Комерційна таємниця

Вперше термін „комерційна таємниця” був введений в Законі України „ Про підприємства в Україні” в 1991р. У чинному законодавстві визначення комерційної таємниці закріплене у ЦК України, де зазначено, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам, є комерційною таємницею..

Комерційна таємниця – це будь-яка інформація, що має справжню або потенційну комерційну цінність через її невідомість та недоступність третім особам, до якої не існує вільного доступу на законних підставах і відносно якої власник вживає заходів щодо її конфіденційності.

Суб’єктами прав на комерційну таємницю можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Право на комерційну таємницю діє до того часу, до якого зберігається фактична монополія особи на інформацію, що її складає, а також наявні передбачені законом умови охорони.

До комерційної таємниці не належать: статутні документи; відомості за встановленими формами звітності про фінансово – господарську діяльність та інші відомості, потрібні для перевірки правильності обчислення податків  та інших обов’язкових платежів; відомості про забруднення навколишнього середовища, про порушення антимонопольного законодавства, бухгалтерська звітність; дані про чисельність і склад працівників, їх заробітну плату тощо.

 

Недобросовісна конкуренція

Під недобросовісною конкуренцією розуміють будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності:

-неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці;

- умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця;

- використання конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди;

- незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця;

- створення перешкод суб’єкту господарської діяльності у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції.

 

Комерційне найменування(фірмове найменування)

Комерційне найменування – це найменування, під якими підприємницькі юридичні і фізичні особи-підприємці виступають у цивільному обороті і які індивідуалізують цих осіб серед інших його учасників. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним із моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торгової марки.

Легкість набуття прав інтелектуальної власності на комерційне найменування зазвичай спричиняє складність їх захисту, тямущо важко довести першість у його використанні. На практиці, для захисту своїх прав право володільці фіксують комерційне найменування у статуті, вивісках, рекламі тощо.

Українським законодавством не забороняється використання однакових комерційних найменування різними підприємствами за умови різних сфер їх діяльності. Крім того, відсутня норма, яка б давала поняття порушення прав на комерційне найменування, а отже, і відсутні методи покарання.

Чинність майнових прав припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Фірмове найменування може бути лише в словесній формі і його не можна передавати за договором іншим користувачам.