
- •Передмова
- •1.1. Історія та етапи розвитку агротехнологій
- •1.2. Польові культури як екологічні системи
- •1.2.1. Поживні речовини як фактор вегетації
- •Вплив екологічних факторів на засвоєння поживних речовин
- •Вплив підвищення доз азоту на динаміку засвоєння поживних речовин озимим ріпаком (и. Петр, 1981)
- •Ємкість поглинання
- •1.2.2. Водний режим рослин
- •1.2.3. Функції і ріст підземних органів рослин
- •1.2.4. Основи фізіології формування врожаїв польових культур
- •1.2.5. Морфологічна структура високопродуктивного посіву
- •Рекомендована оптимальна густота сходів рослин
- •1.3. Нові напрями розвитку теорії і практики агротехнологій
- •Програмування врожаю
- •Концепція точного землеробства
- •Екологічно-безпечні технології в рослинництві
- •2.1. Земельні ресурси,
- •Характеристика сільськогосподарського використання земельного фонду в Україні та деяких країнах світу
- •Земельні русурси України і світу
- •Середньозважений вміст гумусу в орних ґрунтах
- •Площа сільськогосподарських угідь на одного ж ителя в окремих зарубіжних країнах
- •Посівні площі під зерновими на одного жителя в окремих країнах в 1950 р., 2000 р. І прогнози на 2050 р. (га)
- •2.2. Ґрунтові ресурси,
- •Структура ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь України
- •2.3. Кліматичні ресурси,
- •2.3.1. Кліматичні фактори і продуктивність сільськогосподарських культур
- •Біологічні мінімуми (температура, нижче якої припиняється активна вегетація рослин) за в.А. Смироновим
- •2.3.2. Вплив глобального потепління на агротехнології
- •3.1. Біотична система, склад та взаємовідносини між компонентами
- •3.2. Ресурси сучасних сортів і гібридів та їх реалізація в агротехнологіях
- •3.3. Фітоценотична значимість бур'янів,
- •Ресурси бурянів ботанічних родин за грунтово-кліматичними зонами
- •3.4. Шкідники та хвороби біотичної частини агротехнологій
- •3.5. Непаразитні гетеротрофні організми, їх вплив на формування родючості ґрунту і агротехнології
- •4.1. Трудові ресурси агротехнологій
- •4.1.1. Географія розміщення сільського населення
- •1. В цілому у світі:
- •2. В індустріальних країнах:
- •3. У країнах, що розвиваються:
- •Регіональна вікова структура населення світу
- •4.1.2. Методологія і світова практика формування трудових ресурсів
- •4.2. Технічні ресурси агротехнологій
- •4.2.1. Основні принципи формування системи машин і знарядь для агротехнологій
- •4.2.2. Світова стратегія і тактика розвитку системи машин і знарядь та правил їх набору
- •4.3. Матеріальні ресурси агротехнологій
- •4.3.1. Наукові основи застосування добрив у сучасних агротехнологіях
- •Валовий збір зерна озимої пшениці при різних обсягах застосування азотних добрив і зменшенні посівних площ (м.В. Лісовий 1998)
- •Валовий збір зерна озимої пшениці при зменшенні посівної площі і збільшенні доз азоту (м.В. Лісовий 1998)
- •4.3.2. Методологія, теорія і світова практика
- •Визначення втрат врожаю від збільшення забур'яненості посівів (ю.П. Ковирялов, 1986)
- •4.3.3. Теоретичні основи застосування регуляторів росту
- •Вплив вітчизняних регуляторів росту на прирости врожаїв основних польових культур (за даними л.Анішина, 2004)
- •5.1. Склад, структура і функції агротехнологій та окремих технологічних етапів
- •5.2. Методологія, теорія і світова практика формування агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур
- •Використана та рекомендована література
