Тема № 6. Докази і доказування у господарському процесі План
1. Поняття доказування в господарському процесі
2. Поняття та види доказів
3. Обов’язок доказування. Підстави звільнення від доказування
4. Витребування, дослідження та оцінка доказів
5. Висновок експерта
1
Поняття доказування в господарському процесі
Доказування є найбільш складною роботою в діяльності господарських судів. Пояснюється це тим, що в процесі доказування, по-перше, справу мають з фактами, подіями, які, як правило, неможливо безпосередньо уявити; по-друге, в процесі доказування, як правило, діють дві сторони з протилежними інтересами, які не тільки надають докази в обґрунтування своєї позиції, але нерідко намагаються спростувати або знецінити докази іншої сторони; по-третє, плином часу докази можуть втрачатися і бути менш переконливими.
Доказування є одним із найважливіших інститутів господарського процесу.
Судовим доказуванням – являється діяльність суб’єктів процесу по встановленню за допомогою зазначених в законі процесуальних засобів та способів об’єктивної істини, наявності або відсутності фактів, необхідних для вирішення спору між сторонами.
Саме діяльність сторін, суду та інших учасників процесу по встановленню юридичних фактів (обставин), що мають значення для вирішення спору, за допомогою визначених в законі засобів і являється доказуванням в господарському процесі.
2
Поняття та види доказів
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Докази поділяються на такі види:
письмові докази;
речові докази;
висновки експертизи;
пояснення представників сторін, а також третіх осіб;
пояснення посадових осіб та інших робітників підприємства, установи, організації.
В господарському процесі найбільш розповсюдженими доказами є письмові докази. Пояснюється це тим, що, по-перше, господарські взаємовідносини, як правило, оформлюються договорами, угодами, листуванням і т.д. По-друге, письмові докази являються найбільш правдивими та стабільними. Вони не можуть змінюватися, як це нерідко буває з поясненнями представників та інших осіб.
Письмові докази можуть бути різноманітними: рішення, розпорядження, договори і т.д.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами (наприклад, по спорам, що витікають з перевезення вантажів), а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Слід мати на увазі, що речовими доказами можуть бути і документи. Відмінність документу як письмового доказу від документа-речового доказу полягає в тому, що в першому випадку документ свідчить про будь-які обставини своїм змістом, а в другому випадку – специфічними особливостями (підчистка, підробка, виправлення і т.п.).
Якщо для вирішення спору суд повинен правильно оцінити обставини по складним питанням техніки, науки, мистецтва, літератури і т.п., він вправі призначити експертизу. Експертиза може доручатися компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними знаннями.
Доказами являються також пояснення представників сторін, третіх осіб, які вони надають в ході розгляду справи.
Дуже рідко, але все ж доказами інколи можуть бути пояснення посадових осіб або інших робітників як самих сторін, так і інших сторонніх організацій.
3