3. Відставання в психічному розвитку

Уповільнення темпу психічного розвитку дитини може бути викликано наступними причинами:

: педагогічною занедбаністю;

: затримкою психічного розвитку, обумовленою певною органічною недостатністю центральної нервової системи;

: загальним недорозвиненням мозкових структур, що ведуть до різних форм розумової відсталості.

Практичний психолог, що працює з дошкільниками, повинен уміти диференціювати зазначені типи відставання дітей у психічному розвитку, оскільки в його компетенцію входить корекція тільки педагогічної занедбаності й легких форм затримки психічного розвитку. Більше складні випадки вимагають комплексної медичної, дефектологічної й психотерапевтичної допомоги.

Причини відставання й способи корекції

Самої сприятливої з погляду прогнозу формою відставання ^в Розвитку є педагогічна занедбаність, при якій °Але обумовлене тільки умовами життя й виховання дитини.Дли-тельный дефіцит інформації, відсутність психічної стимуляції

у сензитивные періоди може привести до різкого зниження пітний циальных можливостей психічного розвитку дитини. Тим не мец_Р при правильному й своєчасному індивідуальному підході до тако дитини, достатній інтенсифікації розвиваючих занять ці діти легко можуть наздогнати своїх однолітків.

Затримка психічного розвитку, незважаючи на різноманіття її проявів, характеризується рядом ознак, що дозволяють відмежувати її як від педагогічної занедбаності, так і від розумової відсталості. Діти із затримкою психічного розвитку не мають порушень окремих аналізаторів і великих поразок мозкових структур, але відрізняються незрілістю складних форм поводження, цілеспрямованої діяльності на тлі швидкої истощаемости, стомлюваності, порушеній працездатності. В основі цих симптомів лежить органічне захворювання ЦНС, викликане патологією вагітності й пологів, уродженими хворобами плода, перенесеними в ранньому віці інфекційними захворюваннями, що виснажують (Власова Т. А., 1971; Певзнер М. З, 1966; Ульенкова У. В., 1990).

У цілому при своєчасній і адекватної коррекционной роботі затримки психічного розвитку оборотні. Їхня стійкість залежить від того, чи лежать у їхній основі емоційна незрілість (психічний інфантилізм); низький психічний тонус (тривала астенія); порушення пізнавальної діяльності, зв'язані зі слабістю пам'яті, уваги, рухливості психічних процесів, дефіцитністю окремих коркових функцій. Перші дві форми затримки психічного розвитку є найбільш легкими й переборними, у той час як порушення пізнавальної діяльності ведуть до затримки психічного розвитку, що граничить із дебільністю; навченість цих дітей значно знижена.

Найкращі результати в плані корекції затримки психічного розвитку досягаються в.тім випадку, якщо робота з дитиною почата в максимально ранній термін. На жаль, у період дошкільного дитинства навколишньої дитини дорослі найчастіше не надають значення тим або іншим особливостям його розвитку, уважаючи їхніми індивідуальними варіантами норми й думаючи, що дитина всі свої труднощі просто переросте. Тривогу починають бити лише тоді, що коли надійшов у перший клас масової школи дитина виявляється не в змозі освоїти шкільну програму, опанувати необхідними поведінковими навичками. Якщо допомога, надавана дітям із затримкою психічного розвитку в класах вирівнювання, дає гарні плоди, то неважко припустити, наскільки результативнее могла б бути

інфікована допомога, отримана дітьми в дошкільному віз-касті (Ульенкова У. В., 1990).

розумова відсталість на відміну від затримки психічний раз-«тия носить необоротний характер, тому що в цьому випадку стійке

рушение пізнавальної діяльності обумовлено органічною поразкою або недорозвиненням кори головного мозку. У дітей-олігофренів порушення складних психічних функцій виявляються протягом усього їхнього розвитку, причому на кожному віковому етапі вони приймають різні форми. У дітей же з порушенням темпу розвитку затримки психічного розвитку надалі переборюються (Рубинштейн С. Я., 1979; Лебединський В. В., 1985).

Таким чином, очевидно, що вчасно почата коррекцион-ная й розвиваюча робота з дітьми, що мають порушення темпу психічного розвитку, виявляється досить плідної, причому чим раніше вона почата, тим кращим виявляється результат.