Класифікація типів вищої нервової діяльності.
Класифікація типів ВНД за І.П. Павловим.
В основу класифікації покладено наступні типологічні відмінності: силу збуджуючого процесу, що визначається швидкістю утворення умовних рефлексів, та силу гальмівного процесу, яка визначається швидкістю вироблення внутрішнього гальмування; співвідношення (врівноваженість) процесів гальмування та збудження; рухливість нервових процесів – визначається швидкістю зміни гальмування збудженням та навпаки.
1. Живий тип (відповідає сангвініку Гіппократа), характеризується великою силою збудження і гальмування, їх врівноваженістю та высокою рухливістю (тип сильний, врівноважений, рухливий);
Спокійний тип (відповідає флегматику Гіппократа), володіє високою силою та достатньою врівноваженістю збудження та гальмування, але малою їх рухливістю (тип сильний, врівноважений, інертний);
Нестримний тип (відповідає холерику Гіппократа), має сильний збуджуючий процес при слабкому гальмівному (тип сильний, але неврівноважений);
Слабкий тип (відповідає меланхоліку Гіппократа), відрізняється малою силою збуджуючого та активного гальмівного процесів.
Класифікація типів внд за а.І. Івановим-Смоленським
Дана класифікація заснована на співвідношенні симпатичної та парасимпатичної нервової систем.
Згідно досліджень Іванова-Смоленського, до 1 року у дітей переважають збуджуючі процеси над гальмівними через незрілість кори, тобто переважає дія симпатичної НС над парасимпатичною НС, звідки підвищена моторика. Дозрівання кори, встановлення таламо-кортикальних зв’язків та асоціативних міжпівкульних зв’язків відбувається до 7 років.
Дослідження Іванова-Смоленського дітей 8-11 років дозволили встановить тип НС за нейро-вегетативними показниками: частотою дихання, пульсом, артеріальним тиском, реакцією фагоцитозу (імунної відповіді на введення антигенів). Введення гамма-глобуліну збільшує кількість фагоцитів у крові. За часом реакції (від введення гамма-глобуліну до реакції фагоцитозу) діти були розділені на 4 групи: у сильних нестримних реакція наступала через 30 хвилин, у сильних врівноважених через 4 години, у сильних інертних через 12 годин, у слабких через 24 години реакція була виражена слабко. Подальші дослідження дозволили скласти типологію за співвідношенням процесів гальмування та збудження:
рухливий тип – збуджуючі та гальмівні тимчасові зв’язки утворюються легко;
інертний тип – як збуджуючі, так і гальмівні зв’язки утворюються повільно;
збудливий тип – збуджуючі зв’язки утворюються легко, а гальмівні – повільно;
гальмівний тип – збуджуючі зв’язки утворюються повільно, а гальмівні легко.
Іванов-Смоленський розглядав «слабкий» тип нервової системи (за Павловим) як відхилення та пропонував методи лікування даного відхилення.
Класифікація типів ВНД М.І. Красногорського була побудована з урахуванням співвідношення кіркових та підкіркових впливів, що пов’язані з першою та другою сигнальною системами, та маючи на увазі, що збудження та гальмування – єдиний процес, що характеризує ступінь збудження (інтенсивність збудження):
1) сильний, оптимально збудливий, врівноважений, швидкий (сангвінічний або центральний тип);
2) сильний, оптимально збудливий, врівноважений, повільний (флегматичний або кірковий тип);
3) сильний, підвищено збудливий, нестримний, неврівноважений (холеричний або підкірковий тип);
4) слабкий, знижено-збудливий, неврівноважений (меланхолічний або енергетичний тип).
Робота 1. Визначення типологічних особливостей нервової системи за методикою зворотного знаку.
Обстежуваному пропонують писати з максимальною швидкістю протягом 3 хвилин літеру «г», потім літеру «s» (3 хвилини) та букви «г» і «s» (почергово) теж 3 хвилини.
Визначаються три показники:
А («г») – сила нервових процесів;
В («s») – динамічність нервових процесів;
С («г» та «s») – врівноваженість нервових процесів.
А+В+С=___+___+____ = ______
Оцінка результатів:
Якщо сума трьох показників
> 350 знаків – тип ВНД сильний, рухливий, незрівноважений;
350-300 знаків – середній, рухливий, зрівноважений;
< 300 знаків – слабкий, інертний, зрівноважений.
Висновок: _______________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________
б) Визначення темпераменту за методикою Айзенка (в модифікації).
Обстежуваному пропонується відповісти на 80 запитань анкети. Відповідати необхідно швидко, не вагаючись, правдиво, що дозволить отримати достовірні результати. Роботу слід виконувати самостійно. На тестовій картці номери запитань з відповіддю «так» необхідно обвести колом, а з відповіддю «ні» – залишити без відмітки.
Після відповіді на всі 80 запитань слід підрахувати кількість чисел, обведених колом, окремо в кожному з 4-х стовпчиків (позитивні відповіді). Результати занести в таблицю.