- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •1.Основні положення законодавчих і нормативних документів, які регулюють побудову бухгалтерського обліку і складання фінансової та спеціальної звітності страхових організацій
- •Завдання облікової та реєструючої системи страхової організації
- •3. Особливості побудови робочого плану рахунків у страхових організаціях
- •4. Роль бухгалтерського обліку і аналізу у здійсненні контролю держави за діяльністю страховика
- •Бібліографічний список до семінарського заняття: основна [5, 6, 7, 10, 14, 16, 26, 30, 34, 35], додаткова [1, 2, 9, 10]
3. Особливості побудови робочого плану рахунків у страхових організаціях
Специфічні операції страхової діяльності відображаються в обліку з певними особливостями, що викликає необхідність застосування специфічних рахунків бухгалтерського обліку. Особливості ведення бухгалтерського обліку у страхових організаціях поки що не стандартизовано і використовуються.
рахунки передбачені Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом МФУ від 31.11.1999р. № 291 (зі змінами і доповненнями) та Інструкцією до його застосування. При цьому всі операції мають відображатись із застосуванням подвійного запису на підставі первинних документів, що вимагає Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88.
При підготовці до семінару необхідно визначити специфічні рахунки призначені для обліку специфічних операцій страхових організацій та охарактеризувати їх.
Для цілей отримання достовірної та неупередженої інформації синтетичні рахунки та субрахунки додатково деталізуються.
Виходячи з цього, у страхових організаціях розробляють робочі Плани рахунків, в яких відкривають рахунки наступного порядку. Наприклад:
363 “Розрахунки із страхувальниками»
3631 “Розрахунки із вітчизняними страхувальниками»
3632“Розрахунки із іноземними страхувальниками»
Для обліку розрахунків із страховими посередниками доцільно ввести до робочого плану субрахунки:
364“Розрахунки із із страховими посередниками”;
Для обліку страхових платежів до рахунку 76 “Страхові платежі ” доцільно відкрити чотири рахунки, назви яких відповідають основним розділам страхування:
761 “Страхові премії”;
“Перестрахувальні премії (вхідне перестрахування)”;
Облік виплачених страхових сум і страхових відшкодувань за договорами страхування і перестрахування узагальнюються на рахунку 904 “Виплати страхового відшкодування та страхових сум ”, до якого доцільно відкрити субрахунки четвертого порядку:
9041 “Страхові виплати за добровільними видами страхування ”;
9042 “ “Страхові виплати за обов’язковими видами страхування ”;
9043 “ Страхові виплати за договорами страхування життя”;
Для обліку зароблених страхових платежів до рахунку 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг ”слід включити рахунки порядку:
Облік зароблених страхових платежів також доцільно здійснювати на субрахунках порядку:
“ Дохід від реалізації страхових послуг (подальша деталізація за видами) ”;
“ Дохід від реалізації інших робіт та послуг (подальша деталізація за видами).
Для обліку сум по договорах переданих до перестрахування Планом рахунків виділено контрдоходний рахунок 705 “Перестрахування ”, який відображає частку перестраховиків у страхових платежах та, до якого відкривається ряд субрахунків.
Приклад робочого плану рахунків страховика наведений у додатку А..
4. Роль бухгалтерського обліку і аналізу у здійсненні контролю держави за діяльністю страховика
За діяльністю страхових організацій здійснюється постійний державний контроль, проведення якого, покладено на Департамент страхового нагляду. При перевірці Департамент керується Типовою програмою перевірок страховиків та страхових посередників, затвердженою розпорядженням Держфінпослуг України від 21.08.2003р. №37. Згідно цієї програми у розділах акту перевірки мають бути висвітлені різні сторони роботи страховиків і страхових посередників, зокрема у розділі VIІ – достовірність встановлених форм звітності та їх відповідність чинному законодавству.
При вивченні даного питання студенти повинні опрацювати Порядок складання звітних даних страховика, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 0302.2004р.№ 39 ( у редакції . розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15.09.2005р. №4619). Згідно цього порядку страховики повинні у певні строки оприлюднювати річну фінансову звітність, надавати до Держфінпослуг копії оприлюдненої звітності , надавати аудиторський висновок про фінансову звітність в цілому щодо річної фінансової звітності та впевненості щодо річних звітних даних. Фінансова та інша звітність страховиків формується за даними бухгалтерського обліку, отже значущість обліку у контролі держави за діяльністю страховиків і страхових посередників важко переоцінити.
Вимоги щодо достовірності даних фінансової і іншої звітності страховиків має забезпечувати система внутрішнього контролю страхової організації, низка питань якого, регламентується державою. До складових системи внутрішнього контролю страхової організації належать: наглядова рада, ревізійна комісія, служба внутрішнього аудиту.
Мета внутрішнього аудиту – удосконалення організації й управління організацією, виявлення і мобілізація її резервів. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам. В основному він розглядає бухгалтерську інформацію та її достовірність. Студентам необхідно визначити, яку саме інформацію за даними бухгалтерського обліку, мають перевіряти зовнішні і внутрішні аудитори для підтвердження достовірності фінансових і інших звітів страховика.
У розділі VI акту перевірки наводиться інформація про забезпечення платоспроможності, формування та облік страхових резервів, безпечність, прибутковість, ліквідність та диверсифікованість їх розміщення,
Для прийняття зважених управлінських рішень, спрямованих на посилення позицій організації та виходу на новий якісний рівень, страхові організації здійснюють аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища, показники якого контролює держава. Зовнішній економічний аналіз страхових організацій проводиться за трьома основними напрямками: аналіз фінансових форм звітності, аналіз спеціальних форм звітності, порівняльний аналіз. Основними його завданнями є:
визначення джерел, якості і стійкості доходів страховиків;
дотримання всіх вимог щодо ліквідності;
підтримання стану адекватності і достатності капіталу.
Студенти повинні опрацювати Рекомендації щодо аналізу діяльності страховиків, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.03.2005р. № 3755 і визначити основні показники, які формують страхові організації з метою контролю їх фінансового стану державою.
