2. Політична система

1. СИСТЕМНИЙ І СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД

2. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ЗА Д. ІСТОНОМ ТА Г. АЛМОНДОМ

3. ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Системний метод – це вив­чення предметів дійсності як систем – сукупностей частин (елементів), поєднаних між собою зв’язками (структурою), а також дослідження зв’язків цих систем із зовнішнім середовищем.

Структурно-функціональний аналіз – метод дослідження внутрішньої будови, організації (зв’язків) та ролі, призначення (функцій) елементів.

Політична система за Д. Істоном

Політична система за Г. Алмондом

4. ТИПИ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

Політичні системи поділяються:

• за типом легітимного панування (М. Вебер) на традиційні, харизматичні та раціонально-легальні;

• за типом суспільно-економічної формації (К. Маркс) на рабовласницькі, фео­дальні, капіталістичні та соціалістичні;

• за характером зв'язків із навколишнім середовищем (К. Поппер) на закриті й відкриті;

• за характером політичних цінностей, що становлять основу правління (Ж. Блондель) на ліберальні, традиційні, радикально-авторитарні, авторитарно-консервативні та популістські;

• за типом політичної культури (Ґ. Алмонд) на англо-американську, європейсько-континентальну, доіндустріальну та тоталітарну.

1. СУТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ ТА ЇЇ ГОЛОВНІ ОЗНАКИ

Влада, у будь-якому випадку, є намагання одних людей впливати на інших, нав’язати їм свою волю.

Головні ознаки політичної влади:

 наявність апарату управління;

 суверенність;

 верховенство відносно інших видів суспільної влади;

 публічність, легальність (здійснення на підставі правових норм);

 легітимність (визнання спільнотою, домінування підпорядкування над спротивом.

Фрідріх Ніцше

(1844–1900) –

його вчення про «волю до влади» мало вирішальний вплив на її розуміння в ХХ ст.

2. КОНЦЕПЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

 Міфічна концепція – влада є божественною основою гармонійного впорядкованого космосу.

 Теологічна концепція– влада має божественне походження.

 Біологічна концепція– влада має у своїй основі біологічне намагання домінувати над особами свого виду.

 Концепція «волі до влади» (Ф. Ніцше) – основою людини є «воля до влади» (праг­нен­ням до переваг і панування над ін­шими людь­ми), яка є ціл­ком природною, а все, що їй зав­ажає, має бути відкинутим.

 Психоаналітична концепція – влада є результатом сублімації енергії агресивного і сексуального інстинктів.

 Структурно-функціональна концепція – влада необхідна для підтримки порядку в соціумі.

 Конфліктна концепція – боротьба за владу є головним чинником розвитку суспільства.

 Соціологічна концепція – влада допомагає людям об’єднуватися у суспільство.

 Діяльнісна концепція –

влада необхідна для організації виробництва.

 Економічна концепція – влада слугує матеріальному збагаченню окремих людей.

11. Концепція суспільної домовлено­сті – існування влади є результатом угоди між людьми.

3. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

Анархізм – політична філософія, що визнає можливість і необхідність побудови суспільства без влади

4. ТИПИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

За суб’єктом:

- одноосібна;

- групова;

- влада всіх.

За рівнем поширення

- мегавлада (ООН, НАТО, ЕС тощо);

- макровлада (центральні органи держави);

- мезовлада (регіональні органи);

- мікровлада (малі групи, організації).

За сферами:

- державна;

- партійна;

- профспілкова;

- армійська;

- духовна тощо.

За характером примусу:

- насильницька;

- узаконена;

- правова.

За легітимністю:

- традиційна (визнається згідно з усталеними традиціями);

- правничо-раціональна (визнається відповідно до чинних законів);

- ціле-раціональна (визнається відповідно до її доцільності та ефективності);

- харизматична (визнається виключна

роль політичного лідера);

- національно-патріотична ( визнання національних символів, традицій та ритуалів.

За ступенем публічності:

- прозора;

- напівприхована;

- прихована.

За інституціональністю:

- абсолютна;

- обмежена;

- централізована;

- децентралізована.

За носієм (джерелом):

- монархічна;

- аристократична;

- олігархічна;

- демократична;

- тиранічна (як різновид фобократична);

- тимократична;

- теократична;

- охлократична;

- партократична;

- бюрократична;

- технократична;

За розподілом:

- єдина;

- розгалужена (найчастіше законодавча, виконавча, судова).