Вільне використання творів
Закон встановлює термін дії авторського права, яке виникає з моменту створення твору і діє протягом певного часу після смерті автора. Мета цього положення в законодавстві — дати змогу спадкоємцям діставати економічну вигоду після смерті автора. У державах-членах Бернської конвенції і в багатьох інших країнах дія авторського права припиняється після закінчення 50 років після смерті автора. Останніми роками спостерігається тенденція у бік збільшення терміну дії охорони.
На дію авторського права накладаються і географічні обмеження. Власник авторського права на твори охороняється законом країни від неправомочних дій, передбачених законодавством у сфері охорони авторського права і вчинених у цій країні. Що стосується подібних дій, вчинених в іншій країні, правоволоділець повинен діяти відповідно до законів цієї країни. Якщо країни є членами однієї з міжнародних конвенцій з авторського права, розв'язання практичних проблем, пов'язаних з географічними обмеженнями, значно спрощується.
За певних обставин, що регламентуються законом, деякі дії, що звичайно обмежені авторським правом, допускаються без дозволу володільця авторського права. Наприклад, використання виключно в особистих цілях особою, яка здійснює відтворення, а також цитування твору, що охороняється, за умови зазначення джерела цитати, включаючи ім'я автора.
Дозволяється використання правомірно обнародуваних творів і уривків з них як ілюстрацій у виданнях, у радіо- і телепередачах, звуко- і відеозаписах навчального характеру в обсязі, виправданому поставленою метою. Дозволяється також відтворення в газетах, передача в ефір або по кабелю правомірно опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, соціальних і релігійних питань або переданих в ефір творів такого ж характеру у випадках, коли таке відтворення, передача в ефір або сповіщення по кабелю не були спеціально заборонені автором. Можливе також вільне відтворення в газетах, передача в ефір або сповіщення по кабелю публічно виголошених політичних промов, звернень, доповідей та інших аналогічних творів в обсязі, виправданому інформацій ними завданнями. Допускається відтворення або доведення до загального відома в оглядах поточних подій засобами фотографії, шляхом передачі в ефір або сповіщення по кабелю творів, обнародуваних у ході таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою. Дозволяється без згоди автора і без виплати авторської винагороди відтворення, передача в ефір або сповіщення по кабелю творів архітектури, образотворчого мистецтва, фотографії, що постійно розташовані у місцях, відкритих для вільного відвідування. Можливе відтворення правомірно обнародуваних творів без здобуття прибутку рельєфно-крапковим шрифтом або іншими способами, спеціально створеними для певних груп людей, наприклад, сліпих.
Вільне використання творів передбачає репродукування правомірно опублікованих творів одиничним примірником без здобуття прибутку. У разі репродукування обов'язково зазначаються ім'я автора, твір якого використовується, і джерело запозичення. Допустиме репродукування дозволяється робити бібліотекам і архівам для відновлення, заміни втрачених та зіпсованих примірників, а також для надання примірників твору іншим бібліотекам, що втратили з яких-небудь причин твори із свої фондів. Бібліотеки і архіви можуть репродукувати окремі статті і малі за обсягом твори, опубліковані у збірниках, газетах та інших періодичних виданнях, а також короткі уривки із письмових творів (з ілюстраціями і без них), якщо це робиться на запит фізичних осіб з навчальною або дослідницькою метою. Навчальні заклади для проведення аудиторських занять можуть репродукувати окремі матеріали на тих самих підставах.
Допускається вільне використання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорону в обсязі, виправданому характером таких церемоній.
Окрему групу видів вільного використання творів становлять деякі випадки використання комп’ятерних програм і баз даних, а також виробництва записів короткострокового використання, здійснюваних організаціями ефірного мовлення. Особа, яка правомірно володіє примірником програми або бази даних, вправі використовувати будь-які дії, пов’язані з їх функціонування або прямим призначенням. Користувач комп’ютерної програми або бази даних може здійснювати їх адаптацію, тобто вносити в них зміни тільки з метою забезпечення функціонування комп’ютерної програми або бази даних на конкретних технічних засобах користувача або під управлінням конкрктних програм користувача.