Характеристика сільськогосподарського використання земельного фонду в Україні та деяких країнах світу

Країна	Площа земель, млн.га	Площа с-г угідь, млн.га	С-г освоєність території, %	Рілля, млн. га	Розораність території, %	Розораність с-г. Угідь, %	Сінокоси і пасовища
							Площа, млн.га	% до зага-льної площі с-г. Угідь
Україна	60,4	41,9	69,4	33,3	59,6	85,9	7,5	17,9
Китай	959,7	495,8	52,4	92,5	9,6	18,7	400,0	80,7
Австралія	771,3	461,7	59,7	47,2	6,1	10,2	414,5	90,0
США	936,4	426,9	45,6	185,7	19,8	43,5	239,2	56,0
Росія	1707,5	219,6	12,9	130,3	7,8	60,6	75,0	34,2
Канада	997,1	73,4	7,4	45,4	4,6	61,9	27,9	38,0
Франція	55,2	30,2	53,0	18,3	32,1	60,6	10,6	35,1
Польща	32,3	18,7	57,9	14,3	44,3	76,5	4,1	21,9
Велико-британія	24,5	17,1	69,8	5,9	24,1	34,5	11,1	64,9
Німеччина	35,7	17,3	48,5	11,8	33,1	68,2	5,3	30,6
У світі, разом	13381,6	4846,1	36,2	1345,3	10,1	27,8	3395,3	70,1

Примітка. Складено за даними ФАО (1994).

Найбільша цінність планети Земля - її земельні угіддя. За­гальна площа земної поверхні становить близько 51 млрд. га, в тому числі поверхня океанів і морів - 36 млрд. га (70,6%), площа суші - 13,42 млрд. га (26,3%). На кожного жителя планети в 1994 р. припадало в середньому земної поверхні -2,4 га, орної землі - 0,24 га, пасовищ - 0,6 га.

Одним із факторів економічного розвитку України є наяв­ність потужного земельно-ресурсного потенціалу, який ха­рактеризується зручним геополітичним місцерозташуван-ням території, високородючими та величезними за площею ґрунтами. Територія України складає 603,6 квадратних кі­лометра, і займає друге місце в Європі після Європейської частини Російської Федерації. Як і більшість Європейських країн, Україна характеризується сприятливими помірно континентальними кліматичними умовами.

Територія України є переважно рівнинною (95%), яка роз­ташована на рівні 175 м над рівнем моря. Гори знаходяться на заході України - Українські Карпати і на півдні - Крим­ські гори. В географічному відношенні територія України розташована в степовому поясі, що розподіляється на три ґрунтово-кліматичні зони: Полісся, Лісостеп, Степ.

Займаючи 0,4% території суші Землі, Україна має найро-дючіші землі, забезпеченість якими непорівнянна з жодною країною. Разом з тим, рівень використання продуктивного потенціалу земель є досить низьким, у розрахунку на кожно­го жителя України продуктивність використання земель в 3-6 разів нижча, ніж у країнах Західної Європи. При цьому в Україні проживає 0,7 % населення Землі.

Величезна територія країни розглядається як стратегіч­ний ресурс, основа економічної безпеки країни, "запас міц­ності", що дозволить вижити в екстремальних умовах при погіршенні глобальної економічної ситуації. Україна розта­шована в регіоні з досить сприятливими кліматичними та ґрунтовими умовами, і за площею сільськогосподарських угідь входить до перших 12 країн світу.

У той же час просторовість території і багатство природних ресурсів сприяли розвитку України по екстенсивному шляху, що веде до розтрати природно-ресурсного потенціалу.

Однією із головних функцій земельних угідь є продоволь­ча функція, що полягає в забезпеченні задоволення потреб населення в продуктах харчування. Продовольство, його ви­робництво, розподіл, обмін і споживання є важливою складо­вою світової економіки, займає особливе місце при вирішен­ні світової проблеми голоду населення слаборозвинених кра­їн і регіонів світу.

За даними П.П. Борщевського, на початок XXI століття у світі 1,1 млрд. чоловік недоїдали і мали недостатню вагу, що складає 18,3% всієї чисельності населення світу.

Фахівці Світового Банку попереджають, що якщо країни вживуть рішучих заходів, то внаслідок збільшення чисель­ності населення зросте земельний дефіцит, а отже, загос­тряться проблеми нестачі води, скорочення резерву невико-ристовуваних сільськогосподарських технологій.

За оцінками вчених ФАО ООН, однією з нагальних проб­лем майбутнього суспільства буде проблема постячі сільсько­господарських угідь, деградації ґрунтового покриву.

За своєю природою ґрунтовий покрив є досить обмеженим з точки зору сільськогосподарського використання і, на жаль, не може бути істотно збільшений. Можливість розши­рення світового виробництва продовольчої продукції шля­хом сільськогосподарського використання земельних площ фактично відсутня.

З 1970 р. по 1993 р. світова площа оброблюваних земель зросла з 830 до 1444 млн. га, що становить 10,7% площі су­ші. За даними ФАО, близько 70% площі земної кулі займа­ють малопродуктивні угіддя (20% - в несприятливих кліма­тичних умовах, 40% - в посушливих кліматичних умовах, 20% знаходяться на дуже крутих схилах і 10% становлять малородючі ґрунти).

Із загальної площі земельного фонду планети (13082 млн. га) на сільськогосподарські угіддя припадає 4809,2 млн. га (37% під загальної площі сільськогосподарських угідь). У тому числі на орні землі - 1 млрд. 343 млн. га (27,9%), природні кормові луки і пасовища - 3 млрд. 361,7 млн. га(70%), бага­торічні насадження - 105 млн. га (2,2%).

Світова площа орних земель на початок 90-х років XX сто­ліття (за даними ФАО) становила 1,345 млрд. га, а розора-ність сільськогосподарських угідь - 27,9% (табл. 6). Україна в достатній мірі забезпечена орними землями, однак кіль­кість орної землі у розрахунку на 1 людину не корелює з рів­нем продовольчого забезпечення населення, оскільки остан­ній показник залежить не тільки від площі земельних ресур­сів і родючості ґрунтів, а й від рівня культури землеробства, структури посівів, економіки країни, розвитку переробної промисловості, соціальних умов і рівня життя.

Таблиця 6