Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
для ЗАОЧНИКІВ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
257.54 Кб
Скачать

Планування матеріально-технічного забезпечення

Метою розроблення плану матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) є оптимізація потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах.

Основними завданнями плану МТЗ є:

1) своєчасне й повне задоволення потреби підприємства у матеріально-технічних ресурсах;

2) визначення перспективної та поточної потреби в матеріалах, сировині й обладнанні;

3) розроблення матеріальних балансів;

4) вибір постачальників та підтримка з ними зв’язків;

5) забезпечення високої якості ресурсів, що поставляються;

6) мінімізація витрат на придбання, доставку й зберігання товароматеріальних цінностей;

7) визначення оптимальних термінів поставки і розмірів транспортних партій матеріальних ресурсів, що придбаються;

8) визначення оптимального рівня запасів матеріально-технічних ресурсів.

Початковими даними для розроблення плану МТЗ є:

1) заплановані обсяги виробництва;

2) обсяги робіт з технічного й організаційного розвитку, капітального будівництва;

3) нормативна база з урахуванням завдань зі зниження норм витрат матеріалів.

Важливим етапом поточного планування є обґрунтування виробничої програми необхідною кількістю матеріально-технічних ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих, палива тощо). Це є основним напрямом матеріально-технічного забезпечення.

Основним методом визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах є нормативний метод, або метод прямого розрахунку, за якого потреба в матеріальних ресурсах на виконання виробничої програми в плановому періоді знаходиться шляхом множення обсягу виробництва на норму витрачання певного матеріалу на одиницю продукції:

Рм = ,

де і − кількість видів ресурсів, НВ − норма витрат і-го виду ресурсів, ОВj − плановий обсяг виробництва j-го виду.

Норма витрат складається з трьох елементів:

  • корисної витрати ресурсу (обумовлюється кількістю ресурсу, що увійшла в готовий виріб);

  • поворотних залишків;

  • безповоротних технологічних втрат.

В плануванні МТЗ широко застосовується балансовий метод, за якого

по різних видах ресурсів складаються баланси − двосторонні таблиці з рівними підсумками, з одного боку якого визначаються потреби в ресурсі за різними напрямами, а з другого − джерела покриття цієї потреби.

Планування запасів (мтз)

Важливим напрямом є планування запасів. Нормою виробничого запасу є планова мінімальна кількість предметів праці, яка повинна знаходитись на складах підприємства і в коморах цехів для ритмічного і неперервного забезпечення виробництва. Норма визначається в абсолютній і відносній ведичинах.

Виробничий запас є сумою поточного, страхового, підготовчого запасів. При розрахунку вказаних видів запасів використовується показник одноденної потреби в матеріалах.

Поточний запас матеріалів забезпечує виробництво матеріалами між двома черговими поставками (закупками) та визначається добутком добової потреби в матеріалі на інтервал поставки в днях.

Страховий запас визначається добутком добової потреби в матеріалі на можливий строк затримки в днях. Підготовчий запас розраховується множенням одноденної потреби в матеріалі на час підготовки поставлених матеріалів до виробництва.

Розмір виробничого запасу залежить від:

- величини потреби в різних видах сировини і матеріалів;

- періодичності виготовлення продукції підприємствами-постачальниками;

- періодичності запуску сировини і матеріалів у виробництво;

- сезонності постачання матеріалів і інших факторів.

Створення та зберігання запасів потребують значних витрат, щорічна їх сума перевищує чверть вартості самих запасів. Тому важливо керувати запасами, щоб зазначені витрати були мінімальними і щоб забезпечувався той рівень обслуговування та задоволення запитів, який сприяє економічному розвитку підприємства.

Для розв’язання завдань щодо підтримки оптимальних запасів матеріалів на складах підприємства використовуються методи теорії управління запасами. Управління запасами - це встановлення моментів подачі замовлень на закупівлю чи виробництво товарів для поповнення запасів і прийняття рішень про їх кількість чи обсяг.