Глава 10. Методологія та технологія наукового

дослідження 10.1 Концептуальні підходи до теми

В умовах складного динамічного розвитку сучасного світу, проблема стану наукових знань отримує нову суть і значення, оскільки перед суспільством, яке змінюється, стоять принципово нові задачі, з'являються потреба і необхідність розкриття глибинних процесів, ролі в них людини, а головне, специфіка самої людини початку XXI століття -його цінності, цілі, можливості, потреби, ступінь самовизначення, самореалізація.

Природно, що на перше місце, за твердженням авторів, виходить наука, яка пов'язана з пізнанням людини - гуманітарні, суспільні, а також педагогічні і психологічні науки, які відрізняються не тільки специфікою, але і особливою чуттєвістю до реального стану суспільства і людини.

Це пояснюється тим, що з одного боку не завжди потреби людини в наукових проявах забезпечують її підготовку до дослідницької діяльності. З іншого боку має місце зниження в ряді ВНЗ і НДІ вимог до наукових досліджень, що призводить до зниженню рівня дисертаційних досліджень. У великої кількості науковців втрачено відчуття ведення проблемної ситуації, вони не орієнтуються в просторі знань, не вміють вписати конкретну тему в контекст широкої проблеми. Це проявляється і в невпевненості при висуванні нових концептуальних позицій, і в тому, що автори не вміють розкрити складні системи зв'язків.

В працях, які пишуться в наші дні, часто фігурують методи і методики, які застосовувались в 20-30 роки XX століття. Вони результативно працювали в тих історичних умовах з певними соціально-психологічними характеристиками, але не можливо сьогодні, з^а допомогою цих методів, виявити багато важливих моментів в розвитку цінностей, мотивів, пізнання, мислення сучасної людини, а головне,

360

r

динаміку змін, які відбуваються. Що стосується безумовно продуктивної спроби застосувати в системі педагогічних знань методи природничих наук, які дозволили розширити наукові горизонти, то по-перше, необхідна їх адаптація до гуманітарних знань, до педагогічної сфери, потребує уваги людський фактор. По-друге, необхідне більш глибоке і серйозне відношення до характеру їх використання. Наприклад, застосування методу математичної статистики, кластерного, побудови графіків та ін., критичний відбір ознак, їх ієрархізацію. Відсутність такої роботи призводить до того, що в ряді досліджень неадекватно відбиваються отримані дані, так як вони будуються при опорі не на головні, а на другорядні ознаки, без врахування особливостей педагогічних задач і об'єкта вивчення.

При зовнішній науковості ряду досліджень, нерідко виявляється, що вони не показують реальної картини. Варто зазначити, що не дивлячись на появу багатьох цікавих і перспективних педагогічних досліджень, розширення їх теоретичної і емпіричної бази, підвищення уваги до експерименту, тут разом з іншими причинами, чітко спрацьовує чисто психологічний фактор. Це проявляється у впевненості будь-якого педагога в тому, що він добре розуміє людей, їх проблеми. Наприклад, медик-терепевт не може працювати стоматологом, а педагог знаходиться в знання об'єкту — він сам виховувався, виховує власних дітей і це знижує його вимогливість до процесу дослідження, призводить до того, що багато додумується.

Такий стан обумовлений комплексом обставин об'єктивного і суб'єктивного характеру.

Серед них - об'єктивний стан сучасних наукових знань, де при появі парадигмальної кризи в певних сферах, відбуваються дуже важливі відкриття і піддаються критиці багато попередніх позицій і методів пізнання. Саме в такій ситуації необхідно дотримуватися чіткої логіки і принципів діалектики досліджень. Тим більше, що в сучасних умовах

361

об'єкт педагогічного вивчення знаходиться в просторі хаотичного впливу гігантського інформаційного потоку (ЗМІ, Інтернет, відеоринок), шляхи поєднання якого з організованою освітою (вчитель, підручник), нажаль, ще не знайдені.

Суб'єктивно це визначається, по-перше, різким зниженням потреб суспільства до наукової роботи, що призводить до самостійного вибору дослідником не найбільш актуальної, а зручної чи легкої теми. По-друге, некритичне відношення наукового працівника до своєї праці.

