6. Функціональна структура використання cші
Рис. 5
Ця структура складається з трьох комплексів обчислювальних засобів (див. малюнок). Перший комплекс є сукупністю засобів, що виконують програми (виконавчу систему), спроектованих з позицій ефективного розв’язання завдань, має у ряді випадків проблемну орієнтацію. Другий комплекс - сукупність засобів інтелектуального інтерфейсу, що мають гнучку структуру, яка забезпечує можливість адаптації в широкому спектрі інтересів кінцевих користувачів. Третім комплексом засобів, за допомогою яких організовується взаємодія перших двох, є база знань, що забезпечує використання обчислювальними засобами перших двох комплексів цілісної і незалежної від оброблюючих програм системи знань про проблемне середовище. Виконавча система (ВС) об’єднує всю сукупність засобів, що забезпечують виконання сформованої програми. Інтелектуальний інтерфейс - система програмних та апаратних засобів, що забезпечують для кінцевого користувача використання комп’ютера для розв’язання завдань, які виникають в сфері його професійної діяльності або без посередників, або з незначною їх допомогою. База знань (БЗ) – займає центральне положення по відношенню до решти компонентів обчислювальної системи в цілому, через БЗ здійснюється інтеграція засобів ОС, завдань, що беруть участь у розв’язанні.
7. Класифікація ііс Ознаки класифікації ііс
Інтелектуальна інформаційна система заснована на концепції використання бази знань для генерації алгоритмів розв’язання прикладних завдань різних класів залежно від конкретних інформаційних потреб користувачів.
Для ІІС характерні наступні ознаки:
розвинуті комунікативні здібності;
уміння розв’язувати складні погано формалізовані задачі;
здатність до самостійного навчання;
адаптивність.
Кожній з перерахованих ознак умовно відповідає свій клас ШІС. Різні системи можуть володіти однією або декількома ознаками інтелектуальності з різною мірою проявлення.
Засоби ШІ можуть використовуватися для реалізації різних функцій, що виконуються ШІС. На рис. 5 наведена класифікація ШІС, ознаками якої є наступні інтелектуальні функції:
комунікативні здібності – спосіб взаємодії кінцевого користувача з системою;
розв’язання складних погано формалізованих задач, які потребують побудови оригінального алгоритму розв’язання залежно від конкретної ситуації, що характеризується невизначеністю та динамічністю початкових даних та знань;
здатність до самостійного навчання – уміння системи автоматично вилучати знання з накопиченого досвіду та застосовувати їх для розв’язання задач;
адаптивність – здатність системи розвиватися відповідно до об’єктивних змін області знань.
Рис. 5. Класифікація інтелектуальних систем
Більш детально усі ці види інтелектуальних систем будуть розглянуті пізніше.