-г.н., доцент А.В. ТКАЧУК

ст. викл. В.В.ЛЮБЧЕНКО

Рецензенти : заступник начальника обласного виробничого управління водного господарства, начальник відділу експлуатації П.В.КУХАРУК

Рекомендовано до друку науково-методичною радою еколого-меліоративного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету (протокол № 2 від 25.09 2009 р.)

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..5

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЯНКИ ЗРОШЕННЯ…………………………….…7

1.1 Природні умови об’єкта експлуатації ………………………….……..7

1.2 Сільськогосподарське використання меліорованих земель…….......11

1.3 Характеристика технічного стану внутрішньогосподарської

зрошувальної мережі………………………………………………………13

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ ВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ДІЛЯНЦІ

ЗРОШЕННЯ……………………………………………………………………...15

2.1 Вихідні дані для складання плану водокористування………………15

2.2 Складання календарного графіку поливів…………………………...18

2.3 Складання календарного плану поливів…………………………......22

2.4 Розробка оперативного плану проведення поливів і

міжполивного обробітку ґрунту………………………………………….25

2.5 Складання плану замовлення на воду……………………………….35

2.6 Організація обліку води і поливних площ в товаристві……………35

2.7 Звітність про виконання плану водокористування………………….37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..39

ДОДАТКИ………………………………………………………………….........40

Додаток А. Вихідні дані для складання плану внутрішньогосподарського водокористування………………………………………………………………40

ВСТУП

Потенціал зрошуваних земель в Україні внаслідок складного комплексу взаємопов’язаних проблем у сільському та водному господарстві використовується недостатньо. Основні зусилля на сьогодні зосереджені на внутрішньогосподарському рівні та пов’язані з незадовільним економічним станом більшості господарств та порушенням технологічної цілісності зрошувальних систем внаслідок розпаювання земель. За таких умов на всіх зрошувальних системах спостерігається суттєве зменшення площ фактичного зрошення, зниження в 1,5-2 рази рівня врожайності сільськогосподарських культур на зрошуваних землях, погіршення технічного стану систем, а також втрата дощувальних машин та обладнання.

Відновлення площ зрошення та відбудова внутрішньогосподарської зрошувальної мережі набувають стратегічного значення в зв’язку з потеплінням клімату у наступні десятиріччя.

Тому, предметом постійної уваги є внутрішньогосподарські меліоративні мережі, передані у комунальну власність. Управлінням водного господарства необхідно співпрацювати із місцевими радами щодо виділення коштів на утримання ВГМ, необхідно запровадити організаційну реформу в управлінні водними ресурсами у межах дії зрошувальних систем, тобто трансформація в управлінні зрошенням. На внутрішньогосподарському рівні зрошувальних систем їх експлуатацію необхідно проводити спілками водокористувачів, або безпосередньо великими сільськогосподарськими підприємствами для відновлення зрошувальної мережі, справедливого водорозподілу між водоземлекористувачами та сталому використанню зрошуваних земель.

Дані методичні вказівки складені з метою допомоги студентам спеціальності 6.092600 «Гідромеліорація» денної та заочної форми навчання виконати РГР№1 за темою «Організація планування водокористування на ділянці зрошення» з дисципліни «Експлуатація водогосподарських об’єктів»

Метою виконання РГР№1 – є формування у майбутніх фахівців умінь і навичок з питань правильного і високоефективного використання об’єктів водного господарства, прийомів їх експлуатації, які забезпечують економію водних ресурсів.

Об’єктом дослідження в РГР №1 є закрита зрошувальна мережа товариства з обмеженою відповідальністю «Мир» розташованого на території Одеської області. Предметом дослідження є планове водокористування десяти пільної зерно-кормової сівозміни загальною площею 1000,53 га.

Метою планування водокористування є отримання високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур; забезпечення зрошувальних ділянок оптимальною кількістю води в науково обґрунтовані агротехнічні терміни; створення сприятливого водно-повітряного, поживного і теплового режиму ґрунту; забезпечення нормального меліоративного стану зрошувальних земель при обов’язковому збережені родючості ґрунту та навколишнього природного середовища; створення цивілізованих умов життя для сільського населення.

