Теорія твору, 25-ВС, 26-Ж

Практичне заняття № 2

Тема. Породження твору

План

1. Поняття про твір.

2. Уявлення про породження твору за неусвідомленої і за усвідомленої мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Визначальна роль світогляду у формуванні твору.

3. Сучасний світогляд.

4. Виникнення журналістської теми.

5. Задум твору.

6. План твору.

7. Виношування твору.

Література:

1. Белянин В. П. Психолингвистические аспекты художественного текста. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – С. 15‑ 26.

2. Засєкіна Л. В. Структурно-функціональна організація інтелекту. ‑

Острог: Вид-во національного університету "Острозька академія", 2005. – С. 160–178.

3. Ким М.Н. Технология создания журналистского произведения. --СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001.

4. Каменская О. Л. Текст и коммуникация. – М.: Высшая школа, 1990. – С.24–40.

5. Лазутина Г. Параметры журналистского текста// Журналист, 1997. –№ 6. – С. 62–64.

6. Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К.: Основи, 2000. – 387 с.

7. Мединська А. В. Поетична метафора в аспекті ментальної діяльності комунікантів // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. –№ 12. – С.

8. Прохоров Е. П. Искусство публицистики. – М., 1984. – С. 243–245.

9. Риторические основы журналистики. Работа над жанрами газеты: Уч. Пособие / З. С. Смелкова, Л. В. Ассуирова, Л. Р. Саввова, О. А. Сальникова. – М.: Флинта: Наука, 2004. –320 с.

Практичне завдання.

1. Яка з ознак твору як комунікативної дії у суспільній взаємодії є, на Вашу думку, основною?

2. Як, за М. Д. Феллером, можна і треба аналізувати журналістський твір?

3. Які дві найбільш загальні структури виділив М.Д. Феллер у журналістському творі?

4. Перелічіть варіанти тематичної і фактологічної структур.

5. Як, за М. Д, Феллером, виражається змістова структура твору?

За «Словником української мови» ( Т. Х1. – К.: Наук. думка. 1980. – С. 25), хартія – (уроч.) – назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення. Напр.: Велика хартія вільностей – акт короля Англії, що поклав початок обмеженню королівської влади.

Прочитайте «Українську хартію вільної людини» (далі – УХВЛ) та «Біблію українця» («Експрес», 13–20 грудня 2012 р.). Дайте письмові відповіді на запитання.

1. Твір відображає процес і результат ментальної діяльності людини на основі її концепту. На основі якого групового концепту виникла «Українська хартія вільної людини», створена колективом авторів. Чи відомі Вам документи з назвою «хартія» в історії людства. Коли вони виникали?

2. УХВЛ – це результат неусвідомленої чи усвідомленої мовної діяльності?

Яка тема твору?

Що стало джерелом цієї теми?

2. Назвіть джерела тем журналістських творів. Що спонукає журналістів до пошуку тем?

3. Який комунікативний намір (задум) був сформований ініціативною групою «Перше грудня» (поясніть самоназву ініціативної групи)?

4. Перелічіть основні ідеї, образи, факти УХВЛ.

5. Зіставте повний текст УХВЛ і скорочений варіант «Біблія українця. Життєві орієнтири для всіх і кожного». У чому полягає тематична й ідейна відмінність публікацій?

6. Як довго накопичувався матеріал для цього твору? Назвіть основні події, які «скидалися в уявний мішок» (Ф. Фелліні) авторів документа, що передував появі УХВЛ. Чи знайшли Ви якісь матеріали про те, як відбувалося виношування цього твору?

7. У яких ЗМК твір надрукували, де відбувалося його обговорення? Про які відгуки на нього Вам відомо?

8. Які думки викликав цей твір у Вас? Чи задумувалися Ви над власним світоглядом?

9. Сформулюйте і викладіть у 7–10 пунктах план твору «Сучасний український світогляд» чи «Світогляд сучасної людини» (на вибір).

Українська хартія вільної людини

Дата публікації 08.12.2012 | Автор admin

Share

35

Ми, учасники Ініціативної групи «Першого грудня», укладаємо цю Хартію, щоб висловити те, як бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства, і водночас дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї.

Людство зустріло початок Двадцять першого століття як добу невпевненості.

Сучасна людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і надій минулого; вириваючись із цієї історичної гравітації, вона почувається перед майбутнім невпевнено і вразливо.

Ми бачили багато потрясінь: могутність і занепад тоталітарних ідеологій та створених ними імперій, політичні засліплення і прозріння, масові захоплення і розчарування.

Ми стали свідками піднесення демократичних ідей, переконань і мрій.

Але романтичні сподівання, зіштовхнувшись із реальністю, швидко перетворились на ілюзії. Слова знецінились.

У нашій країні, де Радянський Союз було подолано фізично, його спадщина і досі зберігається морально і ментально.

Виявилося, що люди далі й дедалі більше сподіваються на чужу ласку, а не на власні сили.

Нові економічні умови змінили країну і водночас загострили найгірші людські інстинкти: жадобу збагачення, захланність і споживацтво.

Людина дістала можливість вільно і без страху повернутися до духовних джерел. І водночас зубожіння, несправедливість і невпевненість виплекали у суспільстві внутрішнє розчарування, що стоїть на межі з духовною порожнечею.

Падіння останньої імперії повернуло нас до засадничих істин про будову на фундаменті закону та правди і про будівничих, які покладаються на власні сили і Божу допомогу — вищу поміч, яку відчувають совістю.

«Учорашні люди» натомість силуються «розбудовувати державу» старими методами насильства й обману, не маючи та й не знаючи вищих цілей.

Тінь сумніву торкнулася багатьох сердець. Однак тінь сумніву завжди йде поруч із людиною. Не варто боятися тіней. Треба шукати світла відповідей, які дають силу проти зневіри і надають сенсу нашому життю.

Ми знову бачимо по всьому світу рух до смислу, який має стати духовним орієнтиром для сучасної людини.

Способи, які б відновлювали та зміцнювали віру у власних і спільних силах, не можуть бути ані категоричними, ані вичерпними.  До Храму можуть вести різні дороги, однак треба мати бажання і силу йти однією з них.

Наріжними каменями нашої Хартії є три прості думки.

Перше. Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе.

Друге. Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.

Третє. Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.

Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає смислу, гідності і цінності людському життю. Це і є дорога до щастя, до якого ми, віруючі і невіруючі, але всі у широкому філософському сенсі Божі діти, покликані.

Аби стати вільною, людині не треба проводирів.

Ані найталановитіші лідери, ані інтелігенція, ані жодна соціальна група не здатні привести людину до щастя і свободи.

Справжнім проводирем людини є лиш особисте осмислене зусилля.

Це не зробить хтось інший. Це можете зробити лише Ви.