Саме тому на сьогодні, в силу зміщення ціннісних орієнтацій, втрати багатьох цінностей, не завжди позитивного впливу деяких ЗМІ на структуровані міжособистісні стосунки і виховання дітей, необхідні адекватні пошуки в вирішенні великого комплексу проблем розвитку сучасної людини, його духовної досконалості, постійної психолого-педагогічної підтримки на всьому життєвому шляху.

У вище згаданому плані дуже важко виділити головні вектори за допомогою яких варто прид'являти вимоги до наукових досліджень. Це, в свою чергу, передбачає глибокий аналіз реального стану педагогічної сфери знань, визначення першочергових задач оцінки досліджень, які проводяться і характеристику самої оцінки, пошук диференційованих критеріїв з тим, щоб не тільки експертувати рівень наукової роботи, але й в кінцевому рахунку орієнтувати дослідників.

Для оцінки результатів дослідження використовуються контрольно-оціночні параметри:

■ актуальність теми дослідження,

■ наукова новизна отриманих результатів,

■ теоретичне значення отриманих результатів,

■ їх практична значущість,

■ достовірність висновків.

Головна особливість наукової діяльності (дисертаційної роботи) полягає в тому, що творчий результат - новий фрагмент теорії об'єкта

362

дослідження і новий фрагмент наукового знання — завжди одне ціле. Звідси - неповторність предмета дисертаційної роботи, його індивідуальність, суттєве підвищення ролі і питомої ваги самоосвіти, саморозвитку.

В організації наукової освіти слід зазначити такі сторони, як:

■ наявність двох ступенів - аспірантури і докторантури;

■ домінування індивідуального навчання і інститут наставництва у вигляді наукового керівництва;

■ наявність групових форм навчання, які присв'ячені в основному педагогіці наукової творчості.

Доктор наук отримує право на керівництво дисертаційних досліджень. Інакше кажучи, він кваліфікується як вчений і як педагог системи наукової освіти. Доктор наук - науково-педагогічна кваліфікація. Отже, він повинен отримати в теорії і на практиці певну науково-педагогічну освіту.

Вищесказане відносно наукової діяльності залежить також від зовнішнього оточення освітньої системи (рис.10.1) та багатьох інших чинників, які мають той чи інший вплив на науково-дослідну діяльність Рис. 10.2 використано з роботи [45].

З посиланням на роботу [ 45 ] зміст рис. 10.2 варто розглядати в контексті вирішення проблеми „Як вибрати тему наукового дослідження".

Великая проблема подобна драгоценному камню. Тьісячи приходят мимо, пока, наконец, один не поднимет его.

Фридрих Ницше

Познание начинается с удавлення тому, что обьіденно.

Платон

363

Для того, щоб розпочати дослідження, потрібно знайти проблему, яку можна досліджувати і яку хотілося б вирішити. Вона і підкаже, як формулювати тему дослідження.

А що означає — знайти проблему?

Давньогрецьке слово „problema" в перекладі означає "задача", "перепона". Вчені запевняють, що уміння знайти проблему цінується значно вище ніж можливість її розв'язати.

Головна якість будь-якого дослідження - уміння відшукати щось незвичайне у звичайному, побачити труднощі і протиріччя там, де іншим все здається звичним і простим.

Справжньому досліднику потрібно вміти ставити собі питання і знаходити неочікуване, незвичайне в найпростішому і звичному.

Найпростіший спосіб розвивати в собі уміння бачити проблеми -вчитися дивитися на один і той же предмет з різних точок зору.

Вибираючи нову точку зору, подумай про слова класика:"Ничто так не мешает видеть, как точка зрения".

Приведемо декілька історичних прикладів:

♦ Альберт Ейнштейн заклав основу майбутньої теорії відносності, коли був іще підлітком. Він задумався над тим, що раніше нікому не приходило на думку, що відбудеться, якщо бігти зі швидкістю світла?

♦ Томас Едісон запевняв, що мізки середньої людини не сприймають і тисячної долі того, що бачать його очі. Цей висновок він зробив після одного спостереження. Двадцять сім його лаборантів кожен день протягом шести місяців проходили по одній дорозі, яка вела від лампового цеху до головного будинку. Поряд з цією дорогою росло вишневе дерево. Але коли Едісон почав запитувати лаборантів про те, що за дерево росте

364

біля дороги, то виявилось, що жоден із них не знав про його існування.