Основними принципами організації є плановість, поетапність подачі води, комплексність планів і використання нормативної бази і науково-технічних досліджень.

РГР студенти виконують на основі плану типової зрошуваної ділянки господарства, відомості режиму зрошення сільськогосподарських культур

(за даними конкретної метеостанції), рекомендованій сівозміні, - яку отримують на кафедрі ЕГМС і ТБ одночасно з методичними вказівками.

РГР складається з розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини.

Текст розрахунково-пояснювальної записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень; всі розділи її необхідно викласти з послідовністю, вказаною в цих методичних вказівках. Структуру і правила оформлення дотримуватися згідно державного стандарту України (ДСТУ 3008-95).

Узагальнені числові дані, що можуть розміщуватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитися з необхідним ступенем точності та аргументованості, посиланням на відповідні літературні джерела (ДСТУ 7.1.2006) чи власні обчислення. Загальний обсяг записки не повинен перевищувати 50 сторінок.

Графічний матеріал (5-6 аркушів) виконують на креслярському папері формату А1(594х 841 мм) згідно вимог стандартів ЄСКД. Графічна частина включає:

а) план зрошувальної ділянки з нанесеною зрошувальною та колекторно-дренажною мережами в масштабі 1:5000 або 1:10000;

б)укомплектований та календарний графіки поливів;

в) характерні технологічні схеми роботи дощувальної техніки з описом їх експлуатації;

г) креслення основних гідротехнічних споруд, їх технічна експлуатація;

в)водогосподарський розрахунок.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЯНКИ ЗРОШЕННЯ

1.1 Природні умови об’єкта експлуатації

В цьому підрозділі необхідно вказати: місце розташування ділянки зрошення, напрям та цифрові значення похилів поверхні землі, мікрорельєф, клімат (опади, температура, напрям та швидкість вітру, дефіцит вологості повітря);склад ґрунтів, ґрунтоутворюючі породи, глибину залягання і мінералізацію ґрунтових вод, характер і водопроникність ґрунтів, витрати, рівні та каламутність води джерела зрошення.

Основні кліматичні характеристики представити в табличній формі (табл.1.1, 1.2, 1,3), водно фізичні властивості ґрунту в табл.1.4.

Наприклад

В даній розрахунково-графічній роботі об’єктом експлуатації є зрошувальні землі ТОВ «Мир» розташованої в Одеській області. Одеська область знаходиться на південно-заході України. Вона розташована на Причорноморській низовині. Найбільш високою є північно-західна частина, куди заходить частина Волино-Подільської височини, де висоти перевищують 150м. над рівнем моря.

Поверхня області рівнинна, злегка нахилена до Чорного моря. Розташовано багато балок в яких перевищення водорозподілу над дном долин досягають 100м. В цій частині області виникає сильний змив грунтів.

За геологічною будовою територія належить до кайнозойської групи. За механічною будовою південна частина знаходиться на схилі Українського щита, центральна – на Причорноморській западині, а західна частина на території Львівської западини.

За фізико-географічним районуванням Одеська область належить до степової посушливої зони, середньосхилової підзони, причорноморського середньо степового краю.

Кліматичні умови

Основні риси клімату території дослідження формується під впливом загальних і місцевих кліматоутворюючих факторів. Головним із них є вплив тепла від сонця, який в основному залежить від географічної широти і збільшується з півночі на південь. Важливим фактором є також атмосферна циркуляція. Розглянута територія знаходиться під впливом повітряних мас, надійшовши з Атлантики, Арктичного басейну або сформованих над обширними континентальними територіями Євразії.

Характер інтенсивність основних кліматоутворюючих факторів суттєво відрізняється по сезонам року.

