Організація планової роботи на підприємстві

Відповідно до законодавства України сучасне вітчизняне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

Організація планово-економічної роботи багато в чому залежить від розміру й типу підприємства. На малих підприємствах не існує глибокого поділу управлінських функцій і вищі керівники самостійно визначають всі деталі планування й організації виробництва.

На великих і середніх підприємствах розроблення стратегічних, тактичних і календарних планів здійснюється з урахуванням прийнятої організаційної структури, розподілу обов’язків між колективами різних служб, підпорядкованості управлінців, контролю й координації всіх функцій організації як єдиного цілого.

Успішність, ефективність системи планування визначається, значною мірою, рівнем її організації, яка спрямована на планомірне поєднання основних елементів системи планування, включаючи такі компоненти: плановий персонал; механізм планування; процес обґрунтування, прийняття та реалізацію планових рішень; засоби, що забезпечують процес планування ( інформаційне, технічне, математико-програмне та організаційне).

Система планів пілприємства

Залежно від тривалості планового періоду розрізняють перспективне (довгострокове й середньострокове) і поточне (короткострокове) планування. Тривалість планового періоду залежить від ступеня визначеності умов діяльності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні, достовірності первинної інформації, якості її аналітичної обробки тощо.

Система планів може включити такі елементи:

1. Стратегічний план;

2. Тактичні (поточні) плани;

3. Оперативні плани;

4. Крім планів, результатами процесу планування є програми і проекти.

Програми звичайно визначають розвиток одного з важливих аспектів функціонування підприємства. Проекти відрізняються від програм тим, що орієнтуючись на певний аспект життєдіяльності і розвитку підприємства, вони мають визначену вартість, графік виконання, включають технічні і фінансові параметри, тобто відрізняються високим рівнем розробки. Як правило, проекти бувають пов’язані з створенням і просуванням на ринок нових продуктів і послуг.

Поточне або тактичне (зведене) планування

Складання середньо– та короткострокових планів належить до тактичного планування діяльності підприємства. Тактичні плани відрізняються від стратегічних метою розроблення, змістом, терміном, охопленням сфер впливу. Тактичні плани деталізують стратегічні, однак сфера їхньої спрямованості більш вузька.

Поточне планування (ТП) є засобом реалізації стратегічних. Рішення, які приймаються при ТП, менш суб’єктивні, ніж при СП, оскільки базуються на більш об’єктивній і повній інформації. Реалізація ТП пов’язана з меншим ризиком, оскільки його рішення торкаються внутрішніх проблем підприємства і мають менший розрив в часі, тактичні рішення легше оцінити і вибрати оптимальний варіант.

Рішення при ТП більш конкретні, адресні, завжди пов’язані до показників роботи структурних підрозділів підприємства, тому легше проконтролювати їх виконання. Якщо СП - обов’язок вищого управлінського персоналу, то ТП входять до функцій середньої ланки.

Поточний план - це розгорнута програма всієї виробничої, господарської і соціальної діяльності колективу підприємства, яка направлена на виконання завдань стратегічного плану при найраціональнішому використанні ресурсів ( матеріальних, трудових, фінансових, природних ).

Поточний план складають на один рік, саме за такий період відбуваються всі типові для підприємства події, вирівнюються сезонні коливання попиту.

Основними розділами тактичного плану є:

1. План маркетингу;

2. Виробничий план;

3. Науково-дослідна робота і підвищення технічного рівня виробництва;

4. План по праці і заробітній платі;

5. План по інвестиціях і капітальному будівництву;

6. План матеріально-технічне забезпечення;

7. План соціального розвитку колективу;

8. План по охороні навколишнього середовища;

9. План по собівартості,прибутку і рентабельності;

10. План зовнішньоекономічної діяльності

11. Фінансовий план.