♦ Багато людей не тільки не мають здібностей відчувати і бачити проблему, але часто відмовляються помічати те, на що їм прямо вказують. До того ж не рідко справа доходить до курйозів. Наприклад, в "Іліаді" Гомера було доволі детально описано місцезнаходження легендарного міста Трої. Але всі вважали це художнім вимислом і для археологів і істориків XIX століття Троя була недосяжна. Нікому крім німецького археолога Генріха Шлімана не прийшло в голову шукати Трою, спираючись на описи Гомера. Шліман став розглядати "Іліаду" не просто як літературний твір, а як серйозне історичне джерело. Висновками стали відомі всьому світу сенсаційні археологічні знахідки.

♦ Чарльз Дарвін вніс велетенський вклад в найрізноманітніші галузі наукових знань. Він багато зробив для геології історії, виконав масу відкриттів в сфері зоології безхребетних. Після виходу його праці "Походження видів" - Ч.Дарвін не очікувано для всіх захопився ботанікою і зробив багато відкриттів, які здивували вчених, котрі займались цим все життя. Коли йому було сімдесят років, він заклав основи сучасної еволюційної психології, написав книгу "Про походження людини" і "Вияв емоцій у людини і тварини". В віці 73 роки вчений зайнявся дослідженням земляних черв'яків і відкрив багато нового.

Які причини такої високої наукової продуктивності? По-перше, це різнобічність інтересів і нахилів. По-друге, методів, які застосовував Ч.Дарвін були настільки революційні, що інші вчені ніколи не брали їх до уваги. По-третє , Ч. Дарвін завжди проявляв інтерес до "безглуздих експериментів" (так сам вчений називав дослідження для підтвердження гіпотез, неправомірних для інших настільки, що їх вважали не вартим уваги і навіть не намагались їх доводити).

365

Дослідження і проектування

Обираючи тему, слід мати на увазі, що можна провести дослідження, а можна зайнятись проектуванням. В науковому світі з успіхом реалізуються і дослідження і наукові проекти. Чим вони відрізняються?

Дослідження - процес отримання нових знань, один із видів пізнавальної діяльності людини. Досліджувати значить шукати щось невідоме.

Слово "проект" походить від латинського "projectus" - "кинутий вперед". Так зазвичай називають:

■ сукупність документів (розрахунків, креслень), які необхідні для створення будь-яких побудов;

■ попередній текст будь-якого документу; ^ш будь-який план.

Принципова відмінність дослідження від проектування полягає в тому, що дослідження - процес безкорисного пошуку невідомого, нових знань, а проект - це завжди вирішення якоїсь практичної задачі. Дослідник прагне до знань, часто не знаючи, що принесу йому його праця і як її можна буде потім використати.

Наприклад, Фарадей, який відкрив закон електромагнітної індукції, на питання про те, де можуть бути використані результати його праці, не зміг нічого сказати. І тільки в середині XX століття його відкриття стали активно використовуватися в електротехніці.

Зовсім по іншому при проектуванні. Людина, яка реалізує проект, не просто шукає щось нове, воно вирішує реальну проблему. їй часто доводиться враховувати масу обставин, які знаходяться далеко за межами пошуку істини.

Наприклад, відомий американський вчений з Пітсбурга Володимир Козмич Зворикін розробляв ідею іконоскопа - так він називав створений ним прообраз телевізора. Кінцевий продукт його пошуків у вигляді

366

прототипу уже існував в його уяві. В 1923 році в стінах своєї лабораторії Зворикін продемонстрував телевізійну систему і подав заявку на патент.

Звичайно, втілення цієї важливої практичної задачі потребувало не тільки опори на передові досягнення фізики, але й формулювання принципово нових ідей і їх технічних втілень. Спеціалісти вважають, що при технічних можливостях того часу — це був справжній науковий подвиг.

Всі можливі теми можна умовно об'єднати в три грипи:

■ Фантастичні - ті, які відносяться до неіснуючих,

фантастичним явищам, ^ш Експериментальні — ті, які передбачають проведення

спостережень і експериментів

" Теоретичні - ті, які стосуються вивчення фактів, матеріалів, які знаходяться в різних джерелах (книги, кіно).