Температурний режим складається під дією наступних основних факторів: географічна широта, загальна циркуляція атмосфери та підстилаючої поверхні. Значення кожного із цих факторів протягом року не однакові, в зв’язку з чим і характер розподілу температури по території не постійний – він змінюється від сезону до сезону. Клімат території дослідження помірно-континетальний з м’якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна температура січня -3°С (табл. 1.1), липня відповідно +22,7°С. Період з температурою понад +10°С становить 216-230 днів. Сума активних температур за рік 3200-3400.

Таблиця 1.1. - Середньомісячна і річна температура повітря за даними метеостанції Болград

Місяць	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Рік
Температура	-3,0	-1,5	3,2	9,7	16,1	19,8	22,7	21,8	19,9	11,2	5,7	0,5	10,1

За початок зими, звичайно, приймають дату стійкого переходу пересіченої у бік зниження добової температури через 0°С. Зима починається наприкінці листопада – на початку грудня, а закінчується в кінці лютого – на початку березня. Влітку термічний режим визначається головним чином радіаційними факторами, а також станом підстилаючої поверхні. У кліматології цей період обмежений датами переходу середньої добової температури повітря через 15°С. За середніми багаторічними даними температура повітря 15°С і вище встановлюється у першій декаді травня, а закінчується наприкінці вересня.

Взимку дефіцит вологості повітря по всій досліджуваній території складає не більше як 1мб (табл.1.2), а найменше його значення спостерігається в січні (від 0,5 до 0,7мб).

Починаючи з березня, нестареча насичення повітря збільшується в середньому на 1,7-3,5мб з кожним наступним місяцем і досягає максимуму в липні. В цьому місяці його значення зменшується по території з півночі на південь. В серпні дефіцит вологості на 0,5-1,5мб менше ніж у липні. Найбільші інтенсивні його пониження (на 3-6) спостерігаються в період від вересня до жовтня та від жовтня до листопада.

Таблиця 1.2. - Середньомісячний і річний дефіцит вологості повітря за даними метеостанції Болград

Місяць	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Рік
Дефіцит, мб	0,8	1,1	2,2	5,0	7,6	9,9	12,8	12,0	7,7	3,9	1,6	1,0	5,5

В добовому ході нестачі насичення максимум спостерігається в післяобідні години, а мінімум – перед сходом сонця. Добова амплітуда коливань дефіциту вологості сягає найменших значень взимку (0,2-0,5мб), в травні – серпні вона коливається від 7,6 до 12мб. Середній річний дефіцит вологості повітря по досліджуваній території складає 5,5мб.

На даній території протягом всього року атмосферні опади визначаються по кількості опадів в деяких районах в більшій мірі пов’язано з рельєфом. Із річної кількості опадів на фактично холодний період припадає приблизно 20-25%, а на теплий 75-80% річної суми опадів.

Атмосферні опади є одним з найважливіших метеорологічних факторів, які формуються і в основному визначають режим ґрунтових волого запасів.

Розподіл опадів за місяцями року має складний характер і відрізняється великою різноманітністю в окремі роки сума опадів може істотно відрізнятися від середнього багаторічного. Слід відмітити, що в цілому найбільше опадів випадає в травні, червні та липні, а найменше – лютому, березні та квітні. Відношення опадів за теплий період до їх річної суми коливається за даними метеостанцій досліджуваної підзони від 0,55 до 0,65.

Річна кількість опадів незначна і становить 300-420мм (табл.1.3), переважна їх кількість випадає в літку у вигляді злив.

Таблиця 1.3. - Середня кількість опадів(мм) за даними метеостанції Болград

Місяць	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Рік
Опади, мм	25	24	21	32	48	62	46	38	25	29	33	33	416

Розподіл опадів по території в теплий період схожий за річним, і зменшується в напрямку з північного заходу на південний схід. Річний хід опадів в різних частинах досліджуваної території розрізняється за амплітудою коливань, величинами максимуму і мінімуму та внутрішньо річною мінливістю. Сніговий покрив нестійкий. Запаси води в сніговому покриві є важливим джерелом зволоження ґрунту весною.

Отже виходячи із вище викладеного, можна зробити висновок, що на досліджуваній території переважає континентальний тип річного ходу опадів з літнім максимумом.