4.3.2. Методологія, теорія і світова практика

застосування пестицидів в агротехнологіях

Виробництво сільськогосподарської продукції - це, пев­ною мірою, ризик. Якщо вкласти достатньо коштів у всі тех­нологічні лінії виробництва, а на одному з етапів спробувати зекономити, тоді, замість прибутку, можна одержати тільки збитки. Це стосується рівною мірою кожної з технологічних ліній під час вирощування та збирання культури.

Найважливіші в усьому технологічному процесі - операції догляду, зокрема хімічного захисту рослин. У підвищенні врожайності сільськогосподарських культур і збільшенні ви­робництва продукції рослинництва важливе місце належить боротьбі з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин, то­му що вони завдають шкоди всім без винятку сільськогоспо­дарським культурам. Якщо завчасно не застосувати відпо­відних засобів боротьби з ними, можна втратити 30-50% врожаю. Зокрема, у посівах озимої пшениці втрати врожаю від хвороб сягають 20-30%, а отримана продукція не може бути використана за призначенням через надмірне накопи­чення в ній токсинів.

Ефективність розв'язання цього завдання значною мірою залежить від удосконалення методів боротьби з ними, якості самих хімічних препаратів і рівня механізації виконання ро­біт із захисту рослин. Нині відомі кілька способів захисту культурних рослин від бур'янів, шкідників і хвороб. Хіміч­ний спосіб захисту рослин є найпоширенішим і вважається найраціональнішим. Ефективність та економічність обприс­кування з кожним роком зростає завдяки створенню нових хімічних препаратів, що дає змогу зменшити витрату робочої суміші за високої її концентрації, тобто застосовувати залеж­но від умов малооб'ємного та ультрамалооб'ємного обприскування. Розрахунками доведено, що витрати на пестициди у будь-якій економічній ситуації виправдовують себе прирос­том урожайності на 20-25%.

З розвитком хімічного захисту рослин стало очевидно, що надмірне і одностороннє його використання може призвести до негативної побічної дії, яка проявились вперше - у інсек­тицидів і акарицидів, пізніше - у гербіцидів і фунгіцидів. У якості таких негативних факторів можна назвати:

- порушення природних механізмів регуляції в аграрних та інших екосистемах, а також негативний вплив на чисель­ність деяких видів рослин і тварин;

- забруднення ґрунту, поверхневих і ґрунтових вод, дже­рел питної води;

- накопичення пестицидів у харчових ланцюгах і можли­ві їх рештки в продуктах харчування;

- селекція резистентних до пестицидів форм шкідливих організмів.

Численні дослідження і практичний досвід показують, що застосування пестицидів не може забезпечити довготривале регулювання чисельності шкідливих організмів. Цього мож­на досягнути тільки при систематичному комплексному ви­користанні профілактичних та винищувальних заходів. Найбільш ефективні інтегровані методи захисту рослин, які передбачають не просто знищення окремих видів шкідливих організмів, а довготривале стримування їх комплексу на без­печному рівні з мінімальною негативною післядією для зов­нішнього середовища.

Теоретичні передумови використання пестицидів ґрунту­ються на обов'язковому виконанні наступних взаємопов'яза­них елементів:

- висока агротехнологія, яка забезпечує одержання пов­ноцінних рослин, стійких до умов зовнішнього середовища з обов'язковим включенням заходів для профілактики або гальмуванню розвитку окремих шкідливих об'єктів;

- вирощування сортів (гібридів), стійких до хвороб і шкідників;

- використання прийомів, які зберігають і активізують діяльність природних ентомофагів та інших організмів, регу­люючих чисельність шкідників, фітопатогенів і бур'янів;

- використання активних заходів гальмування чисель­ності шкідливих організмів на основі детального аналізу аг­робіоценозу при умові об'єктивного оцінювання очікуваного розвитку шкідників і рівня втрат.

Методологічним аспектом вибору пестицидів і методів їх застосування є подавлення шкідливих організмів з обов'яз­ковим збереженням та активізацією діяльності корисних. При цьому обробіток пестицидами повинен проводитись з урахуванням реальної чисельності шкідників на основі еко­номічного порогу шкодочинності - збережений врожай оку­пить витрати на обробки.

Економічний поріг шкодочинності враховує щільність по­пуляції шкідників і ступінь пошкодження рослин, при яких може бути економічно спричинена шкода врожаю з втратами 3-5% . Економічний поріг шкодочинності часто ототожню­ють з порогом шкодочинності, який вказує на початок про­яву шкоди врожаю. Економічний поріг шкодочинності - це втрати врожаю, запобігання яких економічно і екологічно виправдовує використання пестицидів.

Для організації комплексу захисних заходів і правильного визначення строків проведення окремих заходів з урахуван­ням щільності популяції шкідливих об'єктів важливе зна­чення має система огляду полів: об'єктивна оцінка фітосані-тарного стану, виявлення потенційної небезпеки шкідливих організмів і проведення у відповідності з цим захисних захо­дів. Вона є підставою для складання короткострокового та довгострокового прогнозів. Уточнюють обсяги і строки про­ведення обстежень і оцінюється фітосанітарний стан посівів кожного регіону, господарства, поля культури. Необхідно вказати, що при добре поставленій роботі по контролю за фі-тосанітарним станом посівів спостерігається раціональне і ефективне використання пестицидів.

Використання пестицидів вимагає чіткого виконання від­повідних регламентів, які враховують наступні положення:

- фенологію і динаміку розвитку основних хвороб, шкід­ників і бур'янів у даному регіоні;

- фази розвитку (етапи органогенезу), в яких культури найбільш чутливі до поширення найбільш небезпечних шкідників, збудників хвороб та бур'янів;

- вплив погодних умов на розвиток бур'янів, хвороб та шкідників;

- довго- та короткотривалий прогноз появи хвороб та шкідників;

- економічні пороги шкодочинності та розміри терито­рій, яким загрожують хвороби та шкідники;

- профілактичні та комплексні заходи боротьби, необхід­ні на випадок фактичної загрози.

Досвід зарубіжних країн показав, що своєчасне визначен­ня збудника хвороб, шкідників і бур'янів, правильний вибір ефективних пестицидів і строків їх використання забезпе­чить високу ефективність захисту рослин в період формуван­ня врожаю. Основні труднощі пов'язані з тим, що часто необ­хідно використовувати препарати в дво-, трикомпонентних сумішках. Це визначається розвитком змішаних популяцій патогенів і вибірковою дією більшості пестицидів.

Інтенсивні технології вирощування сільськогосподар­ських культур включають використання високоефективних дорогих пестицидів, особливо гербіцидів і фунгіцидів. Вико­ристання їх доцільно при забезпеченні технологічної дис­ципліни і високої прибавки врожаю.

У системі захисних заходів важливу роль відводять бо­ротьбі з бур'янами, оскільки вони не тільки використовують поживні речовини, воду, затіняють культурні рослини, але і є резерватами шкідників і хвороб рослин. Доцільність вико­ристання гербіцидів визначають на основі фактичної за­бур'яненості посівів, порівнянні її з економічним порогом шкодочинності бур'янів. Втрати врожаю можна визначити на основі дослідних даних, які показують його зниження при збільшенні кількості бур'янів на одиницю площі (на 1 бур'ян/м²), або на основі ступеня забур'яненості на 1% про­ективного покриття ґрунту (табл.17).

Таблиця 17