Політична влада

1. ЩО ТАКЕ ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА?

2. КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

4. КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА

Політична еліта (фр. elite – найкраще, вибране) –

це організована група, яка, безпосередньо або

опосередковано, бере участь у прийнятті й

організації виконанні політичних рішень.

Структура політичної еліти

P носії влади (лідери, вожді, керівники);

P бюрократична еліта (чиновники);

P група тиску («комунікаційна еліта», лідери профспілок, релігійних організацій, неформальних груп, громадських рухів)

Вільфредо Парето

(1848-1923) –

один із засновників теорії еліт

Гаетано Моска

(1858-1941)

j Мак’явелістьский підхід – наявність активної, творчої меншості і пасивної нетворчої більшості випливає з людської природи. Еліта, часто від природи, наділена особливими моральними, інтелектуальними та іншими перевагами (В. Парето, Г. Моска).

k Концепція демократичного елітизму («елітарної демократії») –намагається сумістити елітизм і демократію (теорія «конкуруючих еліт» Й. Шумпетера, «відкритості еліти» Г. Лассуела, «рухливих еліт» Н. Боббіо, «рівних можливостей» К. Мангейма, «вертикальної демократії» Дж. Сарторі).

l Концепція плюралізму еліт – заперечує існування еліти як єдиної групи й доводять наявність багатьох еліт: політичної, економічної, наукової, мистецької, релігійної тощо (Р. Міхельс й ін.)

m Ліво-ліберальна теорія еліт – еліта не є не результатом інтелектуальних чи моральних переваг, а лише наслідком посідання командних позицій у суспільній ієрархії (Ч. Міллс).

n Психологічний підхід – поділ людей на еліту і масу є продуктом людської психіки (бажання керувати і бажання підпорядковуватися Е.Фромм, А. Адлер та ін.)

o Функціонально-технократична – необхідність існування еліти обґрунтовується виконанням функції управління. Еліта володіє доступом до знань та інформації (Дж. Берихем, А. Фріш).

p Теорія партократичної еліти – ґрунтується на дослідженнях партійних еліт в Радянському Союзі, фіксує формування нової еліти, що походить із феномену спільної власності (М. Джілас й ін.)

3. ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

j Теорія рис – лідерство є результатом наявності у лідера певних психологічних і соціальних рис (гострий розум, тверда воля, енергійність, компетентність, організаторські та ораторські здібності, готовність брати на себе відповідальність).

k Ситуативна концепція – лідерство є функцією ситуації. Не риси, а конкретні обставини створюють лідерів. В сучасному суспільстві лідером є безпринципна людина.

l Конституентальна концепція – лідерство створюється відносинами між керівником і його послідовником. Сам лідер залежить від послідовників.

m Психологічна концепція – феномен лідерства є результатом волі до влади (Ф. Ніцше), сублімованої сексуальної і агресивної енергії (З. Фройд тощо).

5. ТИПОЛОГІЯ ЛІДЕРІВ

За видами:

- формальний;

- неформальний.

За відношенням до підлеглих:

- авторитарний;

- демократичний.

За масштабами:

- загальнонаціональний;

- соціальних груп, класів.

За стилем:

- ідейний лідер;

- лідер-службовець;

- лідер, що підкуповує;

- кризовий лідер;

- лідер-одноосібник;

- лідер-плутократ;

- лідер-популіст;

- лідер-професіонал.

За відношенням до існуючої політичної системи:

- лідер-консерватор;

- лідер-реформатор;

- лідер-революціонер.

За соціальною природою авторитету:

- традиційний;

- харизматичний;

- бюрократичний;

- лідер-професіонал.

За місцем в політичній системі:

- правляча;

- опозиційна (контреліта).

За часом і засобом утвердження:

- традиційна;

- сучасна.

За системою формування:

- крові;

- власності;

- інтелектуальна.

За обсягом владиних повноважень:

- вища;

- середня;

- адміністративна.

За способом формування

- закрита;

- відкрита.

За масштабами діяльност:і

- загальнонаціональна;

- регіональна.

За стилем правління (В. Парето:)

- «леви»;

- «лиси».