Біологічні мінімуми (температура, нижче якої припиняється активна вегетація рослин) за в.А. Смироновим
Культури |
Температура |
|||
сходи |
Формування вегетативних органів |
Формування генеративних органів |
Плодо-ношення |
|
Зернові культури |
||||
Пшениця яра |
4-5 |
4-5 |
10-12 |
12-10 |
Ячмінь |
4-5 |
4-5 |
10-12 |
12-10 |
Овес |
4-5 |
4-5 |
10-12 |
12-10 |
Просо |
10-11 |
10-11 |
12-15 |
12-10 |
Кукурудза |
10-11 |
10-11 |
12-15 |
12-10 |
Сорго |
12-13 |
12-13 |
15-18 |
15-12 |
Рижій |
14-15 |
14-15 |
18-20 |
15-12 |
Гречка |
7-8 |
7-8 |
10-12 |
12-10 |
Зернобобові культури |
||||
Вика |
4-5 |
4-5 |
10-12 |
12-10 |
Горох |
4-5 |
4-5 |
8-10 |
12-10 |
Сочевиця |
4-5 |
4-5 |
12-15 |
12-10 |
Чина |
4-5 |
4-5 |
12-15 |
15-12 |
Нут |
5-6 |
5-6 |
12-15 |
15-12 |
Люпин однорічний |
5-6 |
5-6 |
8-10 |
12-10 |
Боби |
5-6 |
5-6 |
8-10 |
12-10 |
Соя |
10-11 |
10-11 |
15-18 |
12-10 |
Квасоля |
12-13 |
12-13 |
15-18 |
15-12 |
Арахіс |
14-15 |
14-15 |
18-20 |
15-12 |
Олійні і прядивні культури |
||||
Рижій |
2-3 |
2-3 |
8-10 |
12-10 |
Гірчиця біла |
2-3 |
2-3 |
8-10 |
12-10 |
Ріпак ярий |
2-3 |
2-3 |
8-10 |
12-10 |
Соняшник |
7-8 |
7-8 |
12-15 |
12-10 |
Льон |
5-6 |
5-6 |
10-12 |
12-10 |
Коноплі |
2-3 |
2-3 |
10-12 |
12-10 |
Бавовник |
14-15 |
14-15 |
15-20 |
15-12 |
Вода. Процеси життєдіяльності на рівні клітини, тканини, організму не можливі без достатнього водозабезпечення. Органи рослини містять 50 90% води, а інколи і більше. Вода - обов'язковий компонент живої клітини. Обезводнення організму уповільнює, а потім припиняє, життєві процеси. Максимальне обезводнення при збереженні життя і зворот-ності життєвих процесів спостерігається у спор і насіння. Вміст води знижується до 8 - 12%. Холодостійкість і жаростійкість рослин залежать від кількості води, яка в ній знаходиться. З водою пов'язане ґрунтове живлення рослин, фотосинтез, ферментативні процеси. Продукти метаболізму розчиняються і транспортуються у рослині за допомогою води.
Вода - одна з необхідних умов формування фітомаси рослин. Встановлено, що 99,5% води у рослині підтримує тургор і тільки 0,5% її витрачається на синтез органічної речовини. Для отримання 1 г сухої рослинної маси потрібно 250 - 400 г води і більше. Співвідношення цих величин називають транспіраційним коефіцієнтом. У різних видів і навіть сортів рослин цей показник суттєво відрізняється. Існує закономірність: величина транспіраційного коефіцієнту прямо пропорційна сухості клімату. Тому різний транспіраційний коефіцієнт може мати один і той же сорт при вирощуванні у різних еколого-географічних умовах.
Водний баланс рослин визначається різницею між поглинанням і використанням води організмом. На водний баланс впливають умови зовнішнього середовища: вологість повітря, сума та розподіл опадів, висота стояння підземних вод, напрям та сила вітру.
Запаси вологи навесні оцінюють таким чином:
- добрі, коли вони складають 90% і більше від найменшої польової вологоємкості (160-180 мм продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см);
- задовільні - 70-90% від найменшої польової вологоємкості (130-150 мм продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см);
- недостатні - 40-70% від найменшої польової вологоємкості (80-120 мм продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см);
- дуже незадовільні - менше 40% від найменшої польової вологоємкості (50-70 мм і менше продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту).