- •Передмова
- •1.1. Історія та етапи розвитку агротехнологій
- •1.2. Польові культури як екологічні системи
- •1.2.1. Поживні речовини як фактор вегетації
- •Вплив екологічних факторів на засвоєння поживних речовин
- •Вплив підвищення доз азоту на динаміку засвоєння поживних речовин озимим ріпаком (и. Петр, 1981)
- •Ємкість поглинання
- •1.2.2. Водний режим рослин
- •1.2.3. Функції і ріст підземних органів рослин
- •1.2.4. Основи фізіології формування врожаїв польових культур
- •1.2.5. Морфологічна структура високопродуктивного посіву
- •Рекомендована оптимальна густота сходів рослин
- •1.3. Нові напрями розвитку теорії і практики агротехнологій
- •Програмування врожаю
- •Концепція точного землеробства
- •Екологічно-безпечні технології в рослинництві
- •2.1. Земельні ресурси,
- •Характеристика сільськогосподарського використання земельного фонду в Україні та деяких країнах світу
- •Земельні русурси України і світу
- •Середньозважений вміст гумусу в орних ґрунтах
- •Площа сільськогосподарських угідь на одного ж ителя в окремих зарубіжних країнах
- •Посівні площі під зерновими на одного жителя в окремих країнах в 1950 р., 2000 р. І прогнози на 2050 р. (га)
- •2.2. Ґрунтові ресурси,
- •Структура ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь України
- •2.3. Кліматичні ресурси,
- •2.3.1. Кліматичні фактори і продуктивність сільськогосподарських культур
- •Біологічні мінімуми (температура, нижче якої припиняється активна вегетація рослин) за в.А. Смироновим
- •2.3.2. Вплив глобального потепління на агротехнології
- •3.1. Біотична система, склад та взаємовідносини між компонентами
- •3.2. Ресурси сучасних сортів і гібридів та їх реалізація в агротехнологіях
- •3.3. Фітоценотична значимість бур'янів,
- •Ресурси бурянів ботанічних родин за грунтово-кліматичними зонами
- •3.4. Шкідники та хвороби біотичної частини агротехнологій
- •3.5. Непаразитні гетеротрофні організми, їх вплив на формування родючості ґрунту і агротехнології
- •4.1. Трудові ресурси агротехнологій
- •4.1.1. Географія розміщення сільського населення
- •1. В цілому у світі:
- •2. В індустріальних країнах:
- •3. У країнах, що розвиваються:
- •Регіональна вікова структура населення світу
- •4.1.2. Методологія і світова практика формування трудових ресурсів
- •4.2. Технічні ресурси агротехнологій
- •4.2.1. Основні принципи формування системи машин і знарядь для агротехнологій
- •4.2.2. Світова стратегія і тактика розвитку системи машин і знарядь та правил їх набору
- •4.3. Матеріальні ресурси агротехнологій
- •4.3.1. Наукові основи застосування добрив у сучасних агротехнологіях
- •Валовий збір зерна озимої пшениці при різних обсягах застосування азотних добрив і зменшенні посівних площ (м.В. Лісовий 1998)
- •Валовий збір зерна озимої пшениці при зменшенні посівної площі і збільшенні доз азоту (м.В. Лісовий 1998)
- •4.3.2. Методологія, теорія і світова практика
- •Визначення втрат врожаю від збільшення забур'яненості посівів (ю.П. Ковирялов, 1986)
- •4.3.3. Теоретичні основи застосування регуляторів росту
- •Вплив вітчизняних регуляторів росту на прирости врожаїв основних польових культур (за даними л.Анішина, 2004)
- •5.1. Склад, структура і функції агротехнологій та окремих технологічних етапів
- •5.2. Методологія, теорія і світова практика формування агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур
- •Використана та рекомендована література
3.1. Біотична система, склад та взаємовідносини між компонентами
Живі компоненти навколишнього середовища в сукупності являють собою потужний комплекс екологічних факторів, які називають біотичними. З одного боку, це тісно взаємопов'язаний комплекс організмів різного рівня розвитку. З іншого боку, біотичні компоненти середовища знаходяться у тісному зв'язку з компонентами різноманітного фізичного оточення. Тому біогенний потенціал важко аналізується і класифікується. В одних випадках - це прямий фізичний вплив живих істот один на одного (паразитизм), у інших -різноманітні форми конкурентних взаємовідносин.
До біотичних факторів відносять: мікроорганізми, комахи, черв'яки, рослини, тварини. Всю сукупність живих компонентів середовища ділять на дві групи:
- фітогенні (флора);
- зоогенні (фауна).
Рослини знаходяться в постійному взаємозв'язку між собою, здійснюючи прямий або непрямий вплив. У природі безперервно спостерігається конкуренція між видами рослин. Рослинний покрив здійснює відповідний вплив на розвиток окремих рослин. У процесі такої боротьби за існування відбувається конкуренція між рослинами, пряма дія якої спостерігається за поживні речовини, воду, світло. Прикладом прямого впливу рослинних організмів служить я і! її і цс симбіозу, паразитизму, а також затінення одних рослин іншими.
У природі поширеними є зв'язки вищих рослин з нижчими рослинами. Наприклад, симбіоз бобових рослин з бактеріями, які засвоюють азот з повітря, сприяє накопиченню азоту в ґрунті. Багато вищих рослин знаходяться у симбіозі з грибами (мікориза), які поліпшують засвоєння поживних речовин ґрунту, переробляючи їх в доступні для рослин сполуки. Величезний вплив на ріст і розвиток рослин здійснюють грибкові захворювання (іржа, борошниста роса), будучи причиною зміни видового складу рослинності.
Орні землі містять значну кількість мікроорганізмів. Встановлено, що загальна маса мікроорганізмів у чорноземних ґрунтах досягає 100...150 т/га. Під їх впливом у ґрунті проходять складні біохімічні процеси, які спричиняють розкладання органічної речовини, перетворення її у розчинні сполуки, доступні для рослин.
Комахи мають різноманітне значення. Рослини часто є об'єктом нападу численних комах, які спричиняють пошкодження рослин, а, нерідко, знищують значні масиви рослинності (сарана). Це сприяє зміні одних видів рослин іншими. Багато комах запилюють рослини, надаючи можливість розмноження, а, значить, і подальшого поширення рослин.
Суттєвий вплив на рослини здійснюють тварини, при випасанні яких на кормових угіддях змінюється ботанічний склад рослин, а, значить, і кормові якості цих угідь. Тварини поїдають цінні у кормовому відношенні трави, залишаючи шкідливі та отруйні рослини, які з роками займають домінуюче положення. Одночасно тварини ущільнюють пасовище і при цьому створюють сприятливі умови для цінних кормових рослин. При відсутності догляду за пасовищем і нераціональному його використанні широкого поширення набувають малоцінні і шкідливі рослини.
Дрібні представники тваринного світу - суслики, сурки, кроти та інші - значно впливають на процеси ґрунтоутворення, а, значить, і на склад рослинності.
В процесі ґрунтоутворення важливу роль відіграють також дощові черв'яки, які перемішують, розпушують ґрунт, створюючи кращі умови для росту і розвитку рослин.